5185
Меркель не дасть Путіну
— Енергетика
Із запуском "Північного потоку" Німеччину чекає доля Білорусі та Сербії, енергетичні ринки яких повністю контролюються Газпромом. І це незважаючи на слова канцлера Німеччини Ангели Меркель, яка заявила, що не дасть російському прем'єру Володимиру Путіну побудувати третю, четверту і п'яту черги газопроводу "Північний потік". Проте енергетичний комітет Європарламенту занепокоєний можливим посиленням Газпрому на ринку Німеччини. Ці побоювання викликані можливим продажем німецької ГТС, найбільш вірогідним покупцем якої вважають Газпром. В результаті російський монополіст отримає доступ до кінцевого німецькому споживача.
Газпром до рейхстагу дійде
Рішення найвпливовішої жінки світу - канцлера Ангели Меркель, про закриття до 2022 року всіх атомних енергоблоків грає на руку Газпрому. Подібне рішення німецький парламент прийняв після аварії на японській АЕС "Фукусіма". Зокрема, реактор "Крюммель" і ще 7 старих будуть зупинені найближчим часом, 6 - виведуть з експлуатації до 2021 року, інші 3 - відключать у 2022 році. Таким чином, природний газ стане для Німеччини основним енергетичним паливом, а обсяги його споживання істотно зростуть.
Російський Газпром підрахував, що Німеччині додатково знадобляться 20 млрд куб. м газу, на чому сам Газпром щорічно зароблятиме 10 млрд євро. Про це повідомив голова "Газпром експорту" Олександр Медведєв. Саме таким обсягом газу Німеччина зможе покрити зупинку 8 атомних енергоблоків загальною потужністю 8,5 ГВт. Варто нагадати, що після катастрофи в Японії Німеччина відразу закрила 8 атомних енергоблоків, які належали, в тому числі, і компанії E.ON AG.
Тому під час зустрічі з німецьким канцлером Путін ненав'язливо підкинув ідею про будівництво третьої, четвертої та п'ятої черги "Північного потоку". Ця необхідність, на його думку, виникне у Німеччини виходячи з розрахунків Газпрому щодо зростання попиту на природний газ в 30-35%. Однак Меркель відмовила Путіну у рішенні будувати третю чергу газопроводу, відповівши, що Німеччина планує покрити відсутній обсяг палива за рахунок поновлюваних джерел енергії, а не російського газу.
Тим часом рішення про зупинення атомних енергоблоків у Німеччині змусило одну з найбільших енергетичних компаній країни E.ON AG виставити на продаж свою частку в німецькій газотранспортній системі протяжністю 12 тис. км. В компанії заявили, що до подібного кроку їх підштовхнули фінансові витрати, яких E.ON AG зазнала після закриття своїх атомних станцій.
Експерти вважають, що німецьку ГТС купить Газпром, оскільки скупка газотранспортних магістралей є стратегічним завданням російського газового монополіста. Тим більше що діалог у Газпрому і у E.ON AG налагоджений добре - німецька компанія є акціонером "Північного потоку". Експерти стверджують, що завдяки купівлі німецької ГТС Газпром отримає доступ до кінцевих споживачів і стане ціноутворювачем на німецькому газовому ринку. Газпром у свою чергу вже пригрозив ЄС, діалог про енергетичну співпрацю з яким останнім часом не клеїться, що ціна на газ для Європи може зрости до 500 дол./тис. куб. м.
Однак плани росіян проникнути на європейський ринок трохи змінилися. Газпром дуже розраховував на будівництво газопроводу NEL, який мав стати західним відведенням наземної ділянки "Північного потоку". Магістраль протяжністю 440 км мала пройти від місця виходу "Північного потоку" на сушу в Любліні до Редена в Нижній Саксонії. Тут планувалося направити газ в підземне газосховище або в транспортну систему нідерландської компанії Gasunie, що дозволило б доставляти 20 млрд куб. м російського газу в Німеччину, Данію, Голландію, Бельгію та Великобританію. Будівництво газопроводу ведуть Wingas (70%), Gasunie (20%) і E.ON Ruhrgas (10%). Вартість проекту оцінювалася приблизно в 1 млрд євро.
Однак у липні поточного року будівництво газопроводу було припинено Вищим адміністративним судом Люнебурга. Рішення винесено за клопотанням 18 жителів міста Вінзен-на-Луе, які виступили проти прокладки газопроводу через їх місто. Суд задовольнив їх вимогу, тому що газопровід повинен буде пройти в 30 м від житлових будинків і навіть територіїю школи і спортивного майданчика. Суд призупинив будівництво газопроводу, давши відомству і консорціуму компаній, які будують газопровід, можливість представити альтернативні варіанти прокладки.
Тому в Європарламенті дуже стурбовані агресивною політикою Газпрому на німецькому ринку. Тим більше що приватники в особі E.ON AG чітко дали зрозуміти, що їх більше цікавить зростання власного прибутку, ніж енергетична незалежність Європи. Меркель закликала Європарламент шукати вихід із ситуації, щоб потім не пояснювати німецьким громадянам, чому ціна на газ на внутрішньому ринку формується не у Франкфурті, а в Москві.
При цьому дивує повна байдужість ЄС до цінової війни України з Росією, тому що в Україні склалася аналогічна ситуація, за якою Газпром просто шантажує спекулятивним зростанням ціни на газ. Проте експерти вважають, що Німеччина і ЄС поплатяться за свою байдужість - вони пророкують Німеччині долю Білорусі та Сербії. В Білорусі Газпром близький до купівлі решти 50% акцій "Бєлтрансгазу" - оператора білоруської ГТС, в результаті Мінськ повністю опиниться під газовим ковпаком росіян.
Схожа доля спіткала і Сербію. Після реформи 2001 року, коли сербський нафтогазовий холдинг Nafatgaz розділили на три окремі держкомпанії, росіяни захопили весь нафтогазовий ринок країни. Зокрема, Transnafta стала власником всіх нафтопроводів та нафтобаз, Лукойл купив мережу АЗС Beopetrol і два НПЗ, які раніше були на балансі Nafatgaz. Сам Nafatgaz був перейменований в Naftna Industrija Srbijeе (NIS) - 56% акцій компанії викупила Газпромнафта за 400 млн дол.
Підземні сховища газу і магістральні газопроводи Сербії відійшли до однієї з дочірніх компаній Srbijagas, яка стала повністю залежною від Газпрому. Структура Газпрому YugoRosGas (YRG) виступила підрядником модернізації державної ГТС, в результаті чого стала власником сербських газопроводів. В результаті три роки тому Srbijagas продала росіянам 51% акцій єдиного підземного газового сховища Banatski Dvor. Таким чином, Газпром повністю поглинув Сербію і на сьогодні є ціноутворювачем на внутрішньому нафтогазовому ринку.
Програш на українському фронті
Газова суперечка між Україною і Росією набирає обертів. Причому на кожне рішення Росії Україна відповідає трьома. Тільки за останній місяць український уряд ухвалив рекордну кількість програм, спрямованих на реформування енергетичного сектора.
Запуск першої черги "Північного потоку" 6 вересня, здавалося б, мав посіяти паніку в Україні і змусити Газпром припинити диктувати умови. Путін використав запуск газопроводу як новий привід для інформаційного тиску на Україну. Зокрема, прем'єр РФ висловив упевненість, що позбавив Україну статусу ексклюзивного постачальника російського газу в Європу. Однак експерти впевнені, що запуск "Північного потоку" не суттєво вплине на Україну.
"Путін видає бажане за дійсне. Україна як була головним транзитером російського газу в країни ЄС, так і залишиться ним ще дуже довго. До того ж Україна ніколи не претендувала на ексклюзивність поставок газу в Європу і ділила цю благородну справу з Білоруссю" , - сказав Мінпрому експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук.
За його словами, саме через Білорусь і поставляється газ у Німеччину та Польщу. Тому якщо мова йде про конкуренцію, то в першу чергу "Північний потік" буде забирати транзитний газ у Білорусі. "У Путіна хоча б вистачило розуму не стверджувати, що "Північний потік" забере 20 млрд куб. м транзитного газу в України, як це емоційно зробив кілька місяців тому глава Газпрому Олексій Міллер", - сказав Корольчук.
Зазначимо, що обсяги поставок газу в Німеччину першою чергою "Північного потоку" складуть 27,5 млрд куб. м. З запуском другої черги, який планується на кінець 2012 року, Росія зможе експортувати до Європи 55 млрд куб. м газу.
"За планами Росії в 2011 році в Євросоюз буде поставлено 155 млрд куб. м російського газу. З них 110 млрд куб. м піде через територію України. А це 70% всього російського транзиту в Європу", - підкреслює Корольчук. Він вважає, що запуск "Північного потоку" не позначиться на транзитних інтересах України, бо природний газ, який піде ним до Німеччини, буде добуватися на Південноросійському родовищі (Ямал).
Саме це родовище було оголошено базовим для поставок газу першою чергою "Північного потоку". На ньому Газпром буде добувати до 28 млрд куб. м газу щорічно. "Для другої гілки також існує своє родовище на морському шельфі - Штокманівське. Тут повинні добувати до 27 млрд куб. м газу. На сьогодні друга гілка тільки будується, але є побоювання, що "Північний потік" чекають проблеми з отриманням газу Штокманівського родовища. І хоча Газпром оптимістично заявляє, що газ з цього родовища почне надходити в 2016 році, він у той же час постійно відкладає реалізацію цього масштабного проекту у зв'язку з фінансовими труднощами", - говорить експерт ІЕІ.
Не менш важливим, підкреслює Корольчук, є зростання споживання природного газу країнами Європи. Тільки Німеччина в наступні роки потребуватиме додаткових 16 млрд куб. м газу, щоб замінити ядерну енергетику природним газом. З 1995 року по 2010 рік Європа збільшила споживання газу на 47% - з 360 млрд куб. м до 530 млрд куб. м. До 2020 року Євросоюз збільшить закупівлі газу, в тому числі і в Росії, до 650-700 млрд. куб. м. І ринок легко проковтне весь газ, що поставляється "Північним потоком".
"Тому хвилюватися треба не Україні, а Росії, якій доведеться збільшувати видобуток газу, що вже зараз проблематично, для виконання контрактів з європейськими компаніями. Адже це Газпрому доведеться наздоганяти зростання споживання газу в Європі, а Україна має всі можливості збільшити транзит в країни ЄС до 140 млрд куб. м газу щороку. І це Газпрому потрібно буде віддавати багатомільярдні борги після будівництва "Північного потоку", - вважає експерт.
Він нагадує, що в червні цього року Міллер заявляв, що "Північний потік" не становитиме загрози для транзиту газу через Україну, тому що цільові країни цього проекту - Німеччина, Франція, Бельгія, Нідерланди - отримують газ через Польщу.
"Словом, чується чергова фальшива нота в пісні Газпрому і Росії стосовно України. Такі російські танці навколо українського транзиту лише підтверджують, що Газпром дуже сильно зацікавлений у контролі над ГТС України всупереч постійним заявам про гнилу трубу і зменшену важливості України як транзитної держави. І Росія намагається в черговий раз використовувати "Північний потік" для отримання потрібного результату від України - "поділитися" газотранспортною системою", - говорить Корольчук.
Переговори на підвищених тонах
Президент України Віктор Янукович днями різко відреагував на заяву президента РФ Дмитра Медведєва, який назвав українців утриманцями. Глава держави нагадав, що Україна день в день в повному обсязі оплачує постачання російського газу в країну. Треба підкреслити, що тільки на одній Україні Газпром заробляє понад 8 млрд дол. на рік. У 2008 році Україна заплатила за російський газ 8,6 млрд дол., за березень 2010 - січень 2011 – 7,828 млрд дол., за січень-серпні 2011 року перераховано 6,545 млрд дол., при цьому НАК "Нафтогаз" не вказала суми перерахувань за два місяці - липень і квітень.
Янукович заявив, що Україна вже підготувала документи до Стокгольмського арбітражного суду, однак подасть позов лише в крайньому випадку. На це в Кремлі відреагували заявою, що якщо Україна подасть до суду, то Газпром може розірвати харківські угоди, що дають 100-доларову знижку Нафтогазу, на якій, за словами представників Газпрому, Україна щорічно економить 4 млрд дол.
Про це заявив радник посольства Росії в Україні, керівник групи економічної політики Олексій Урін. Варто нагадати, що знижка на газ в 100 дол. Україні була надана як плата за розміщення Чорноморського флоту Росії в Севастополі до 2042 року. Таким чином, судячи з висловлювань Уріна, Росія готова відмовитися від дислокації своїх військово-морських сил у Севастополі і люб'язно надати його військам НАТО.
Тим часом Україна назвала свою об'єктивну ціну на газ. За словами Президента Януковича, це має бути європейська ціна, наприклад, для Німеччини мінус знижка в 100 дол./тис. куб. м. Голова Нафтогазу Євген Бакулін назвав більш точну цифру - 230 дол. Крім того, Бакулін зазначив, що час на маневри в України є - в підземні сховища газу закачано 19,2 млрд куб. м газу, що дозволить країні пережити зимовий період.
При цьому в Кабміні ще раз нагадали, що злиття Нафтогазу і Газпрому не буде. На заяву Міллера про те, що Україна згідно з контрактом зобов'язана сплатити не менше 33 млрд куб. м газу на рік або заплатити штраф, міністр енергетики Юрій Бойко відповів, що Україна буде змушена зайнятися торгівлею свого газу. Згідно з рішенням Кабміну Україна виконає умови щодо оплати 33 млрд куб. м газу. Однак на наступний рік Україні знадобиться всього лише 27 млрд куб. м газу, тому в Кабміні вирішили експортувати газ власного видобутку. Треба нагадати, що Росія не дала дозвіл на реекспорт свого газу.
"Ми прийняли закон, за яким дозволено експорт українського газу в різних напрямках. Якщо нам російські партнери запропонують купити більше газу, ніж потрібно нашій економіці, ми просто візьмемо газ сюди, а свій газ продамо на spot. Враховуючи наші сховища і можливість пікового режиму продавати газ на spot, ми вважаємо, що ця операція буде дуже вигідна для нашої економіки", - заявив Бойко.
"Спотовий ринок газу в європейських країнах справді зріс за останні роки і на ньому здійснюється близько 25% всіх продажів. Серед відмінних рис спотового ринку можна назвати відносно невеликі обсяги поставок. У деяких випадках спотові ціни істотно вищі, а іноді значно нижчі від рівня цін довгочасних контрактів. Найбільшу частку в продажах спотові контракти мають на ринку Великобританії, який фізично ізольований від ринків країн континентальної Європи, а також на ринках Нідерландів та ФРН", - сказав МінПрому директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич.
Україна, за словами Марунича, не може похвалитися налагодженими відносинами в газовій сфері з жодною з цих країн. Контакти відсутні як на рівні держкомпаній, так і між органами державної влади. "Остання обставина робить абсолютно незрозумілим механізм виходу України з належними державі ресурсами газу на європейський спотовий ринок газу. Не виключено, що в теоретичній схемі таких поставок міністр Бойко бачить посередника накштал швейцарської RosUkrEnergo", - сказав експерт.
Як зазначав МінПром на початку року, подібним чином Україна зможе потіснити Газпром на газовому ринку Європи. Однак для цього треба збільшити власний видобуток газу. Для цього, за словами Бойка, всі підрозділи Нафтогазу після ліквідації компанії будуть виставлені на продаж або виведені на IPO. Вся процедура буде завершена до 1 січня 2012 року, що дозволить вже в наступному році виручені кошти, а їх очікується 10-12 млрд дол., інвестувати в проекти енергоефективності та збільшення видобутку газу.
Можна сказати, що поки Газпром стратегічно програє протистояння Україні. Більше того, 12-13 вересня Янукович має намір відвідати з робочим візитом Туркменістан. За словами Бойка, метою візиту буде відновлення закупівель газу за прямими контрактами у Туркменістану, які були скасовані в 2006 році. Це означає, що Україна прийняла тверде рішення піти шляхом диверсифікації енергоресурсів, в тому числі й магістральними маршрутами.
У цьому плані показовим є приклад таких країн, як Македонія, Болгарія, Греція і Туреччина, які свого часу стали акціонерами газопроводів, що дозволили позбутися впливу Газпрому. Приміром, в 2008 році Греція і Туреччина запустили першу чергу газопроводу ITGI потужністю 12 млрд куб. м газу. Фінансував газопровід вартістю 3,4 млрд дол. міжнародний консорціум на чолі з італійською Edison gas. Цей газопровід дозволив Греції та Македонії повністю відмовитися від російського газу і купувати більш дешевий газ у Єгипту, Іраку та Азербайджану. До речі, згадана сербська компанія Srbijagas також хотіла приєднатися до проекту, але вплив Газпрому не дозволив їй споживати газ з альтернативних джерел.
Запуск ще одного газопроводу, Interconnector Greecе Bulgaria (IGB), потужністю 5 млрд куб м. очікується найближчим часом. Газопровід повинен витіснити більш дорогий російський газ з Болгарії і сходу Сербії. Як раніше писав МінПром, Болгарія вже заявила Газпрому про скорочення обсягів закупівлі російського газу. Росія планувала випередити конкурентів введенням в експлуатацію газопроводу "Південний потік". Однак перешкодою на шляху реалізації проекту виступила Туреччина, акціонер згаданих проектів. Вона досі не дала дозволу Росії на прокладку "Південного потоку" через свою територію.
Очевидно, Янукович вирішив вчинити за прикладом південних сусідів. Як заявляв прем'єр-міністр Микола Азаров, Україна готова почати діалог з Туркменістаном про будівництво Каспійсько-Чорноморської газотранспортної системи, яка б дозволила постачати дешевший туркменський газ в Україну та Європу. Експерти відзначають, що акціонерами цього консорціуму можуть стати приватні українські компанії гірничо-металургійного та хімічного секторів, які потребують більш дешевого газу.
І запланований візит українського Президента до Туркменістану говорить про те, що нинішній глава держави кардинально відрізняється від того прем'єр-міністра, який кілька років тому на трибуні в Києві дружньо простягав льодяник Путіну.
Тарас Жирош
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
