Карта кібершахрайства: як обманюють користувачів в Україні та ЄС — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Карта кібершахрайства: як обманюють користувачів в Україні та ЄС

Особисті фінанси
501
За останні пів року 45% покупців в інтернеті стикалися зі спробами онлайн-шахрайства. Така кількість відповідає показникам активності кіберзлочинців у країнах ЄС. З 2020 року кількість атак в онлайні проти українців збільшилася вдвічі. Водночас користувачі з усіх опитаних країн все ще не хочуть звертатися в поліцію через кіберзлочини під час шопінгу.
OLX Україна спільно з колегами OLX Group з 4 країн провели паралельні онлайн-опитування серед 100 тис. респондентів щодо безпеки в Інтернеті. Finance.ua передає деталі.
«В цілому, за даними Всесвітнього економічного форуму, кіберзагрози вже увійшли в 5 головних ризиків для світової економіки. Низький рівень довіри і відносно невелика кількість звернень до поліції, як в ЄС, так і в Україні, створюють широкий простір для шахрайських дій. Зараз вже 40% українців знають, що відправлені посилання від незнайомців можуть бути шахрайською атакою, тому не відкривають їх і не обговорюють фінансові питання в месенджерах», — зазначив Віктор Нобіуз, керівник відділу бізнес-аналітики OLX Україна.
Що показують результати дослідження:
  • з 2020 року кількість українців, які зіткнулися з шахрайством при будь-якому онлайн-шопінгу, збільшилася з 22% до 45%, обійшовши жителів Болгарії та Португалії. Там цей показник склав 40%;
  • у Польщі з фішингом зіткнулися 50% користувачів, а в Румунії – 60%;
  • найбільш обізнаними про шахрайство з фейковими сайтами (фішинг проти покупців і продавців) виявилися жителі Румунії – 79%. В Україні ж цей показник становить 48%, а в Польщі – 54%.
Чи звертаються жертви в поліцію. У порівнянні з аналогічним опитуванням OLX в 2020 році серед українців значно знизилася частка тих, хто звернеться в поліцію. Однак після зустрічі з шахраєм респонденти перерахованих країн ЄС і України поводяться однаково: більшість намагатиметься вирішити проблему самостійно, а в поліцію або до місцевої влади звертатиметься тільки кожен десятий.
Цікаво, що і жителям Польщі, і українцям в переважній більшості випадків сторонні посилання на небезпечні сайти надходили в месенджери:
  • у Польщі 83% опитаних отримували шкідливі посилання в WhatsApp, в той час як в Україні – це був Viber і теж — 83% від усіх атак;
  • фішингові посилання отримали через SMS тільки 6% респондентів в Україні і 18% – з Польщі;
  • за допомогою спам-розсилки через пошту атакували 2% опитаних в Україні та 10% у Польщі.
59% користувачів з Румунії, Португалії та Болгарії відповіли, що припинили розмову, отримавши фішингове посилання. У Польщі респонденти знають, що не варто повідомляти стороннім платіжні дані (79%) і відкривати посилання від малознайомих людей (75%).
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас