Андрій Зінченко: 1 гривня як ідеологічний інструмент — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Андрій Зінченко: 1 гривня як ідеологічний інструмент

Казна та Політика
536
У минулих публікаціях я висвітлював питання використання грошей, як каналу зв’язку з кінцевим користувачем. Настав час оцінити перспективи питання для України.
Гроші – не лише матеріальний носій символіки, а й доволі значний ідеологічний інструмент, потенціал якого в нашій країні ось уже три десятиліття не розкривається навіть частково.
Світовий досвід свідчить про те, що активності в сфері соціокультурного забезпечення готівкового грошового обігу можуть сформувати окремі, як зараз модно казати, треки і наративи.
Це можуть бути і мистецько-історичні конкурси для формування перспективних напрямків у розробці зовнішнього вигляду національної валюти, і залучення широких верств населення до процесу шляхом загальнонаціонального голосування по вибору конкретних ескізів, які «підуть під прес», і навіть просування державних адміністративних послуг онлайн, створенням такого голосування на платформі «Дія».
Резерви розвитку на цьому терені колосальні, навіть незважаючи на загальний курс зниження питомої ваги готівки в обігу.
Частковим підтвердженням цієї тези можна вважати той факт, що в різний час в різних країнах креативні маркетологи навіть намагалися використовувати гроші як рекламний носій, і це деякий час працювало.
Правда, довго така «інновація», як правило, не існувала через те, що в основному або порушувала законодавство в сфері поводження з відповідною відповідальністю, або приводила гроші в стан, при якому вони відбраковувалися і вилучалися з обігу.
Носієм в таких випадках виступали зазвичай дрібні номінали, як такі, що потенційно охоплюють велике коло користувачів і з низькою ймовірністю осідають в «матрацах» в якості заощаджень.
На жаль, НБУ в плані декоративно-прикладного емісійного мистецтва радує здебільшого нумізматів, в зв’язку з чим пам’ятні, ювілейні та інші монети, що випускаються, великого поширення в суспільстві не мають.
Навіть випущені тиражем в 5 млн шт. монети номіналом в 1 грн, присвячені ЄВРО-2012, в повсякденному обігу отримати на здачу в маршрутці – неймовірна рідкість. Не кажучи вже про розрахунки більшими монетами дрібних серій.
Я знав лише одного керівника регіонального управління НБУ, який мав звичку розраховуватися в торговельній мережі в т.ч. і такими монетами, незмінно радуючи одержувачів і ставлячи їх іноді в глухий кут – окремі монети візуально учасникам розрахунків знайомі не були.
Базовий номінал національної валюти, який в юридичній теорії не повинен був мати форми монети, сьогодні вже втратив і стародавні руїни, як елемент дизайну, і навіть змінив ставлення до себе з боку населення. Нова гривня не надто приваблива, її не хочеться відвезти в іншу країну в якості сувеніра…
У 2021 році Україна відзначає 2 важливі ювілеї: 25 років Конституції і 30 років Незалежності. Зазначу, що в указі президента про святкування 25-ї річниці Конституції в п.п. д є) п.2 розділу 1 указано НБУ виготовити і випустити в обіг відповідну пам’ятну монету.
Аналогічна вказівка міститься в п.п. д) п.2 розділу 1 указу про святкування 30-ї річниці Незалежності. Укази містять і інші заходи, які будуть проведені в рамках святкувань – конференції, круглі столи, конкурси.
Переконаний, що не зайвим було б приурочити до зазначених дат оновлення підходу до обрання дизайнерських рішень національної валюти, починаючи з номіналу в 1 грн. Оскільки такий вже, хоч і юридично дискусійно, але набув форми монети.
Одним з напрямків такої роботи могла б стати пропозиція виготовити базовий номінал, що містить художнє втілення національної ідеї, на носії нетривіальної форми і з нетипового матеріалу.
Світова фінансова культура знає монети не лише традиційної круглої форми. Для прикладу пропонується невеликий огляд нетипових монет, які в той чи інший час побачили світ. Так, далеко не всі з них масові. Але я впевнений, що, хоча б одну незвичайну і примітну монету, країна цілком може осилити фінансово в якості святкового тематичного проекту в цій сфері. Перейдемо до зображень.
Складана монета-пазл з Ліберії:
Андрій Зінченко: 1 гривня як ідеологічний інструмент
Геометричні «монети» Сомалі:
Андрій Зінченко: 1 гривня як ідеологічний інструмент
Долар Палау в вигляді зірки:
Андрій Зінченко: 1 гривня як ідеологічний інструмент
Острів Різдва:
Андрій Зінченко: 1 гривня як ідеологічний інструмент
Австралія:
Андрій Зінченко: 1 гривня як ідеологічний інструмент
Композитні монети з району Дністра:
Андрій Зінченко: 1 гривня як ідеологічний інструмент
Прямокутна монета з Вірменії:
Андрій Зінченко: 1 гривня як ідеологічний інструмент
Замбія випускала ось такі монети незвичайної форми:
Андрій Зінченко: 1 гривня як ідеологічний інструмент
Варто зауважити, що досвід виготовлення нетипових монет для більш ніж релевантного Україні ЄВРО-2012 є – випускалися ось такі складані екземпляри:
Андрій Зінченко: 1 гривня як ідеологічний інструмент
А в 2019 НБУ представив концептуально схожий набір пам’ятних монет «Пектораль», що став в тому ж році монетою року.
Андрій Зінченко: 1 гривня як ідеологічний інструмент
Дещо простішими, але від цього не менш незвичайними на тлі засилля круглих форм, монетами серії «До 100-річчя Національної академії наук» неодноразово, як згадувалося вище, НБУ радував нумізматичне співтовариство.
Андрій Зінченко: 1 гривня як ідеологічний інструмент
Сучасні виробничі можливості практично не обмежують політ фантазії і цей огляд включає лише малу частину різноманітності, що зустрічається в історії.
Однак, наведені нижче зображення монет, випущених Республікою Науру, швидше за все викличуть у неспеціаліста питання – де це? Правда, завдяки їм же читач, швидше за все, і дізнається про сам факт існування цієї тихоокеанської держави площею приблизно 21 кв. км. і населенням в близько 10 тис. осіб. Маркетингового ефекту досягнуто.
Андрій Зінченко: 1 гривня як ідеологічний інструмент
Незважаючи на те, що науруканські «монети» складної форми, як і в масі представлені вище по тексту, – це обмежені серії і майже штучний товар, нічого непереборного в масовому виробництві схожих за складністю виробів не буде.
Основними особливостями в разі масової емісії таких монет стануть не виробничі, а оборотно-прикладні, тобто нюанси з швидким обліком, упаковкою тощо.
Однак всі ці проблеми можна вирішити. У ключі викладеного доречно було б розглянути обговорення можливості масового випуску повсякденної монети базового номіналу в формі і з художнім змістом, визначеними саме населенням.
Наприклад, картографічного профілю країни або навіть серій монет базового номіналу в формі або з нюансами областей. На європейський мотив, де монети мають місцеву специфіку, будучи платіжним засобом у всій зоні євро.
Останнє дозволило б розширити майданчик для формалізації національної ідеї, в чомусь аналогічний розворотам паспорта для поїздок за кордон.
Звісно, такий підхід буде в реалізації істотно дорожчим від сучасних «гривньо-копійок», як їх нерідко називають громадяни. При цьому саме економічний бік незмінно підкреслює НБУ в релевантних новим монетам релізах. Втім, без особливої ​​деталізації.
Андрій Зінченко, доктор філософії в галузі економіки, доцент кафедри фінансів Національного університету суднобудування, магістр державного управління (MPA)
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас