6458
Чому Росія захищає Юлію Тимошенко
— Кримінал
За місяць перебування під вартою Юлії Тимошенко її команда заручилася підтримкою багатьох діючих і відставних політиків Заходу. Далай-Лама, Джон Маккейн і десяток-другий європейських політиків переживають про долю Тимошенко. Здається, ще трохи - і соратники екс-прем'єра почнуть викликати духи померлих і загиблих політичних лідерів, щоб ті висловилися на захист Юлії Володимирівни. Але значно цікавіший той факт, що леді Ю на цей раз активно захищає Росія.
Нагадаємо, російське МЗС висловило впевненість, що Тимошенко в січні 2009-го діяла відповідно до норм українського законодавства, буквально через кілька годин після її взяття під арешт. Завидна оперативність, особливо якщо врахувати, що джерела, які заслуговують на довіру, стверджують: заяву власноруч писав шеф зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров. Як думаєте, хто може змусити запеклого кар'єрного дипломата уподібнитися простому клерку?
Правильна відповідь: національні інтереси Росії. Їх у Москві навчилися захищати з чималим умінням, при цьому взявши на озброєння відомий вислів Франкліна Рузвельта "Сомоса, звичайно, мерзотник, але це наш мерзотник". З низки причин, повноту якої визначить далеко не Печерський суд, а принцип політичної доцільності, Юлія Володимирівна зіграла з Росією в піддавки в січні 2009-го. Вона підписала безпрецедентні за незручністю для України газові угоди терміном на 10 років. Після поразки на президентських виборах, підсумків яких Тимошенко так і не визнала, склалася парадоксальна ситуація: її судять за перевищення службових повноважень, яке об'єктивно зіграло на руку Росії, а на захист екс-прем'єра широким фронтом стають європейські політики. Вона, як і личить далекоглядному політичному діячу, клянеться у прихильності європейським цінностям і заклинає прискорити процес підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Любителі конспірології, безумовно, можуть довго і ґрунтовно розмірковувати про зв'язки "Газпрому" з численними європейськими політиками, які обернулися у результаті прийняттям Третього енергетичного пакета і обмеженням формального впливу російської енергетичної монополії на європейську політику. Однак сьогодні в Старому Світі з причини економічної кризи та політичного багатоголосся все частіше в ходу realpolitik ХХІ століття, передбачає тиск на слабких і загравання з сильними. Досить згадати, що Греція, ситуація в якій загрожує фінансовій стабільності ЄС, так і не була публічно і показово покарана за фальсифікацію статистичних даних.
Сьогодні ж європейці одночасно критикують українську владу за утримння Тимошенко під вартою (ув'язка долі одного політика з перспективами цілої країни навряд чи відповідає стандартам демократії Старого Світу) і відмовляються переривати переговори про підготовку згаданої Угоди. В українсько-європейських відносинах подібних парадоксів чимало. Європі, яка отримує через Україну близько 80% обсягів російського газу, невигідно відштовхувати нашу країну. Особливо в той момент, коли Росія демонструє в енергетичній сфері повний арсенал імперських амбіцій.
Уже півтора роки "Газпром" (читай - політичне керівництво Росії) ігнорує будь-які спроби України переглянути умови газових контрактів. Більше того, президент Дмитро Медведєв відверто пропонує Україні "попросити інтеграційну знижку", про особливості використання якої добре довідатись у білоруського Бацьки. Не викликає сумнівів той факт, що приєднання нашої країни до Митного Союзу викличе питання про її членство в СОТ. Крім того, Росія активно лобіює ідею "спільних переговорів" про зону вільної торгівлі з ЄС, при цьому вміло торпедуючи створення зони вільної торгівлі всередині СНД. Дивна логіка для держави, яка претендує на статус регіональної наддержави, чи не так?
Україна ж упевнено наближається до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Цей документ навряд чи порадує євроскептиків, але не повинен викликати зайвої ейфорії: очевидно, що процес ратифікації Угоди країнами Євросоюзу буде непростим. Проте підписання дасть сигнал численним європейським інвесторам і політикам, Україна отримає можливість зайняти плацдарм, з якого можна вести переговори про вступ до Європейського Союзу. Не дивно, що в Росії сприймають таку перспективу як власну масштабну геополітичну поразку і почали використовувати "газовий чинник" в переговорах з Києвом. Варто підкреслити: анонсована Віктором Януковичем та Миколою Азаровим реструктуризація "Нафтогазу України" дратує "Газпром", зате добре вкладається в норми європейської енергетичної політики.
У цій ситуації нового сенсу набуває і судовий процес у справі Тимошенко, адже обвинувальний вердикт, котрий навіть не передбачає тюремного ув'язнення для екс-прем'єра, дає Україні шанс переглянути газові угоди з Росією. В Москві це добре розуміють, тому не соромляться демонструвати "солідарність" з Юлією Володимирівною. При цьому в Кремлі щиро дивуються, як же так могло вийти, що "свій" Янукович настільки рішуче захищає суверенітет України.
Напевно, це збіг, але за місяць перебування Юлії Тимошенко під арештом Україна, до якої прикута увага Європи, постаралася перетворитися з об'єкта на суб'єкт європейської політики. Поки рано говорити про успіх цього прагнення, але сама спроба заслуговує на увагу. Офіційний Київ піднімається з геополітичного шпагату і реальними діями підтверджує свій європейський вибір.
Євген Магда
За матеріалами: Главред
Поділитися новиною
Також за темою
У серпні всі перевірені декларації виявилися з порушеннями — НАЗК
В Україні арештували хакерів, які завдали мільярдні збитки світовим компаніям
Янукович програв суд щодо скасування санкцій ЄС
Керівник компанії, що ремонтує дороги d Києві, підозрюється у несплаті податків на суму понад 30 млн грн
1,4 млн грн прибутку: на Закарпатті викрито схему продажу автомобілів нібито для ЗСУ
«Кава зі Львова»: правоохоронці викрили масштабну корупційну схему в центральному органі виконавчої влади
