1149
Особливості трудових відносин в умовах воєнного стану — роз'яснення
— Особисті фінанси
24 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX.
Про це повідомляє Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Як зазначається, у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина. На період дії воєнного стану норми Закону мають переважну силу над КЗпП.
Право працівника на укладення трудового договору в умовах воєнного стану
Роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
Право внутрішньо переміщених осіб та інших працівників працювати без звільнення з попереднього місця роботи
Працівник має право укладати трудовий договір на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час у того ж або в іншого роботодавця за наймом вважається сумісництвом. Обмеження щодо сумісництва можуть бути передбачені законодавством або контрактом.
У разі не звільнення працівника з попереднього місця роботи через об’єктивні причини, він може бути прийнятий на роботу за сумісництвом.
Обов’язок працівника виконувати роботу, не обумовлену трудовим договором
Роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (за виключенням переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії), якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я.
Таке переведення можливе лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей. Оплата праці при цьому має бути не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.
Двомісячний строк попередження працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.
Право працівника на розірвання трудового договору за власною ініціативою
Працівник має право розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження, у зв’язку з веденням бойових дій в районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та загрозою для життя і здоров’я працівника.
Ця норма не діє, якщо працівник примусово залучений до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного часу, а також якщо працівник залучений до виконання робіт на об’єктах, віднесених до критичної інфраструктури.
Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця
У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
Звільнення працівника за прогул
Прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. Не може вважатися прогулом відсутність працівника на робочому місці, якщо, при цьому він був присутнім на підприємстві.
Поважними визнаються причини, які виникли з обставин, що не залежать від волі працівника (бойові дії, інша безпекова ситуація, відсутність транспортного сполучення, через хворобу, хворобу членів сім’ї тощо), що перешкодили працівнику вчасно прибути на роботу, не вважаються прогулом.
Право працівника на відпочинок. Робочий час.
Про зміну режиму роботи та відпочинку роботодавець повинен повідомити працівників, видавши відповідний наказ.
За вимогами статті 6 Закону:
- нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 60 годин на тиждень;
- скорочена тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень;
- п’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення);
- тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин;
- скасовано скорочення робочого часу напередодні святкових, неробочих і вихідних днів.
Право працівника на оплату праці
В статті 10 Закону встановлюються особливості оплати праці:
- заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором;
- роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили;
- звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати;
- у разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
До речі, якщо вас цікавить швидка позика до зарплати, за допомогою порталу Finance.ua можна підібрати оптимальні умови.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
