9628
ФОПи в IT отримали “додатковий податок” через валютні нововведення НБУ
— Валюта
IT-спільнота України незадоволена останніми змінами щодо валютного регулювання від Нацбанку.
Про це Finance.ua розповіли в Асоціації «ІТ Ukraine».
Нагадаємо, що нещодавно НБУ скасував обмеження на встановлення валютних курсів та дозволив банкам списувати кошти з гривневих карток за кордоном за ринковими курсами. Разом з тим, відповідно до Постанови НБУ від 24 лютого 2022 року № 18, безготівкова валюта та, зокрема, експортна виручка підприємств та фізичних осіб — підприємців може продаватися лише за фіксованим валютним курсом НБУ, який на сьогодні суттєво відрізняється від ринкового.
Чому це проблема для айтівців?
Значна частина ІТ-індустрії складається із фізичних осіб-підприємців (ФОП), які надають послуги напряму іноземним замовникам та отримають виручку в іноземній валюті або співпрацюють з українськими компаніями, які, в подальшому, експортують свої послуги. Тому винагорода ФОП дуже часто прикріплена до певного еквіваленту в іноземній валюті.
Однак через рішення НБУ компанії, при отриманні іноземної валюти, повинні продавати її за зниженим в штучний спосіб курсом, що не дозволяє виплачувати винагороду ФОП в еквіваленті за ринковим курсом. Крім того, при отриманні валюти самі ІТ-спеціалісти (ФОП) можуть продати її лише за курсом, встановленим Національним Банком України, тоді як придбати валюту, чи розраховуватися з гривневих карток за кордоном вже за ринковим курсом.
«Таким чином, виникає „додатковий податок“ на доходи ІТ-спеціалістів близько 26%. Такі зміни несуть прямі ризики для всіх експортних галузей, у тому числі національної ІТ-індустрії, яка орієнтована на постачання послуг іноземним суб’єктам господарювання. Фактично, має місце пряма експропріація частини прибутку ІТ-спеціалістів (у формі різниці курсів)», — зазначають в Асоціації.
Ймовірні наслідки такого рішення:
- відтік валютних доходів фізичних осіб-підприємців, що здійснюють експорт послуг (зокрема послуг в сфері ІТ), з України та акумулювання таких доходів за межами країни;
- зміна ІТ-підприємцями податкового резидентства на інші країни, що загрожує різким падінням валютних надходжень в Україну від ІТ-експорту вже з наступного місяця;
- перехід ІТ-спеціалістів, які перебувають за кордоном або можуть туди виїхати, з українських до іноземних компаній.
«Стабільна робота ІТ-галузі вже в першому кварталі принесла $2 млрд надходжень в економіку країни, дозволила ІТ-сектору спрямувати понад 1 млрд грн на гуманітарні цілі, ІТ-бізнес чи не єдиний, хто сплачує податки наперед та на постійній основі закуповує технічні засоби, спорядження та інші необхідні для наших захисників України речі. За нашими оновленими даними, вже під час війни 77% ІТ-компаній залучили нових клієнтів, 56% з них очікує на зростання на 5-30% у цьому році. 41% компаній прогнозує збереження існуючих обсягів на рівні 50-100%», — поділилися даними представники ІТ-галузі.
Що пропонують робити?
Усвідомлюючи ризики та виклики, які постають перед національною ІТ-індустрією у зв’язку із згаданою регуляцією НБУ, Асоціація «IT Ukraine» звертається до Правління Національного банку України з пропозицією:
- Встановити такий режим валютного курсу, який враховуватиме інтереси експортних галузей, та дозволить у короткі строки повернутися до плаваючого курсу.
- Дозволити продаж частини валютної виручки експортерам за комерційним курсом з поступовим збільшенням цієї частки.
- Зберегти можливість розрахунків кредитними/депозитними картками та зняття готівки за кордоном за офіційним курсом НБУ (+10%) в межах еквіваленту 50 тис. грн./місяць, та дозволити застосовувати банкам комерційний курс тільки понад цей обсяг, але вже без обмежень на суми.
Дізнатись актуальну інформацію про курси валют в Україні
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
