3792
Усіх вилікуємо
— Казна та Політика
Реформатор, який вилікував головну хворобу бюджету, або політичний невдаха? - остаточний вердикт для головного ініціатора пенсійної реформи Сергія Тігіпка ми дізнаємося не раніше 2015-го. У рік виборів президента України.
Цього разу обійшлося без півтори тисячі гостей. Всього один президент як гість замість п'яти, як минулого року, "скромний" вечір в присутності зірок українського і російського шоу-бізнесу. А головне - мінімум подарунків. "Я звернувся до своїх колег публічно, щоб вони не викидали гроші на подарунки, - говорив президент Віктор Янукович напередодні 9 липня, свого дня народження, журналістам. - Найкращим подарунком з боку чиновників для мене будуть їх палаючі очі і бажання добре працювати, і відчуття, що вони разом зі мною".
Заклик був почутий. І якщо губернатори піднесли гаранту коровай як символ результатів своєї роботи, далеко від ялтинської держдачі № 3 депутати Верховної Ради також прагнули догодити президенту. У ніч з 7 на 8 липня після 9-годинних обговорень вони схвалили закон про пенсійну реформу.
Підписувати чи не підписувати його, президент ще думає. Подарунок виявився сумнівним: проти, незважаючи на літо і спеку, знову виступив цілий фронт. Опозиція пообіцяла звернутися до Конституційного Суду з оскарженням реформи, Івано-Франківська обласна рада закликала ветувати його, як закликає скасувати будь-які рішення нинішнього уряду. Під стінами Адміністрації президента мітингують профспілки, а екс-міністр оборони Анатолій Гриценко пообіцяв, що після її підписання президент залишиться без охоронців - з Головного управління державної охорони підуть, за його словами, до 70% найкращих бійців.
І все ж подарунок надзвичайно цінний. Він дозволяє Україні відновити діалог з Міжнародним валютним фондом, стабілізувати ситуацію в держфінансах, а президенту - коли-небудь, можливо, заслужити для себе короткий рядок у підручниках з історії.
Поки Янукович думає, прогнозувати ефект реформи в Україні не береться майже ніхто. Але вже зараз видно, що реформа дозволить вирішити всі ключові завдання. У тому числі, за підрахунками USAID, тільки за рахунок введення накопичувальної системи внесків і тільки за шість років Україна зможе отримати 85 млрд. грн. "довгих" грошей.
Щоправда, вийти на цю цифру Київ зможе не так скоро, як сподіваються в українському уряді. Пожинати її плоди будуть наступники нинішньої влади - раніше ефект на державному рівні буде майже не відчутний.
Пенсійний фонд без дефіциту
"Учора було схвалене знакове рішення для країни. Це важлива перемога України", - заявив Сергій Тігіпко, міністр праці та соціальної політики України, наступного дня після того, як його законопроект № 7455 пройшов друге читання у Верховній Раді. Він забув сказати, що це була важлива перемога для нього особисто.
Саме Тігіпко був автором пенсійної реформи, піднесеної на початку липня президенту і населенню. За пропозицією Мінсоцпраці, йдеться про введення трирівневої системи пенсійного накопичення. Після багатогодинних обговорень цієї теми по всіх телеканалах про суть трирівневої системи знає кожен. Вона передбачає одночасне існування солідарної системи пенсійних виплат, обов'язкової накопичувальної системи (другого рівня) і добровільної накопичувальної системи (третього рівня) пенсійного страхування. Втім, доля другого і третього рівнів залежить від того, чи зможе Україна вийти на бездефіцитність Пенсійного фонду (ПФ), і якщо так - то коли. Відповідно до закону, говорити про накопичувальну систему в Україні можна буде лише після цього.
Збалансований ПФ - мантра нинішнього уряду і одне з головних завдань пенсійної реформи. Згідно з переглянутим в червні бюджетом Пенсійного фонду, його дефіцит в поточному році становить 17,7 млрд. грн. Олена Бєлан, головний економіст інвестиційної компанії Dragon Capital, уточнює: власний дефіцит ПФ, тобто різниця між власними витратами і доходами без урахування трансфертів з бюджету складе 22 млрд. грн.
Реформа дає всі можливості для того, щоб вийти на бездефіцитний ПФ. Адже, з одного боку, підвищення пенсійного віку забезпечує збільшення кількості платників внесків, а отже - збільшення обсягів надходжень до Пенсійного фонду. З іншого боку, підвищення пенсійного віку зменшує потребу в самих пенсіях. В аналітичному центрі "Блакитна стрічка" ПРО ООН підрахували, що якщо пенсійний вік для жінок в Україні підвищити до 60 років, то вже до 2021 року кількість одержувачів пенсій в нашій країні скоротиться на 8,3%.
Рік, коли бюджет Пенсійного фонду виявиться збалансованим, буде великим подарунком для уряду України, адже це вирішить для нього відразу три постійні проблеми.
По-перше, проблему дефіциту самого держбюджету. Так, дефіцит державних фінансів в поточному році складе 35,3 млрд. грн. Більше половини його "важить" дефіцит Пенсійного фонду, який фінансується з держбюджету. Тобто збалансування першого допоможе збалансувати і другий.
По-друге, дозволить відмовитися від нарощування держборгу. Справа в тому, що реформа допоможе скоротити кількість дотацій з держбюджету на пенсійне забезпечення. Сьогодні вони складають 40,6 млрд. грн. крім безпосередньо дефіциту ПФ. Зменшивши розмір дотацій, можна буде вивільнити кошти держбюджету та за їх рахунок або зменшити дефіцит, або, як вважає Олександр Лозовий, аналітик ІК Phoenix Capital, і зовсім зробити профіцитним. У такому випадку відпаде потреба в регулярному нарощуванні державного боргу з метою фінансування бюджетного дефіциту.
По-третє, здешевить позикові ресурси для українських компаній. Адже якщо знизити дефіцит держбюджету, це буде індикатором здорових держфінансів. Це, каже Лозовій, призведе до поліпшення надійності країни як позичальника на зовнішніх боргових ринках і до здешевлення позикових ресурсів. Причому не тільки для України як суверенного позичальника, але і для корпоративних позичальників, кредитний рейтинг яких обумовлений стелею країни.
Ключове питання - коли настане цей щасливий час. У відповідь на прохання прокоментувати це питання в Пенсійному фонді сказали, що поки на законопроекті № 7455 не висохнуть чорнила президентської ручки, говорити на цю тему тут не візьмуться. У Міністерстві фінансів повідомили, що бюджет ПФ повинен бути збалансований вже починаючи з 2014 року. Але найбільш реалістичний прогноз - не раніше 2015-2016 року. "Основні компоненти пенсійної реформи, в тому числі підвищення пенсійного віку, є довгостроковими заходами, - каже Олена Бєлан з Dragon Capital. - І дадуть максимальний ефект в перспективі 10 років".
Справа в тому, що кошти, які вдасться заощадити за рахунок підвищення пенсійного віку - тобто на першому етапі реформи, не настільки великі, щоб швидко вирішити питання дефіциту. За рахунок реформи уряд планує заощадити 2,5 млрд. грн. в 2012 році, 6 млрд. грн. в 2013-му і 9 млрд. грн. в 2014 році, який і повинен стати першим бездефіцитним. "Але враховуючи, що за результати 2011 року власний дефіцит ПФ становитиме 22 млрд. грн., економії коштів навіть розміром 9 млрд. грн. в 2014 році буде недостатньо, щоб повністю скасувати дефіцит", - каже Олена Бєлан.
Іншими словами, без додаткових заходів з боку уряду навіть 2014 як дата збалансованого бюджету виглядає дуже оптимістично (хоча поліпшити фінансову ситуацію в ПФ, за словами Бєлан, може економічне зростання).
Втім, автор реформи Сергій Тігіпко напевно це знає. А тому розробив свій "план Б". Збалансувати бюджет Пенсійного фонду в короткі терміни в Мінпраці збираються, провівши легалізацію зарплат. "Це дозволить вже наступного - 2012 року - вийти на бездефіцитність Пенсійного фонду і, починаючи з 2013 року, впроваджувати другий рівень пенсійної реформи", - уточнює Михайло Кухар, керівник прес-служби Міністерства праці та соціальної політики.
50 млрд. грн. доходів за рахунок легалізації зарплат
Ці плани Мінсоцпраці вже викликали бурю протестів у представників бізнесу. "Там (в законопроектах про легалізацію зарплат) таке написано, що нормальному виробникові можна "зливати воду", - скаржився днями Петро Ванат, голова правління регіонального відділення УСПП у Запорізькій області, стверджуючи: пропозиції Тігіпко з легалізації зарплат в нинішньому вигляді не містять жодної норми, яка б стимулювала роботодавця легалізувати заробітну плату.
Взагалі-то прямої згадки про легалізацію зарплат в законопроекті № 7455 не знайти. Але саме вона - один з тих китів, на яких будується модель пенсійної реформи пана Тігіпка.
Підстава для надій - цікава статистика зайнятості по регіонах. Недавня перевірка в Запорізькій області показала, приміром, що 41% керівників підприємств її Якимівського району отримують зарплату, нижчу за рівень мінімальної, а офіційно працюють лише 27% працездатного населення. Ті ж тенденції не тільки в забутих районах, а й в українських офісах найбільших світових компаній. Приміром, при тому, що, за даними Рахункової палати, загальні витрати на оплату праці, скажімо, у компанії "Морган Стенлі Україна" склали 265 тис. грн. (за серпень 2009 року), страховий внесок сплачувався лише з 3,8% від цієї суми. В результаті співробітник держсектора в Україні в 2010 році отримує в середньому 2700 грн., а його колега з приватного бізнесу, за офіційними даними, лише 1800 грн. "Ну не може такого бути!" - говорить Тігіпко і сподівається вивести бізнес, що мінімізує зарплати, на чисту воду.
Досвід уже є. "Ми сказали, що той, хто хоче автоматичного повернення ПДВ, повинен мати середню зарплату 2,5 мінзарплати, - розповідав міністр про перші результати легалізації ще в квітні. - Завдяки цьому та іншим заходам за перші три місяці 2011 року надходження до Пенсійного фонду за порівнянні з першими трьома місяцями 2010-го зросли на 22,9%". Тепер він хоче зробити те саме, але в масштабах всієї України і в розрізі всіх галузей. І вірить, що таким чином можна витрусити з українців додаткові 50 млрд. грн. надходжень до Пенсійного фонду. Його підлеглий з Мінсоцпраці Михайло Кухар уточнює: тільки за наступний рік за рахунок легалізації зарплат збори до Пенсійного фонду можуть збільшитися на 20 млрд. грн. Тобто вже до кінця 2012 року, говорить він, бюджет ПФ буде повністю збалансований, і з 2013 року можна буде розпочати реалізацію другого рівня пенсійної реформи.
Мінсоцпраці розробило вже шість законопроектів щодо легалізації зарплат. Після схвалення пенсійної реформи президент доручив їх доопрацювати і подати до вересня поточного року. Але навіть якщо вони будуть розглянуті в найближчому майбутньому, плани уряду виглядають занадто оптимістичними: прийдешня боротьба з мінімізаторами обіцяє перерости у повномасштабні партизанські війни.
Боротися із зарплатами "у конвертах" Тігіпко має намір цілим арсеналом адміністративних заходів. Це і встановлення гарантованих зарплат, тобто рівня ставок, нижче за які людині не можуть офіційно платити, і великі штрафи для порушників (скажімо, штраф у 8500-17000 грн. за виплату зарплати, нижчу за мінімальну) - аж до кримінальної відповідальності для несвідомих роботодавців. Але тим самим уряд може добитися протилежного результату - ще далі загнати бізнес у тінь. А тому відповіддю на легалізацію зарплат такими методами може стати новий варіант податкового Майдану. "Ідея легалізації зарплат - правильна, але реалізувати її буде непросто. І чекати, що заходи з легалізації дадуть ефект в перший же рік, досить оптимістично", - каже Олена Бєлан. Зниження соціальних внесків - одна з необхідних умов для цього, але знову-таки призведе до зниження доходів ПФ, які потрібно буде чимось компенсувати. "Виходить, замкнуте коло, - говорить аналітик, - і вийти з нього буде досить складно".
Тим більше що маленькі зарплати - не єдина причина вічно кульгавого бюджету Пенсійного фонду. Згідно з даними Рахункової палати, до цього призводять також масштабні пільги з виплати страхових внесків, постійне зростання заборгованості перед Фондом (особливо з боку держкомпаній, у т.ч. вугле-і торфодобувних підприємств). Нарешті, до цього призводить і погане адміністрування, яке, до того ж, обходиться в чималі суми. Наприклад, після того як у 2005 році уряд скасував обмеження на розмір управлінських видатків Пенсійного фонду, вони за чотири роки - з 2006-го по 2009-й - зросли в 3,3 рази, склавши в кризовому 2009 році 1,93 млрд. грн (!) Причому на одного пенсіонера припадало 177 грн. витрат лише на керівників.
Іншими словами, благородна мета вирішити проблеми ПФ за рахунок легалізації зарплат може виявитися набагато більш важко досяжною, ніж здається авторам на перший погляд. І старт другого рівня пенсійної реформи все ж таки буде відкладений на чотири-п'ять років.
Гроші - приватним фондам
Кожен п'ятий з них планує поїхати відпочивати в найближчому майбутньому. Кожен четвертий цей відпочинок планує за кордоном - бажано в Європейському союзі. Згідно з дослідженням AA Travel Insurance, з моменту виходу на пенсію, а точніше після 60 років, літні американці подорожують набагато більше і частіше, ніж протягом попереднього свого життя.
Українські пенсіонери теж можуть насолоджуватися видами Ейфелевої вежі або пейзажами Шотландії. Але лише на екрані телевізора. Коефіцієнт заміщення, тобто співвідношення пенсій і зарплат в Україні, в 2009 році становив лише 40% і без того невеликих українських зарплат, і без пенсійної реформи до 2030 року він може знизитися до 34%.
Після того як другий рівень реформи буде запущений, українці отримають шанс і собі забезпечити гідну пенсію. Накопичувальне пенсійне забезпечення - центральний елемент всієї реформи. Саме він дозволить кожному громадянину платити гроші не в загальний котел, а в свій окремий, персоніфікований "котелик".
Почнуть з малого. Спочатку 2% з тих, що сьогодні ми платимо зі своєї зарплати до фонду солідарної системи, підуть на наш особистий рахунок. Через рік він зросте до 3%, і так - по відсотку на рік, поки рівень нарахувань у накопичувальний "котелик" не досягне 7% зарплати (вірніше, оподатковуваної бази), а відрахування до солідарної системи не зменшаться на ту ж суму. На третьому рівні реформи кожен зможе сам регулювати розмір своїх накопичень.
Так уряд сподівається забезпечити українців можливістю накопичувати максимальний розмір пенсії, виходячи з власних доходів. А заодно прагне дати економіці наділ "довгих" грошей, який вже давно є в розпорядженні в більшості інших країн - чи то Заходу, Росії або Китаю. Адже відраховувати гроші за цією системою будуть ті, кому ще не буде 35 років. І оскільки вік виходу на пенсію для них становитиме вже 60-62 року (без урахування можливого продовження в майбутньому), гроші будуть перебувати в обороті до 27 років.
Як підрахували в USAID, вже в перший рік другого етапу реформи для інвестицій буде доступно 4,2 млрд. грн., а за шість років, протягом яких розмір внеску зросте з 2 до 7%, населення закумулює 82 млрд. грн . У Міністерстві фінансів оцінюють майбутні потоки скромніше. Так, надходження за перший рік існування другого рівня тут очікують обсягом в 3,5 млрд. грн. Але навіть це дає надії на швидке зростання сектора недержавних пенсійних фондів.
Правда, ці надії виправдані лише частково. Перші два роки адміністратором "довгих" грошей буде все той же Пенсійний фонд, тобто накопичення будуть лежати у кишені в держави (хоча інвестувати ці кошти повинні будуть приватні компанії з управління активами, які виграли тендер). Через два роки ця "гра в монополію" закінчиться, і охочі зможуть змінити цей фонд на недержавні пенсійні фонди (НПФ). Але аналіз USAID каже, що й тоді зростання сектора НПФ може виявитися скромнішим за очікування.
Чому, стане зрозуміло, якщо поглянути на досвід Росії, де подібну реформу провели ще на початку 2000-х років. За сім років свого існування до 2009 року правом звернутися до НПФ тут скористалися лише 8,2% з 69 млн. чоловік - учасників другого рівня реформи. Незнайоме з фінансовою грамотою населення просто не розібралося, чим один ППФ відрізняється від іншого і на яку інвестиційну стратегію орієнтуватися, а тому вважали за краще залишити гроші у державного адміністратора. За оцінкою USAID, Україна піде за тим же сценарієм.
Подвоєння ВВП на додачу
Коли 9 липня, під час святкування дня народження Віктора Януковича, на сцену держдачі № 3 вийшов Юрій Антонов, від нього чекали лише на одну пісню - і він співав її на біс тричі. "Мрії збуваються" - головний хіт цього виконавця, і, мабуть, слоган життя Віктора Януковича останні півтора року - відтоді, як він став президентом.
Пенсійна реформа допоможе зробити так, щоб мрії збувалися не тільки для нього. Як підрахували в "Блакитний стрічці" ПРО ООН, підвищення пенсійного віку жінок до 60 років здатне забезпечити в 2021 році збільшення кількості зайнятого населення на 0,5 млн. осіб, або на 2,4%. Відповідно, обсяг створеного ВВП буде на 2,4% більше, ніж за незмінного пенсійного віку.
Арифметика проста: зростання зайнятості призводить до збільшення обсягів виробництва. А продуктивність в найбільш загальному розумінні цього слова визначається саме як обсяг ВВП на одного зайнятого. "Тому кожен відсоток збільшення кількості зайнятого населення у порівнянні з варіантом без змін по праву може вважатися внеском у створення додаткового ВВП", - говорять у "Блакитний стрічці". Уточнюючи: подальше підвищення пенсійного віку для жінок і чоловіків до 62 років дозволить в 2025 році збільшити зайнятість на 0,7 млн. осіб, або на 4%. Це призводить до додаткового приросту економіки в цих межах. Що, в свою чергу, означає більше робочих місць, більше зарплат і - до великої радості майбутніх президентів - більший рівень політичної підтримки серед населення.
Заковика в тому, що всі ці досягнення будуть відчутні вже за нового президента, а нинішньому - Віктору Януковичу - доведеться платити за них політичним рейтингом і підтримкою серед населення. Але іншого виходу у нього все одно немає, адже якщо в поточному році не почати пенсійну реформу, вже наступного року президенту доведеться думати про набагато більш приземлені речі. Скажімо, про те, де брати гроші на покриття дефіциту Пенсійного фонду, чим замінити кредит МВФ і як боротися зі зростанням недовіри інвесторів і власного населення
Дарія Рябкова і Олена Снєжко
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
