«Банки для України, а не Україна для банків»: підсумки першого дня Київського Міжнародного Економічного Форуму


«Банки для України, а не Україна для банків»: підсумки першого дня Київського Міжнародного Економічного Форуму

Національний банк невпинно повторює, що ситуація в економіці поступово поліпшується. Цьому сприяло кілька факторів. Як зазначає глава НБУ Валерія Гонтарєва, за останній рік центральному банку вдалося докорінно змінити монетарну політику, перейти до таргетування інфляції, а також зберегти гнучке курсоутворення. “Завдяки майже трирічній наполегливій праці ми очистили банківський сектор, який впевнено йде шляхом оздоровлення”, – заявила глава НБУ, виступаючи на Українському фінансовому форумі.

Однак багато хто досить сильно критикує дії Нацбанку, стверджуючи, що відмова від співпраці центрального банку з урядом, відмова від необхідних дій по відновленню реального сектору економіки, можуть призвести до ще більшого поглиблення економічної кризи.

Ось уже котрий рік Київ зустрічає понад 1000 провідних експертів у сфері економіки для того, щоб у дипломатичній формі обговорити стан справ у країні і по можливості знайти шляхи вирішення. В цьому році в секції: “Стратегія розвитку банківської системи України” вдалося почути відповіді провідних економістів на запитання, які часто ставлять.

Гжегож Колодко, професор економіки, директор інституту “TIGER” в університеті Козьмінського, віце-прем’єр-міністр і міністр фінансів Польщі (1994-1997 і 2002-2003)

В чому полягає успішність проведення монетарних реформ? Є слабкі місця?

Ви знаєте, я тут не для того, щоб давати поради, я скажу так: якби я був заступником міністра фінансів України, турбувався б з приводу наявності іноземного капіталу в країні. Дійсно існує спокуса залишати частку іноземного капіталу, але не завжди іноземний капітал може допомогти країні. Такий капітал спрямований на бізнес, на більш високий рівень оборотності та прибутковості. Інвестори приходять в країну для того, щоб отримувати прибуток. Україна є ринком, що розвивається. Ринком, де з’являються нові можливості для бізнесу, але необхідно бути дуже обережним, тому що не завжди дані особливості можуть бути використані у правильному напрямку.

Банківська криза – це все ж період очищення від банківського минулого, чи це перерозподіл банківського ринку в бік великих банків?

Центральний банк несе повну відповідальність. Зі свого досвіду можу сказати, що якщо уряд не втручається в діяльність центрального банку, то це не завжди веде до позитиву. Зокрема, якщо ми говоримо про політику лобіювання якихось інтересів, що призводить до зловживання влади.

Масару Танака, експерт Центрального банку Японії, радник Міністерства фінансів України

На сьогоднішній день на руках у населення є близько 90-110 млрд. доларів. У населення немає довіри до держави. Підкажіть, як в Україні можливо поборотися з валютною кризою? Можливо, ви розкажете про японський досвід.

Ми не змогли б пройти кризу, яка була раніше в Японії, без хедж-фондів. Всі країни дуже хотіли, щоб ієна зміцнила свої позиції, а не послабила. Ситуація склалася таким чином, що нам довелося продавати резерви в доларах замість того, щоб їх купувати. І ми зрозуміли одну річ: з макрокризою не варто боротися за допомогою міжнародних резервів, краще подивитися, чого хочуть інвестори. Ми зрозуміли, що одним з побажань є відкритість Японії у фінансовій сфері. Центральний банк був центральним органом, фактично монополізуючи ситуацію, ми зрозуміли що хедж-фонди насправді це інструмент, який може вплинути в цілому на фінансову систему Японії.

Спробували трошки змінити валютний курс ієни, але причина полягала в тому, що зараз в Японії тільки Міністерство фінансів несе відповідальність за зовнішню фінансову політику. Єдиний вихід, який ми бачили, це відкрити нашу фінансову систему для світу. Це можливо було зробити в різному форматі, наприклад пустити на нашу територію міжнародні банки, тоді у нас буде конкуренція, це з одного боку добре, а з іншого погано. Дані зміни відбувалися поступово.

Процес трансформації тривав 15 років: міжнародні банки купували накопичену заборгованість японських банків, в свою чергу ми змінили податкову систему, законодавчу систему, і ми навіть змінили систему існування юридичних фірм. За 15 років ситуація стабілізувалася.

За час мого перебування в Україні, я бачу, що є проблема з державними банками. Державні банки мають свою нішу, але вони не конкурують з комерційними. При цьому вони існують не заради прибутку, а заради існування банківської системи.

Думаю, що Україні буде складно перейняти весь досвід Японії, але скористатися деякими порадами, зокрема в аспекті банківської кризи, може цілком. Не думаю, що вам необхідно чекати 15 років, і я тут для того, щоб допомогти вам прискорити цей процес.

Юрій Прозоров, Голова Правління Центру розвитку ринкової економіки (CMD-Ukraine)

Що необхідно зробити, щоб мінімізувати ризики позичальників? Які заходи вжити, щоб зменшити процентні ставки?

Нам потрібно два підходи: перший – як не дивно ввести назад кредитування в іноземній валюті. Тільки це зараз може запустити механізм кредитування в країні під низькі ставки.

Для цього необхідно, щоб кредити не видавалися українськими банками, а якимись гібридними структурами. Які за капіталом мають рейтинг вище українського суверенного рейтингу, бажано на рівні польських або японських структур, які змогли б брати на себе ту частину ризику країни, яку жоден український банк з іноземним капіталом на себе взяти не може.

Ми бачимо, як працює ЄБРР – він напряму став кредитувати малий і середній бізнес, тому що він може видавати дешеві кредити.

Другий підхід – нам потрібні нові державні банки, ті банки які є – необхідно розчистити, приватизувати. Потрібні елементи розвитку, які є в будь-яких капіталістичних країнах, окрім України. Необхідна експортно-імпортна агенція, банк відновлення і розвитку. У нас мають бути банки для України, а не Україна для банків.

Вважаю, що в довгостроковій перспективі Україні достатньо мати 30-35 банків. Якщо ми будемо ще півроку зачищати банківську систему, кардинально нічого не зміниться.

Анна Тчечинська, Віце-президент Національного банку Польщі

Чи потребує Україна валютної лібералізації?

Лібералізація повинна бути дуже добре спланованою, своєчасною. Кроки, в рамках процедури лібералізації, повинні бути послідовними і погодженими. Кожна країна потребує високого рівня золотовалютних резервів.

Національний банк Польщі дуже сильно відстежував рівень іноземної валюти, оскільки ми хотіли гарантувати собі безпеку від валютної кризи. Лібералізація, зокрема валютна, вимагає багатьох елементів. Якщо говорити про економічне зростання, воно має бути базовим, стабільним, фундаментальним.

Вся економічна система Польщі залежить від комерційних банків, і знову ж сильна система комерційних банків має бути найважливішим завданням.

Дуже багато залежить від повноважень кожної установи і розподілу повноважень: центрального банку, міністерства фінансів, від рівня нагляду, який здійснює держава і уряд за банківською системою. Адже всі ці установи повинні координувати свою діяльність та співпрацювати для того, щоб належним чином провести процедуру лібералізації, і змінити законодавство.

Я думаю, що поступова система лібералізації є передумовою успішності процесу лібералізації. Рішення у цій процедурі проводити непросто, єдине, пам’ятайте: це поступовий процес.

Матеріал підготувала Юлія Кузнєцова

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua