77
Бюджет-2027 у цифрах: курс долара, ВВП, оборона, соціальна сфера
Скоро
відбудеться перше читання проєкту
державного бюджету на 2027 рік у Верховній
Раді України. Цей документ, за словами
голови
комітету парламенту з питань бюджету
Роксолани Підласи
характерний тим, що власними ресурсами
держава може покрити лише менше половини
статей витрат — а вони перевищать 8 трлн
гривень.
Звісно,
левова частка цих витрат — 4,89 трлн
гривень — ресурс на оборону. Це на 12%
більше, ніж 2026 року. Так, будуть й інші
витрати: на соціальну сферу, культуру,
науку, державну підтримку бізнесу тощо,
про які варто розповісти більше розлого.
Курс гривні: механіка цифр
Кабмін
заклав до головного фінансового документа
курс
47,1−48,3
гривні за долар. Міністерство фінансів
не ставить на меті «вгадати» ринковий
курс, а використовує його як базовий
множник.
Характерним
є те, що в ухваленій у червні Бюджетній
декларації, Кабмін заклав базовий
сценарій, за яким курс мав рухатися саме
у такому напрямку, як було прописано у
проєкті бюджету.
Однак,
якщо самі цифри курсу залишилися тими
ж, економічний фундамент під ними за
літо сильно похитнувся: через уповільнення
економіки уряду стало важче збирати
податки. Щоб утримати баланс і виконати
плани, Мінфіну довелося екстрено
закладати у вересневий проєкт бюджету
підвищення ПДВ та інших зборів, які ще
влітку були під питанням.
Сергій
Марченко, міністр фінансів України,
виступаючи нещодавно у парламенті,
заявив, що ситуація стала складнішою.
Непокритий дефіцит бюджету залишається
дуже великим. Тому спроба збільшення
курсу — спроба Мінфіну продемонструвати
стабільність, хоча, якщо міжнародна
допомога надійде в повному обсязі, цей
показник доведеться коригувати у бік
більшого знецінення національної
валюти.
Проте
Ярослав Железняк, народний депутат
України, перший заступник голови комітету
парламенту з питань фінансів, податкової
та митної політики,
каже
про штучність цього курсу. Він додає,
що фактично цей показник нічого не
значить і уряд ніколи не вгадував з ним.
Отже, на думку народного обранця на
ринок чи обмінники він не впливатиме,
тому що курсову політику в нашій країні
визначає лише Нацбанк.
Наскільки
виявиться реалістичним сценарій та
закладений курс гривні до держбюджету,
то чимало фахівці впевнені, він себе
виправдає — до 80%.
Проте,
якщо міжнародна фіндопомога
запізнюватиметься, Нацбанк буде вимушений
девальвувати гривню — до
49−50 за долар.
Це він робитиме задля того, щоб через
штучно дорожчу валюту виконати план
щодо митних зборів.
Табл.
Зведена таблиця статей видатків та
реалістичності їхнього виконання
| Категорія / Стаття видатків | Показник у Бюджеті-2027 | Що це означає (короткий опис) | Реалістичність виконання за оцінкою експертів |
| Курс долара | 47,1 грн/долар (середній) 48,3 грн/долар (кінець року) | Розрахунковий орієнтир Мінфіну. Плавна девальвація потрібна для наповнення бюджету через митні збори та імпортний ПДВ. | 80 % (Висока). НБУ повністю контролює ринок завдяки золотовалютним резервам понад 42 млрд дол. |
| Витрати на оборону | 4,89 трлн грн (66,8 % усіх видатків) | Рекордне фінансування війни. Зброя та техніка — 2,3 трлн грн; грошове забезпечення (зарплати ЗСУ) — 1,8 трлн грн. | 60 % (Середня). 1,73 трлн закладено у спецфонд (допомога Заходу зброєю). Є великий ризик браку «живого» кешу всередині країни на самі зарплати ЗСУ. |
| Реальний ВВП | Зростання на 1,3 % (Номінальний ВВП — 11,14 трлн грн) | Уряд перейшов на песимістичний сценарій через тривалу війну, кадровий голод та руйнування енергетики. Економіка стагнує. | 50 % (Низька щодо доходів). Фізично 1,3 % можливі, але Мінфін заклав у цей ВВП нереальний план збору податків (40 % від ВВП) — очікується діра у 150–200 млрд грн. |
| Видатки на освіту | 328,5 млрд грн | Включає подвоєння освітньої субвенції (192,8 млрд грн) на зарплати вчителям. Очікується зростання окладів освітян до +65 %. | 30 % (Критично низька). Повністю залежить від того, чи підтвердить Захід додаткові 32,6 млрд доларів фінансової допомоги. Головний кандидат на урізання (секвестр). |
| Охорона здоров'я | 292,5 млрд грн | Фінансування Програми медичних гарантій (225 млрд) та підвищення тарифів на медпослуги. Базовий орієнтир лікаря — від 30 тис. грн. | 30 % (Критично низька). Так само як і освіта, цивільна медицина фінансується виключно за рахунок міжнародних грантів, яких наразі бракує. |
| Пенсійний фонд | 292,8 млрд грн (дотація з бюджету) | Загальний бюджет соцфондів — 1,31 трлн грн. Мінімальну пенсію підвищать до 2 878 грн, закладено березневу індексацію. | 40 % (Низька). Індексацію проведуть (вимога МВФ), але зростання мінімалки не покриває реальну межу бідності (яка в Україні вже вища за 7400 грн). |
| Наука та Культура | Наука: 24,2 млрд грн Культура: 16,9 млрд грн | Фінансування МОН та НФДУ (наука). Програма «Тисячовесна» (5,4 млрд), Суспільне мовлення (3,05 млрд) та книгарні (культура). | 40 % (Низька). Статті фінансуються за залишковим принципом. Культурні та медіа-проєкти (крім Суспільного) Кабмін уріже у першу чергу в разі дефіциті. |
Джерело: Finance.ua
ВВП: найбільш радикальний перегляд
Кабмін
остаточно відмовився від оптимістичних
планів і побудував головний фінансовий
кошторис країни щодо показника ВВП на
негативному сценарії.
Так,
показник зростання економіки затверджено
у документі на рівні 1,3% за номінального
обсягу ВВП у 11 144,4 млрд гривень.
Що
планувалося раніше? Якщо ми пригадаємо
Бюджетну декларацію на 2025−2027
роки, то тоді уряд сподівався, що 2027 року
українська економіка стрімко зростатиме
та цей показник буде не меншим за 6,2%.
На
початку літа 2026 року, коли було презентовано
Бюджетну декларацію на 2027−2029
року і реальна ситуація на війні та в
економіці вже не виглядала такою, як
бачилася декілька років тому, у документі
за базовий сценарій № 1 брали завершення
активних бойових дій, що мало дати 4,5%
зростання ВВП.
Утім,
у вересні 2026 року Кабмін повністю
перейшов на сценарій № 2, тобто врахування
фактору тривалої війни — і цифру ВВП
було знижено до 1,3%. Проте експерти
критикують і таку закладену цифру
зростання ВВП.
Так,
аналітики центру «Український інститут
майбутнього» у своєму звіті «Аналіз
Бюджету-2027», зазначають, що Мінфін
розраховує, що податкові надходження
разом з ЄСВ складуть рекордні 40% від
ВВП. Проте, на їхню думку, ця планка є
недосяжною в умовах воєнної стагнації
реального сектору, адже історично цей
показник не перевищував ніколи 35−37%.
Саме
через це Україна ризикує отримати
фінансову діру на 150−200 млрд гривень
через недовиконання плану за внутрішнім
ПДВ.
Читайте також: Дефіцит бюджету сягне 15% ВВП: скільки Україні потрібно позичити у 2027 році
Богдан
Данилишин, академік НАН України, ексголова
Ради НБУ, професор КНЕУ вважає,
що за умов, коли реальний ВВП тупцюватиме
на місці — тобто 1,3% - бізнес фізично не
зможе згенерувати стільки податків,
скільки від нього вимагають.
Наскільки
реальним є досягнення показника ВВП
1,3%? Фахівці зазначають, що ця цифра є
досить обережною (50%), тому економіка
його може досягти користуючись з
оборонних замовлень.
Оборона: безпрецедентність фінансування
Як
ми писали вище, видатки на оборону та
безпеку будуть колосальними — 4,89 трлн
гривень з урахуванням державних гарантій.
Це становить 43,8% від усього ВВП або 66,8
% від усіх видатків держави.
На
фінансування війни 2027 року уряд планує
скерувати 86% всіх власних внутрішніх
доходів країни. Динаміка військових
видатків щороку, звісно зростає. Якщо
порівнювати видатки на цю надважливу
сферу, то, приміром, 2024 року після
численних переглядів ця цифра була у 4
рази меншою — 1,7 трлн гривень.
За
планом 2027 року ці гроші підуть: на
закупівлю, ремонт та виробництво техніки
— 2,3 трлн гривень, на грошове забезпечення
військових — 1,8 трлн гривень (на 337,5 млрд
гривень більше, ніж 2026 року) та 785 млрд
гривень на тилове забезпечення, пальне,
форму тощо.
Але
за таким парадним фасадом нечуваного
бюджету на оборону урядовці та експерти
бачать і певні чималі ризики.
Так,
глава
уряду Сергій Корецький,
приміром, написав у своєму телеграм-каналі,
що Кабмін попри все це, визнає — навіть
4,9 трлн гривень може забракнути, якщо
інтенсивність боїв не спаде.
Роксолана
Підласа додає, що 2026 року один день війни
Україні коштував 190 млн доларів, що на
50 млн доларів дорожче, ніж було два роки
тому. Вона каже, якщо доходи держави не
встигають за цим темпом, то уряду
гарантовано доведеться переглядати
оборонні статті в бік збільшення впродовж
2027 року, зокрема шукаючи кошти через,
приміром, підвищення ставок ПДВ чи
акцизів.
Тому,
попри величезну цифру цієї статті,
експерти оцінюють реалістичність
виконання лише 60%, також додаючи, що
майже 1,73 трлн гривень закладено у
спеціальний фонд під закупівлі зброї
за рахунок допомоги ЄС. Ці гроші в
основному надійдуть не на рахунки
Мінфіну України, а у вигляді готових
танків, ракет чи снарядів.
Мінімалка, прожитковий мінімум, зарплати освітянам та медицина: відмова від консервації
У
проєкті держбюджету на 2027 рік цивільний
сектор зазнав кардинальних змін на
противагу попереднім рокам. Якщо раніше
Мінфін декларував жорстке замороження
всіх соціальних стандартів, то у документі
на 2027
рік було закладено суттєве зростання
видатків на соціалку.
Раніше
у Бюджетній декларації на 2025−2027
роки уряд офіційно заявляв про замороження
на рівні 2024 року, проте пізніше було
закладено зростання мінімальної зарплати
від 2027 року на 10,4% до 9
546
гривень, а прожиткового мінімуму до 3
559
гривень.
Загальний
бюджет на освіту становить 328,5 млрд
гривень. Від цієї суми 235,3 млрд гривень
скеровується на заробітні плати освітян.
Зарплати вчителям мають зрости на 65% -
до 27,3 тис. гривень. Вони отримуватимуть
і зарплату, і надбавки.
Олександр
Лисенко, аналітик Асоціації міст України
(АМУ) вважає,
що збільшення освітньої субвенції є
критично важливим кроком, оскільки
кадровий голод та низькі зарплати у
школах призводять до того, що заклади
втрачають молодих фахівців.
Однак
пан Лисенко застерігає, що це все може
виявитися добрим починанням на папері,
однак реальне нарахування надбавок для
вчителів залежатиме від спроможності
місцевих бюджетів, на які уряд перекладає
частину видатків з утримання шкільних
приміщень.
Читайте також: Блокування портів та атаки на логістику: як це впливатиме на економіку і життя українців
Загальний
бюджет охорони здоров’я
зафіксовано на рівні 292,5 млрд гривень.
Програма медичних гарантій, тобто
фінансування лікарень за проліковані
випадки — 225 млрд гривень.
Від
початку літа очікувалися скромніші
видатки, проте уряд заклав 203,3 млрд
гривень на підвищення тарифів медичних
послуг. За розрахунками Мінфіну, це
дозволить вивести базову середню
зарплату лікаря на рівень від 30 тис.
гривень, а медсестри — від 20 тис. гривень.
Тетяна
Гавриш, лідерка проєкту «Pro
Health»,
експертка з реформування системи охорони
здоров’я зазначає,
що підвищення тарифів у Програмі медичних
гарантій є позитивним знаком, проте
фіксація зарплат для лікарів на рівні
30 тис. гривень у бюджеті є номінальним
орієнтиром.
На
її думку, в умовах автономізації лікарень
реальний оклад лікаря залежить від
керівника медичного закладу та кількості
укладених декларацій або проведених
операцій.
Щодо
реалістичності розвитку освіти,
медицини та заробітних плат, то Роксолана
Підласа зазначає, що для закриття статей
2027 року необхідно 52,6 млрд гривень, які
надійдуть від партнерів.
Якщо
ці кошти у повному обсязі не будуть
знайдені, то уряд проведе жорстке
секвестрування бюджет,
надбавки просто скасують.
Пенсії, стипендії та зарплати чиновникам
Сукупні
видатки соціальних фондів у бюджеті
складуть 1,3 трлн гривень. На програми
через Мінсоцполітики виділять 540,3 млрд
гривень, що на 72,6 млрд гривень більше,
ніж 2026 року. До Пенсійного фонду повинно
надійти 292,8 млрд гривень, що на 41,5 млрд
гривень більше, ніж цього року.
Замість
тривалого замороження мінімальну пенсію
2027 року планують підняти на 10,9% - до 2
878 гривень. На стипендії студентам
виділять 8,3 млрд гривень.
Андрій
Павловський, експерт з питань соціальної
політики та колишній народний депутат
України
зазначає
про те, що зростання пенсії до таких
показників — крапля у морі, адже фактичний
прожитковий мінімум для осіб, які
втратили працездатність, вже перевищує
7 400 гривень. Це, на його думку, означатиме,
що переважна більшість пенсіонерів
фактично залишаться за межею виживання.
Для
розрахунку окладів прокурорів, суддів,
податківців, митників та інших службовців
уряд залишив заморожений прожитковий
мінімум. Таким чином, вони не отримають
автоматичного підвищення зарплат.
Ольга
Василевська-Смаглюк, народна депутатка
України, членкиня комітету ВРУ з питань
фінансів, податкової та митної політики
попереджає,
що державний бюджет фінансує виключно
військові та захищені статті за соціалкою
і грошей на такі виплати катастрофічно
не вистачає.
Експерти
оцінюють виконання таких статей бюджету
дуже низько — до 30%.
Наука, освіта, культура: несподіване збільшення фінансування
На
етапі літніх обговорень Бюджетної
декларації фінансування наукових
установ пропонували фактично заморозити
на базовому цивільному рівні. Та потім
суму збільшили порівняно з 2026 роком на
4,3 млрд гривень — до 24,2 млрд гривень.
Левова частина (9,7 млрд гривень) піде
через Міносвіти та науки на фінансування
університетських досліджень, проєктну
аспірантуру та розвиток інфраструктури.
Олена
Панич, експертка з питань вищої освіти
та науки, колишня членкиня НАЗЯВО вважає,
що такі збільшені цифри є позитивним
кроком. Проте, на її думку, головним
ризиком є ефективність розподілу грошей.
Наукова
спільнота побоюється, що в умовах
воєнного стану пріоритет отримають
виключно прикладні оборонні розробки,
тоді як фундаментальна наука (гуманітарні,
теоретичні дисципліни) залишаться
осторонь.
Читайте також: Експорт аграрної продукції: чи зможемо витримати посилення обстрілів
У
Бюджетні декларації на початку літа
фінансування культури планували
утримувати в межах 11−12 млрд гривень, але
зараз у проєкті бюджету ця сума вже
збільшилася до 16,986 млрд гривень.
Цікаво,
що чимало грошей піде на програму
«Тисячовесна» — створення українського
національного медіапродукту (5,4 млрд
гривень). На суспільне мовлення — 3,05
млрд гривень, а на протидію дезінформації
та пропаганді — 1,62 млрд гривень.
Микола
Княжицький, народний депутат України,
член комітету ВРУ з питань гуманітарної
та інформаційної політики
дуже
жорстко розкритикував ці видатки. На
його думку, виділення аж 5,4 млрд гривень
на програму «Тисячовесна» в умовах
війни є сумнівним. Також він переконаний,
якщо бюджет не виконуватиметься, то
сферу культури почнуть скорочувати та
секвеструвати першою.
Фахівці
оцінюють відсоток виконання статті на
культуру також дуже низько — 40%.
Головний кошторис на 2027-й: бюджет відкритого занепокоєння
Те,
що у держбюджеті на 2027 рік закладено
дуже багато грошей на оборону — правильне
стратегічне рішення, адже війна триває
і стає дедалі жорсткішою.
Фахівці
зазначають, що цифри підвищення зарплат,
пенсій та інших соціальних виплат мають
дуже привабливий вигляд на папері, проте
їх реалізація в основному залежить від
великої допомоги Заходу. Якщо такого
не станеться повною мірою, то життя
пересічних громадян у тилу буде дуже
складним.
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.
Поділитися новиною
