1412
Неслухняна інфляція: в НБУ зробили прогноз на другу половину року
— Казна та Політика
У квітні 2018 року інфляція склала 0,8%, повідомляє Державна служба статистики України. У порівнянні з березнем, найбільше подорожчали одяг і взуття, а також тютюнові вироби (на 2,1%). Найменше – комунальні послуги (на 0,2%). Абсолютно не підвищилися в ціні освітні послуги. При цьому в жодній з основних груп товарів не зафіксовано зниження цін, пише Сьогодні.
Продукти харчування в середньому за місяць подорожчали на 1,1%. Серед них рекорд подорожчання встановили овочі – +5,4% до цін березня. На другому місці м’ясо – +2,6%, на третьому хліб – +1,4%. Риба, макаронні вироби, сир, безалкогольні напої, а також олія і вершкове масло зросли в ціні від 0,1 до 0,9%.
Водночас фрукти, молоко і цукор в квітні дешевшали. Зниження індексу споживчих цін на ці товари склало від 0,7 до 1,7%. Яйця подешевшали на 2,5%.
Статистика підтверджує: найвигідніше купувати продукти на ринках, куди привозять свій товар приватні виробники. Укрстат підрахував: з початку року ціни на продукцію тваринництва (м’ясо, молоко, яйця і ін) від населення знизилися майже на 3%, в той час як ціни на ту саму продукцію від сільськогосподарських підприємств зросли на 1,8%.
З початку року найсуттєвіше знизилися ціни на продукти тваринництва, які вироблені приватними домогосподарствами на Черкащині (-9,1%), Луганщині (-7,9%) та в Запорізькій області (-7,7%). А найсерйозніше за 4 місяці цього року подорожчав товар у великих сільгоспвиробників з Херсонської області (+19,9%), Тернопільської (+14,7%), Львівської (+13,1%).
В цілому з початку року рівень споживчої інфляції склав 4,4%.
В принципі, ціни на багато товарів, зокрема на продукти харчування, які складають найбільшу частину витрат будь-якої сім’ї, коливаються в залежності від сезону. Тому, щоб зрозуміти, в якому напрямку вони змінюються насправді, розраховують річний індекс цін на ту чи іншу групу товарів, тобто споживчу інфляцію за рік. І ось цей показник, на жаль, поки що залишається як і раніше високим.
Якщо порівнювати індекс споживчих цін у квітні 2018-го по відношенню до квітня 2017-го, зростання становить 13,1%. Це означає, що інфляція в Україні, станом на 1 травня 2018 року, тримається на рівні 13,1%. Зокрема, необроблені (“сирі”) продовольчі товари за рік подорожчали на 22,6%.
Нагадаємо, у державному бюджеті на минулий рік спочатку закладався прогноз інфляції 8,1%, потім він був скоригований до 11,2%. Але за підсумками року інфляція склала 13,7%.
На 2018 рік інфляція прогнозується менше – всього 9%. Але щоб досягти такого результату, кожен місяць індекс споживчих цін у річному вимірі (тобто, наприклад, у квітні 2018-го по відношенню до квітня 2017-го) повинен знижуватися приблизно на 0,4%. Поки ж такого зниження не спостерігається.
У січні 2018-го річна інфляція навіть зросла на 1% – до 14,1%. В лютому знизилася на 0,1%. А у березні впала на 0,8%, і поки що це рекорд. А в квітні уповільнення знову склало всього 0,1%.
У підсумку за результатами 4-х місяців зниження річної інфляції склало всього 0,6%, хоча для того, щоб інфляційний прогноз виправдався, зниження повинно було б становити вже не менше 1,6%, а квітневий індекс споживчих цін – впасти до 12,1%. А в “Інфляційному прогнозі” НБУ за квітень-2018 йдеться про те, що на кінець I кварталу споживча інфляція в річному вимірі взагалі повинна була сповільнитися до 7,5%+/- 2%. Але реальний показник, нагадаємо, склав 13,1%.
Чи можна говорити вже зараз, що інфляція за підсумками 2018 року знову виявиться набагато вищою за прогнозовану?
Нацбанк заспокоює
Коментуючи статистику інфляції за підсумками першої третини року, в Нацбанку визнають: “Незважаючи на очікування подальшого зниження інфляції в річному вимірі, її квітневий показник дещо перевищив прогноз”. Зокрема, серйозно “зіпсували” прогноз НБУ ціни на сирі продовольчі товари, які подорожчали за рік на 22,6%.
Причини називаються традиційні і “сезонні”. По-перше, збільшення заробітних плат та зростання споживчого попиту. Цим, зокрема, в НБУ пояснюють прискорилося зростання цін у закладах громадського харчування, підвищення тарифів у таксі і в операторів мобільного зв’язку.
По-друге – високі інфляційні очікування. Ймовірно, через постійні розмови про те, що через майбутні виплати за зовнішніми кредитами економічна ситуація в країні буде погіршуватися.
Третя причина, яку називає Нацбанк, – передноворічний стрибок долара і дорогий імпорт, завезений в країну за завищеними цінами. Цим, зокрема, пояснюють подорожчання одягу і взуття, які впродовж останніх двох років, згідно зі статистикою, переважно дешевшали. А також зростання цін на фармацевтичні і медичні товари.
У Нацбанку також кажуть, що інфляція могла б бути і вищою, якби не жорстка монетарна політика НБУ. Зокрема, якби НБУ не “сприяв зміцненню гривні”. Зокрема, завдяки цьому імпортні товари з більш коротким терміном реалізації не додали зайвих відсотків до інфляції, вважають у Нацбанку.
“За оцінками Національного банку, відхилення фактичної інфляції в квітні від прогнозу є незначним і може бути нівельовано у наступні місяці. До того ж монетарні умови на сьогодні досить жорсткі, щоб забезпечити поступове зниження споживчої інфляції відповідно до прогнозів НБУ і повернення її в цільовий діапазон в середині 2019 року”, – коментують в НБУ.
У НБУ, як і раніше стверджують, що до кінця 2018 року споживча інфляція сповільниться до 8,9%, до кінця наступного року – до 5,8%, а в 2020-му становитиме лише 5%.
До речі, днями Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради проект постанови “Про основні напрями бюджетної політики на 2019-2021 роки”. В ній показники не такі оптимістичні, як у Нацбанку, але теж обіцяють українцям покращення економічної ситуації. Зокрема, у документі прогнозується, що навіть до кінця 2021 року споживча інфляція становитиме 6,5%. Зате курс не підніметься вище ніж 30,5 грн – щоправда, це середній показник за 2019-2021 роки.
Олександра Романюк
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
