В Україні злетять тарифи на комуналку: хто не відчує різниці


В Україні злетять тарифи на комуналку: хто не відчує різниці

В Україні через тиждень вартість газу може зрости на 23,5%, а тарифи на тепло і гарячу воду в середньому піднімуться на 16,5%. Крім того, на 10-12% в різних регіонах країни дорожчає холодна вода: причина — зниження обсягів споживання і зростання заробітних плат на підприємствах. Нацкомісія у сферах енергетики і комунальних послуг вже прийняла відповідне рішення щодо ряду населених пунктів.

Так, цього року вартість комуналки може виявитися рекордно високою. Правда, приблизно половина українців таке нововведення на собі майже не відчують. Серед них, у тому числі, субсидіанти і жителі термомодернізованних будинків.

Хто в Україні найменше платитиме за комуналку і що робити тим, кому не так пощастило.

Більше 70% у витратах на комуналку — вартість тепла і гарячої води. Від того, з яким енергоресурсом працює постачальник, залежать і тарифи. Наприклад, у Южноукраїнську, де можна використовувати дешеву енергію із атомної станції, Гкал тепла коштує лише 242,3 грн. У середньому опалення “двушки” може обійтися у 363 грн. Куб гарячої води обійдеться лише в 27 грн. Якщо сім’я у місяць витрачає, наприклад, п’ять кубометрів, доведеться заплатити 135 грн.

У Києві ж за Гкал платять 1355 грн. Після того, як тариф на газ підвищать на 23,5% (орієнтовне зростання), за таку ж кількість тепла доведеться платити вже 1573 грн. Відповідно, опалення “двушки” у середньому обходитиметься у 2,3 тис. грн. А це майже вдесятеро більше, ніж у Южноукраїнську. Однак подорожчання газу жителі цього міста на собі майже не відчують. Ні гаряча вода, ні опалення для них не подорожчає. Єдине — більше доведеться платити за приготування їжі за допомогою газової плити. Якщо спалювати до 10 кубів газу, зараз доводиться платити 69 грн, а після можливого подорожчання — 85 грн.

Крім цього, навіть якщо обидва постачальники тепла і гарячої води використовують блакитне паливо, тарифи у них можуть значно відрізнятися. Це залежить і від стану інфраструктури (обсягів втрат), і від кількості споживачів (чим більше, тим менше тариф), і від рівня заробітних плат на підприємствах (в регіонах платять менше, відповідно, і в структурі тарифу складова зарплати буде нижчою).

До подорожчання в Одесі опалення однокімнатної квартири могло обходитися десь у 1,4 тис. грн, у Харкові — 1,7 тис. грн, а в Києві — 1,6 тис. (розрахунки за умови однакового споживання). До слова, найдешевший серед обласних центрів — Черкаси. Тут за “однушку” до подорожчання доводилося платити майже 1,2 тис. грн. Тоді як у середньому по Україні — до 1,4 тис. грн. Якщо тариф на газ дійсно зросте на 23,5%, у середньому по Україні опалення і гаряча вода подорожчають на 16-20%.

Найбільш привілейовані обставини — у субсідіантов. Вони, незважаючи на вартість комунальних послуг і зростання тарифів, платять стабільно одну й ту ж суму — в середньому 15% від сукупного доходу сім’ї. До речі, згідно з даними Держстату за минулі опалювальні сезони, найменше платять за комуналку в Сумській області. Кожен другий житель регіону отримує знижку від держави. А ось в Одеській області взимку набирається лише до 15% субсідіантов. Усього по всій країні зі знижкою за житлово-комунальні послуги в опалювальний сезон платять від 5 до 6 млн сімей. Цьогорік, згідно з прогнозами Мінсоцполітики, пільговиків буде менше. По-перше, посилили правила, а по-друге — зросли мінімальні пенсії і зарплати.

Що робити іншим

У бюджеті на наступний рік на субсидії закладено 55 млрд грн. Це означає, що кожен українець віддасть своїми податками за знижки майже 1,3 тис. грн за рік. І платити таким сім’ям доведеться за повним тарифом. У їхнє число потраплять ті, хто дійсно не потребує допомоги (віддають за комуналку до 15% доходу), а також ті, хто не зможе оформити субсидію за новими правилами.

Для прикладу, якщо українець офіційно безробітний і з якихось причин не перебуває на обліку в Центрі зайнятості — допомога не призначається. Також без знижки доведеться справлятися самотужки тим, хто живе в будинку від 200 кв. м або в квартирі від 120 кв.м. Без допомоги залишаться й ті, хто володіє авто віком до 5 років.

Решті ж доведеться або багато платити, або серйозно задуматися про розумне споживання. “Тарифи для населення традиційно відстають від тарифів для промисловості. Тому мріяти про те, що тарифи будуть знижуватися, у наших реаліях не доводиться. Крім того, в цьому році багато людей після літніх перевірок і перерахунків опинилися без субсидій. Виходом залишається тільки підвищення енергоефективності, оптимізація споживання газу і теплової енергії”, — розповідає експерт у сфері енергоефективності Антон Ковалишин.

Щоб платити менше за тепло, радить експерт, у будинках із горизонтальною розводкою системи опалення, в ідеалі 100% квартир слід обладнати індивідуальними (поквартирні) лічильниками тепла і регуляторами на радіаторні батареї. Індивідуальний тепловий пункт на рівні з погодозалежною автоматикою дозволить заощадити від 10 до 40%.

“А балансування стояків забезпечить рівномірний розподіл тепла по всьому будинку, щоб у всіх квартирах було однаково комфортно — не жарко і не холодно. Термоізоляція інженерних комунікацій дозволить також зберегти тепло за шляхом теплоносія із підвалу у квартири. Якщо в будинку дахова газова котельня — можливо її час модернізувати, встановити сучаснішу”, — додає Ковалишин.

Також важливо утеплити стіни по всьому периметру будівлі — від цоколя до коника даху. Це вимога державних будівельних стандартів із теплоізоляції будівель. Але почати варто з енергоаудиту. Під час нього фахівець визначить, як і за рахунок чого будинок може споживати менше енергії. “Вартість енергоаудитів на ринку коливається від 10 до 20 тис. грн. (50-100 грн. з квартири), залежно від масштабів будівлі, кількості квартир, опалювальної площі”, — зазначає Ковалишин.

Найпростіше, на чому можуть заощадити жителі багатоповерхівок, це витрати на електроенергію. Якщо встановити двозонний лічильник електроенергії, можна вдвічі менше платити за електрику із 23:00 до 07:00 години. Заміна ламп розжарювання на LED дасть економію до 8 разів на електроосвітленні. Використання розеток із таймерами допоможе налаштувати автоматичне включення і виключення електроприладів у зручний час.

Спеціальна насадка на кран дозволить заощадити у середньому до 500 грн у рік. Такий пристрій пропускає до двох літрів води за одну хвилину. Звичайний кран — майже 10 літрів. Уявімо, що кожного дня родина відкриває кран для того, щоб вмитися і помити посуд на 15 хвилин. Зі стандартним краном за цей час можна втратити 150 літрів води, а з аератором — 30 літрів.

А якщо замість 5 “звичайних” лампочок (75 Вт), купити енергозберігаючі лампи (0,02 кВт*год), то замість 70 кВт*год на місяць можна використовувати лише 20 кВт*год. Так, за рік можна заощадити до 1 тис. грн.

Олександр Литвин

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування