1133
Чи може роботодавець примусово звільнити працівника
— Особисті фінанси
Право на працю – одне з пріоритетних соціальних прав, закріплених в Конституції України. Кожен має право заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Про це пише Держпраці у Дніпропетровській області.
“Примус працівника до звільнення з роботи є протизаконним, оскільки Конституція України гарантує кожному громадянинові захист від незаконного звільнення. Ця гарантія забезпечується шляхом закріплення цілого ряду вимог до порядку припинення трудового договору”, – сказано в повідомленні.
Читайте також: Чи можуть звільнити працівника, який досяг пенсійного віку
Розірвати трудові відносини можна тільки за наявності на те законних підстав. Перелік таких підстав закріплений у Кодексі законів про працю України.
Підставами припинення трудового договору є:
- угода сторін;
- закінчення строку трудового договору, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;
- призов або вступ працівника або власника – фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада;
- розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу;
- переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
- відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці;
- набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;
- підстави, передбачені контрактом;
- підстави, передбачені іншими законами.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті (а саме: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників; виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи; поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу) допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства.
“Таким чином, примус до звільнення – протизаконна дія роботодавця, що належить до порушення законодавства про працю”, – підсумували в Держпраці.
До речі, якщо вас цікавить швидка позика до зарплати, за допомогою порталу Finance.ua можна підібрати для себе оптимальні умови.
Хочу отримати гроші онлайн 💸
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
