1979
Шахраї навчилися заробляти на коронавірусі
— Кримінал
На тлі паніки, пов’язаної з Covid-19, українці втрачають пильність і стають більш вразливими і довірливими.
Цим охоче користуються аферисти і намагаються будь-якими способами дістатися до гаманців своїх жертв. Банк ПУМБ розповідає про найпопулярніші шахрайські схеми, які з’явилися завдяки коронавірусу, і про способи боротьби з ними.
Сайти-підробки. Шахраї створюють фальшиві сайти, на яких нібито можна поповнити мобільний рахунок, оплатити інтернет або комунальні послуги без комісії. Закінчуються такі історії однаково – клієнт втрачає всі гроші зі своєї банківської картки.
Як не потрапити на гачок. Не користуйтеся невідомими ресурсами, де потрібно вводити свої конфіденційні карткові дані. Заведіть окрему банківську картку для розрахунків в інтернеті і поповнюйте її в міру необхідності. Підключіть 3-D Secure (технологія, що дозволяє банку ідентифікувати власника картки при проведенні операції онлайн). Найбезпечніше поповнювати мобільний рахунок, оплачувати комуналку або інтернет через інтернет-банкінг фінансової установи, в якій ви обслуговуєтеся. Більшість шахрайських сайтів можна знайти в базах на сайтах https://www.ema.com.ua/citizens/blacklist/ і https://cyberpolice.gov.ua/
Дзвінки або SMS від імені банку. Шахраї телефонують українцям під виглядом банківських співробітників для перевірки даних клієнта, щоб людина під час карантину нібито могла уникнути штрафів за непогашення своїх платежів по кредиту. Після цього, маючи всі необхідні дані, які людина сама ж продиктувала шахраям, аферисти легко знімають з рахунку всі гроші. Також українці почали отримувати SMS нібито від Нацбанку про нарахування соціальної допомоги та з проханням передзвонити за телефонами в повідомленні.
Як не потрапити на гачок. Навіть якщо на іншому кінці дроту представилися вашим обслуговуючим банком і назвали ваші ініціали або будь-які інші дані – не довіряйте співрозмовнику. Краще покладіть трубку і зателефонуйте в свій банк самостійно.
Листи від всесвітніх організацій охорони здоров’я. Аферисти присилають листи нібито від імені благодійних організацій з проханням переказати кошти для боротьби з вірусом і перехоплюють конфіденційні дані своїх “жертв”. Іноді, навіть відкривши подібний лист, можна зловити електронний вірус.
Довіряйте тільки офіційним організаціям охорони здоров’я та остерігайтеся ресурсів, на яких потрібно вводити конфіденційні дані: термін дії картки, CVV-код (3 цифри на зворотній стороні картки), коди підтвердження операцій з SMS-повідомлень від банку і т.д.).
Продаж товарів для боротьби з вірусом. В інтернеті можна знайти оголошення від шахраїв про продаж масок, дезінфекторів, неіснуючих ліків від вірусу і подібні товари. Людина, відправляючи передоплату за потрібний товар, так і не отримує його. У гіршому випадку – шахраї ще й крадуть конфіденційні дані людини і знімають з її рахунку всі кошти.
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
