17060
"Ъ": Точка неповернення
— Валюта
Банківська система України виявилася настільки не готовою до фінансової кризи, що стала поводитися неадекватно. Різка девальвація гривні, спровокована банками, і подорожчання обслуговування кредитів паралельно зі скороченнями доходів позичальників викликали зростання неповернених кредитів.
Однак замість того, щоб знизити частку проблемних позичальників, банкіри в боротьбі за рентабельність бізнесу продовжують провокувати знецінювання гривні й стягувати додаткові комісії. Це в підсумку приведе не до зростання їхньої прибутковості, а банкрутства половини банків.
Не гривнею єдиною
Відповідно до оприлюдненого дослідницькою компанією Gf Ukraine соціологічного дослідження, за останні півроку недовіра до банківської системи з боку населення виросла майже вдвічі - до 70%. Цьому сприяла ціла низка факторів, основним з яких стало різке ослаблення національної валюти, що підвищувало попит на долар, який банки виявилися нездатними пропонувати. Проблема девальвації гривні має інтернаціональну складову. "Долар виявився найнадійнішою валютою, не дивлячись на кризу в США. І це відбувається не тільки в Україні але й в усьому світі.
Знецінилися практично всі основні валюти, тому що інвестори воліють тримати гроші в доларах, підвищуючи попит на них", - пояснює директор українського офісу консалтингової компанії Zeb Олександр Нефедов.
Населення стало в масовому порядку знімати гривневі депозити переводячи їх у долари. За словами першого заступника голови Нацбанку Анатолія Шаповалова, за останні два місяці з банківських вкладів було знято 32 млрд грн і $2 млрд.
Він стверджує, що це, разом з популістськими заявами політиків і чиновників, спровокувало девальвацію гривні на 38,7%. "Де ще, в якій країні політики заявляють, який повинен бути курс наприкінці року? А в нас будь ласка, - обурюється він. - Тільки заспокоїли людей інтервенціями, звучить заява - менше 6 грн/$ долар не повинен бути. І через кілька днів курс вже 7 грн/$".
Втім неофіційно в НБУ говорять, що головною причиною зростання долара виявилися банки, що масово скуповують валюту взапас. "Банкіри паскудно поводяться. Перед прийняттям нами антикризової постанови №319 на нарадах 10 та 11 жовтня банкіри дуже просили про дві речі: Робіть, що хочете, тільки не піднімайте курс! І друге - ґвалт, забирають внески, дайте рефінансування,- розповів один з членів правління НБУ.- А потім з цим рефінансуванням банки розкрутили нас: даєш йому рефінансування, а він через два-три дня виходить на ринок з покупкою валюти, або в найкращому разі, перекине гривню іншому банку, що і купує валюту. Так вони розкрутили валюту, а тепер розводять руками".
Банкіри офіційно заперечують свій вплив на курс, кажучи, що всю іноземну валюту скуповує населення й у касах бракує доларів. "Але ж валюта нікуди не пропадала. Вона лежить у банках,- зізнається заступник голови правління одного з невеликих банків. - Підтвердженням цьому є величезна кількість пропозицій СВОП - долар/гривня. Тобто доларів валом, гривні не вистачає".
Підтвердженням тому, що банки й підприємства розкручували курс долара набагато активніше населення, є статистика НБУ. Так, за жовтень обсяг міжбанківського ринку склав $20,993 млрд, готівкового - лише $5,15 млрд. У листопаді на міжбанку було продано $16,419 млрд, а через каси банків та обмінних пунктів пройшло $4,392 млрд. У результаті, до вчорашнього дня долар подорожчав до 8,25 грн/$, девальвувавши з початку року на 63,36%.
Скупка валюти банками пояснюється бажанням мінімізувати збитки від зниження гривневої ліквідності і заробити на різниці курсів при покупці/продажу. "Всі банки діють у своїх власних інтересах й, зі своєї точки зору, діяли раціонально, переводячи ліквідність у долари, - вважає Олександр Нефедов. - Хоча звичайно повсюдна паніка банків і населення привела до знецінювання національної валюти й це стає одним з головних джерел неповернень кредитів, адже більшість роздрібних кредитів - валютні. При цьому в людей, які мають гривневий доход, просто немає грошей, коли несподівано виявилося, що потрібно платити за валютний кредит на 50% більше". За даними НБУ, у структурі кредитного портфеля населення валютні позики до 1 грудня становили 69,6%.
Неповернень вже майже 15%
Експерти відзначають, що крім розкручування курсу долара, банки знизили довіру до себе, ввівши додаткові комісії за обмін валюти. Нагадаємо, що після прийняття постанови №319, якою НБУ намагався мінімізувати спекуляції банків на валютообмінних операціях, встановивши граничні вимоги до різниці між курсами покупки/продажу валюти на рівні 5%, а потім 3%, банкіри заявляли про збитковість валютних операцій. Однак навіть після того, як регулятор дозволив піднімати курс продажу на 1,5% вище офіційного, практично всі банки одночасно ввели нові комісії за розрахунково-касове обслуговування - "перерахування гривні".
У деяких банках, зокрема ПриватБанку, комісії іноді перевищували 10%. Але навіть з такою додатковою платою клієнтам було важко купити валюту в "своєму" банку для погашення кредитів. Інші установи, як УкрСиббанк, не вводили додаткових комісій, але продавали валюту за комерційним курсом, що у листопаді був набагато вище офіційного, а зараховували платіж за офіційним НБУ. Купити ж долари не для погашення кредитів або вкладення на депозит у жовтні-листопаді було практично неможливо. При цьому в кредитних установах часто продавали валюту "чужим", але тільки з письмового дозволу керівництва банків.
Додатковим фактором підвищення недовіри населення стало підвищення кредитних ставок, що почалося ще влітку. У більшості випадків банки мотивували зростання відсотків по позиках підвищенням дисконтної ставки НБУ й подорожчанням пасивної бази. Однак дисконтну ставку НБУ востаннє підняв у квітні - з 10% до 12%, а листа з пропозицією переоформити договір на більше дорогий платіж банки деякі надсилають дотепер. При чому, якщо за виданий торік кредит банк вимагає підвищити ставку, то за вкладеними раніше депозитами відсотки ніхто не підвищував.
Крім того, на зустрічі в НБУ банкіри стали пропонувати Міністерству юстиції і МВС прискорити процедуру вилучення застав у клієнтів, які не здатні платити по кредитах. Але з урахуванням зростання безробіття, що, за оцінками Держслужби зайнятості, через півроку досягне рівня 2,1 млн чоловік, неплатоспроможних клієнтів стане в кілька разів більше. Можливо тому Кабмін не підтримав ідею банкірів і навіть пригрозив ввести заборону на примусове позбавлення громадян іпотечної застави.
"Звичайно, мораторій на зняття депозитів вніс роздратування серед населення, але масове неповернення кредитів буде зовсім не через це, - вважає один з членів правління НБУ. - Зараз банкіри кричать нам про початок неповернень, але чому вони не думали про це останні два місяці, коли грали з курсом долара, вводили комісії, що збільшують загальну ставку по кредитах до 16-30%, і одержували додаткові доходи?"
Відповідно до аналізу Міжнародного бюро кредитних історій (МБКІ), до 11 грудня частка проблемних кредитів у портфелях банків підвищилася до 10,3%. При цьому, за даними колекторських компаній, розмір негативно кваліфікованих позик, виданих фізичним особам, перевищує 30 млрд грн (14,6%), уточнює МБКІ. За даними НБУ, на 1 жовтня резерви під проблемні кредити в банків становили 4,19% портфеля.
Гра закінчена
Вчора повинен був закінчитися аудит найбільших 17 банків за методикою Міжнародного валютного фонду, у лютому - будуть перевірені ще 17 великих установ. Стрес-аналіз припускає неповернення банкам у наступному році 20% позик. "При зростанні курсу до 7,5 грн/$ проблемними виявляються 20% валютних кредитів,- підтримує оцінку глава департаменту управління активами інвесткомпанії Astrum Investment Management Андрій Смолін. - Якщо курс долара зупиниться на оцінці 9 грн/$, це загрожує дефолтом економіці".
У підсумку після девальвації гривні сценарій різкого погіршення кредитного портфеля банків став реальним. І після переоцінки клієнтської заборгованості банкам необхідно буде доформувати резерви, що знизить їхній капітал і вимагатиме додаткових уливань з боку акціонерів. А на позапланові капіталовкладення зважаться не всі власники банків. "Тепер залишається поставити декількох фахівців з банківського нагляду, для надання справних документів (реальної звітності) банків й усіх по черзі на бойню, - планують у правлінні НБУ.- Сьогодні за найскромнішими підрахунками вже десяток банків має таку "картотеку".
Це ПІБ, "Національний кредит", "Національний стандарт", "Київ", "БІГ Енергія". І це тільки ті, які більш-менш чесно показують ситуацію. А якщо провести нормальну перевірку, то в найкращому разі 40 банків доведеться закривати. В 2009 році сотня банків буде ліквідована".
Тарас Кириченко, заступник голови правління УкрСиббанку
"З'являться програми продажу б/у автомобілів у кредит"
- Як УкрСиббанк змінював процентні ставки по кредитах, виданих роздрібним клієнтам?
- Ми не підвищували ставки для позичальників, які сумлінно виконували свої зобов'язання перед банком. А компанія з підвищення ставок для несумлінних клієнтів була проведена до кризи й ніяк з нею не пов'язана.
- Скільки було таких несумлінних позичальників?
- Меншість, кілька відсотків від нашої клієнтської бази.
- Які комісії вводив банк на продаж валюти своїм клієнтам після прийняття постанови №319?
- Для погашення кредитів зі своїх позичальників ми не вводили ніяких комісій. Але були клієнти, які знімали гроші в інших банках і приходили в наш з проханням купити валюту для вкладення на депозит. У нас не було можливості продавати їм валюту за бажаним їм курсом, тому що ринковий курс був зовсім відмінний від офіційного. Тоді ми ввели комісію, що проіснувала дуже короткий проміжок часу.
- Наскільки більше стало неплатоспроможних клієнтів у зв'язку з різкою девальвацією гривні?
- Ми одержуємо від клієнтів прохання реструктуризувати заборгованість, у тому числі пов'язані зі зміною валютного курсу. При цьому як причину називають і втрату роботи. Звичайно, кількість таких звернень виросла, і ми розробили набір інструментів, які будемо пропонувати клієнтам до виникнення в них прострочення по кредиту.
- Що це за інструменти?
- Це реструктуризація заборгованості, перехід на ануїтетний графік погашення і декілька інших.
- Та все-таки кількість проблемних кредитів збільшилася?
- Прострочена заборгованість, звичайно, росте, але за останній місяць вона змінилася несуттєво. Ми бачимо, що позичальники намагаються, використовуючи резерви, погашати кредити навіть за більше високим курсом.
- Що ви робите в таких випадках?
- Ми вивчаємо можливості й знання такого клієнта, їхня затребуваність на ринку. Тут немає загальних рішень, необхідна індивідуальна робота з кожним позичальником.
- Як вчинить банк, коли клієнти почнуть масово повертати заставні автомобілі та нерухомість?
- Відповідно до закону - виставить на добровільну реалізацію.
- Ви будете робити це самостійно?
- Банк буде здійснювати продаж самостійно, але із залученням професіоналів в області продажу автомобілів і нерухомості. Можливо, у якихось регіонах у нас є покупці, які очікують настання таких випадків, а десь можна скористатися послугами автосалонів.
- Які будуть ваші дії, коли кількість виставленого на продаж заставного майна виросте в кілька разів і не найдеться покупців, як це вже відбувається в Латвії і Казахстані?
- Можлива поява програм продажу б/у автомобілів у кредит. Ми ведемо переговори з великими гравцями цього ринку про просування таких продуктів.
Юрій Кандауров, заступник голови правління ПриватБанку
"Пік проблемних кредитів доведеться на лютий"
- Ваш банк відчув збільшення кількості проблемних кредитів з початком кризи?
- Значних змін і різкого зростання проблемних кредитів поки не спостерігається - мабуть, тому, що в нас тверда процедура організації роботи з боржниками. І це характерно не тільки для нас, але й для інших банків. Але ми готуємося до погіршення ситуації. Думаю, пік проблемних кредитів доведеться на лютий.
- Яким, за вашим прогнозом, буде відсоток неповернень у цей час?
- Я не можу відповісти на це питання. Це те ж саме, що сказати, який у той момент буде курс долара.
- А до чого ж ви тоді готуєтеся?
- У рамках проходження стрес-аналізу за методикою Національного банку ми готуємося до своєчасного доформування резервів на найближчу перспективу.
- Зараз близько 30-40% позичальників просять у банків відстрочку по виплаті кредитів. Яка частка таких звернень у вашому банку?
- Все залежить від портфеля кредитів у банку. У нас 70% займають кредити в національній валюті. Тому обвальної кількості таких запитів у зв'язку з девальвацією в нас немає. Близько 10% позичальників просять перевести валютні кредити в гривню.
- До кінця минулого року ви активно видавали іпотечні кредити у валюті. У цих позичальників не збільшується прострочена заборгованість?
- Ми сек’юритизували цей портфель, тому з тими позичальниками питань не виникає.
- Хіба ви не міняли процентні ставки по раніше виданих кредитах, що збільшує частку проблемних?
- Ми піднімали ставки раніше, у літній період. І істотної зміни в портфелі не відбулося. Є поточні проблеми, які потроху збільшуються, але зростання в рази не спостерігається.
- Чи можете ви підтвердити, що в листопаді ваш банк установлював одну з найбільших комісій за обмін валюти - 10%?
- Під час психозу з покупкою долара такі процедури були в кожному банку. У рамках постанов НБУ банкам було дозволено стягувати додаткову комісійну винагороду. Але для своїх вкладників і клієнтів, які погашали валютні кредити, були пільгові умови.
- У мене є інформація, що навіть ваші клієнти не могли купити валюту в банку.
- Може, протягом одного або двох днів і була така ситуація. Можливо, вони не могли купити валюту за курсом Нацбанку, але за комерційним - могли.
- Чи пропонуєте ви клієнтам реструктуризацію боргів?
- Якщо в клієнта складне фінансове становище, але протягом всієї роботи з нами він сформував позитивну кредитну історію, то ми йдемо йому назустріч і реструктуризуємо заборгованість. При цьому ми вимагаємо від клієнта надання реального графіка платежів.
- А можна було уникнути різкого підвищення курсу долара і зростання пов'язаних з цим проблем?
- Без коментарів.
Руслан Чорний
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
