2587
Банки пробачили безнадійних
— Казна та Політика
Обсяг проблемної заборгованості в портфелях банків в 2011 р. дещо знизився. Але приводу для оптимістичних настроїв, як і раніше, немає - причина зовсім не в поліпшенні макроекономічного клімату в країні, а у списанні поганих боргів банками.
Згідно з наданою Національним банком України інформацією, за 2011 р. обсяг наданих кредитів зріс на 9,3% (на 70,3 млрд. грн.) і склав 825,3 млрд. грн. При цьому прострочена заборгованість за кредитами за минулий рік скоротилася на 6,6% (на 5,6 млрд. грн.) і склала 79,3 млрд. грн. В цілому за рік частка простроченої заборгованості в кредитних операціях скоротилася з 11,2% до 9,6%.
Трохи раніше своїми дослідженнями в сфері проблемних активів в Україні в 2011 р. поділилося і рейтингове агентство "Кредит-Рейтинг". За їхніми підрахунками, за останній рік частка проблемної і потенційно проблемної заборгованості за кредитами банків зменшилася з 36% до 30% портфеля юридичних осіб та з 50% до 40% портфеля фізичних осіб.
Зниженню рівня проблемної заборгованості, за даними агентства, сприяла активна робота банків зі списання безнадійних кредитів, реалізації заставного майна та реструктуризації з частковим списанням боргу. "Ринок продажу проблемних кредитних портфелів банків залишається досить млявим. Менш популярними також стали операції з передачі проблемних активів пов'язаним компаніям після роз'яснення НБУ № 40-511/2689-8768 від 25 липня 2011 р.", - відзначають в агентстві. Нагадаємо, вищевказаним документом Нацбанк практично позбавив банки можливості покращувати баланси за рахунок продажу проблемних кредитів на умовах відстрочення платежу.
Разом з тим, за словами фахівця представництва Світового банку в Україні Анжели Пригожиної, ті цифри, про які звітує НБУ, - всього лише вершина айсберга. На її думку, питання проблемних активів банківської системи потрібно вирішувати якнайшвидше, поки вона не стане ще більшим тягарем для галузі. "В умовах обмеженої ліквідності і дорожнечі депозитів за низької прибутковості банків банківській системі доведеться шукати інші джерела фінансування. Таким джерелом цілком може стати вивільнення ресурсів. Для цього необхідно, щоб проводилася ефективна робота з проблемними активами (їх реструктуризація, списання) і позичальниками", - говорить фінансист. На жаль, за її словами, в Україні досі не створено необхідних умов для ефективної реструктуризації кредитів або роботи з ними.
Водночас, як відзначають опитані "і" експерти, ситуація може дещо погіршитися у зв'язку з можливим ухваленням законопроекту № 9379 "Про заборону надання колекторських послуг щодо фізосіб-боржників". "Ми сподіваємося, що мораторію на колекторську діяльність все ж не буде. Навпаки, хотілося б бачити альтернативне й більш конструктивне рішення, оскільки мораторій проблем не вирішить", - каже Анжела Пригожина.
Фахівці зі СБ вважають, що необхідно в якнайкоротші терміни прийняти законодавство, яке встановило б параметри роботи на ринку проблемних активів, у тому числі обов'язки агентів ринку.
"Не думаю, що цей документ буде мати істотний вплив на якість роботи саме банківського сегмента. Якщо банкам обмежать можливість передавати проблемну заборгованість колекторським компаніям, вони будуть її стягувати самостійно (і в цьому, ймовірно, отримають підтримку НБУ), розширюючи штат відповідних структурних підрозділів. До того ж основна частина позик, які можна було переуступити, вже переуступлена", - коментує питання начальник сектора аналітичної підтримки департаменту рейтингових досліджень агентства "Кредит-Рейтинг" Віктор Шулик.
Крім того, як говорить директор Агентства комплексного захисту бізнесу "Дельта М" В'ячеслав Голуб, законопроект переслідує не економічні, а політичні та популістські цілі. У разі схвалення законопроекту колекторським компаніям знадобиться певний час на те, щоб адаптуватися до умов закону, - змінити назву, ставши "юридичними", і продовжити роботу.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
