1081
Майже домовилися. Що Порошенко намагається виторгувати у МВФ
— Казна та Політика
Під час Всесвітнього економічного форма в Давосі президент Петро Порошенко заявив, що домовленість з МВФ щодо отримання наступного траншу досягнута.
Глава Нацбанку Валерія Гонтарєва і міністр фінансів Наталя Яресько в унісон з президентом заявили: Україна домовилася з МВФ.
Сума наступного траншу очікується у розмірі 1,7 млрд доларів.
“Не потрібен буде новий візит місії МВФ. Ми домовилися про це. Мої очікування, що ми отримаємо наступний транш у лютому”, – заявив Порошенко.
Всього в цьому році Україна розраховує отримати від Фонду 5,8 млрд доларів.
Правда, не всі поділяють оптимізм глави держави і не до кінця вірять в те, що з МВФ узгоджені всі спірні питання.
“А ви подивіться відео спільного виступу президента Петра Порошенка та директора-розпорядника МВФ Крістін Лагард. Зверніть увагу, як після фрази Порошенко “ми досягли домовленості …” на долю секунди у Лагард піднялася брову. І вам все стане зрозуміло”, – в іронічно-жартівливому тоні говорить про нещодавню заяву президента співрозмовник з уряду.
Складнощі узгодження
Після останнього візиту місії в листопаді минулого року Мінфін дуже обережно коментував тему МВФ.
На питання про перспективи отримання траншу в міністерстві відповідали абстрактно: все залежить від того, в якому вигляді буде прийнятий бюджет-2016 і податкова реформа.
Бюджет з реформою прийняли, але з поправками, неузгодженими з Фондом.
Наприкінці грудня міністр фінансів Наталя Яресько говорила, що ці зміни вимагають окремого узгодження з МВФ. Вона не була впевнена в тому, що фонд узгодить всі ці поправки.
Через два тижні у коментарі ЕП міністр заявила: “МВФ погодився з тим, що бюджет відповідає цілям програми”.
ЕП вже публікувала проект меморандуму, підготовлений сторонами після листопадового візиту місії.
Для підготовки січневої редакції міністерства і відомства висловлювали свої пропозиції до меморандуму. Однією з останніх свої поправки прислала Адміністрація президента.
За інформацією ЕП, в адміністрації підготовлений урядом проект жорстко розкритикували.
НБУ, як незалежний регулятор, слав свої пропозиції безпосередньо до Фонду.
У розпорядженні видання опинився проект документа, разом з підготовленими до нього ремарками від відомств. З документів зрозуміло, що саме поправки від АП можуть виявитися самими спірними і викликати невдоволення не тільки МВФ, але й інших кредиторів.
У блоці фіскальної політики маса правок звелася до зміни майбутнього часу дієслів на минулий. Безліч бюджетно-податкових пунктів меморандуму “виконалися” разом з прийняттям бюджетного пакета в ніч з 24 на 25 грудня минулого року.
З пунктом про вихід на фіскальні цільові показники по 2015 року особливих проблем теж бути не повинно. Згідно з оперативними даними про виконання загального фонду держбюджету-2015, план за доходами загального фонду перевиконано на 2,4%, за видатками виконання на рівні 98,3%.
З найгостріших соціальних пунктів залишився перегляд до липня цього року списку професій, представники яких вправі достроково виходити на пенсію.
Ще один болючий крок – подальше підвищення тарифів на газ і теплову енергію.
Відповідні рішення Кабмін повинен опублікувати до 31 березня 2016 року.
Реакція Банкової
У меморандумі відсутня норма про підвищення пенсійного віку. Про це поспішив заявити і гарант, і міністр фінансів Наталя Яресько.
Підвищення “зникло” з ініціативи АП. Це не дивно. У розпал бюджетного процесу одним з головних завдань було скорочення витрат.
У президента були принципово проти того, щоб робити це за рахунок урізання соціалки. Занадто ризикований крок з урахуванням можливих парламентських виборів і розхитаної коаліції.
Відмова від підвищення пенсійного віку – вигідна з точки інформаційної політики тема. При цьому президент волів промовчати про інші поправки до меморандуму.
Одна з них пов’язана з появою пункту про те, що наглядові ради держбанків формуються з трьох представників від президента, трьох від Кабміну, і трьох незалежних директорів.
Зараз, згідно з законом про банки і банківську діяльність, парламент, президент і Кабмін призначають по п’ять членів до наглядових рад держбанків.
Раніше Мінфін заявляв про плани відійти від практики квот і формувати наглядові ради з незалежних директорів для деполітіцізаціі цього процесу. Однак в АП з цим не згодні.
Ще одна поправка – максимально болюча для Кабміну в цілому, і Мінфіну зокрема.
“До кінця 2016 року за підтримки зовнішньої технічної допомоги Мінфін завершить стратегію поступової відмови від повного гарантування вкладів в Ощадбанку до кінця 2020 року”.
За інформацією видання, цей пункт пропонується доповнити таким реченням: “переглянути положення проекту Меморандуму щодо здійснення Ощадбанком внесків з 2017 року у ФГВФО і переходу на загальні умови гарантування до кінця 2018 року”.
Ця правка числиться в списку президентських, але, кажуть, “ноги її ростуть” з НБУ.
Раніше, Мінфін спростував можливість такого кроку. “Державні гарантії вкладів в Ощадбанку діють і закріплені на законодавчому рівні. Ніяких підстав щодо перегляду цього положення в даний час немає”, – пояснили в міністерстві.
Опитані ЕП співрозмовники прогнозують, що на скасування держгарантування Ощадбанку уряд все ж поки не вирішиться – занадто ризикований крок.
Тим не менш, судячи з документів, ідея час від часу спливає на найвищому рівні. Терміни, в які її можна реалізувати при цьому змінюються.
Стабільно мінливі плани уряду щодо частини приватизації держбанків. У проекті меморандуму написано наступне: за умови перегляду стратегій двох найбільших держбанків, ми будемо прагнути продати не менше 25% держчастки до кінця 2020 року.
Мінфін пропонує до 2019 року, а Нацбанк “не менше 20% до 2017 року”.
“Якщо поєднати останнє з відмовою від ідеї деполітизувати призначення в наглядові ради, то все зводиться до прискореного продажу частки у держбанках із збереженням квотного принципу управління ними”, – пояснює джерело в Кабміні.
Пропонується також прибрати з меморандуму пункт про можливість застосування президентського вето у разі коригування законів про конвертацію валютних кредитів.
Якщо після внесених змін витрати банків зростуть або ж “виникне відхилення від добровільного підходу до врегулювання цього питання”, на допомогу гаранта розраховувати не варто.
Згідно з проектом меморандуму, конвертація обійдеться банківській системі в 370 млн доларів або 0,4% ВВП. Нагадаємо, один раз президент уже ветував закон про реструктуризацію валютних кредитів.
У меморандумі є такі пункти: залучати навесні цього року іноземних консультантів і створювати конкурсні комісії для підготовки до продажу ОПЗ і “Центренерго”.
АП пропонує “Центренерго” з цих планів викреслити.
“Політична мотивація на обличчя – тільки ледачий ще не писав про те, що люди президента на чолі з профільним міністром Володимиром Демчишиним блокують приватизацію компанії”, – зазначає співрозмовник ЕП в уряді.
Вже зараз в уряді визнають: проти будуть міжнародні організації, зокрема МФК, яка повинна була займатися підготовкою “Центренерго” до продажу.
Президент запропонував також доповнити меморандум пунктами про внесення до парламенту до 1 квітня та прийняття до 1 липня 2016 року законопроекту про обіг сільгоспземель, а також прийняття до березня законопроекту про Спеціалізовану Антикорупційну прокуратуру (САП).
Допускається також повторне введення мораторію на стягнення НАКом заборгованості енергогенеруючих компаній і держпідприємств. Якщо Рада його введе, на вето президента можна не розраховувати.
Відповідний пункт пропонується прибрати з меморандуму.
Дожити до перегляду
Зараз документ разом з усіма зауваженнями перебуває на узгодженні в МВФ.
“У найближчі дні ми фіналізуємо технічні питання з місією МВФ, і вже найближчим часом можна розраховувати на те, що наша програма буде винесена на раду директорів Фонду”, – заявила глава НБУ Валерія Гонтарєва.
Дата засідання ради директорів поки невідома.
У всій цій історії є ще одна сторона. Другий перегляд програми стане ще одним етапом у кар’єрі міністра фінансів Наталії Яресько. У кулуарах вже “ворожать” виявиться він останнім для неї на нинішній посаді.
Відразу ж після прийняття бюджетного пакету в стінах уряду поповзли розмови про те, що Яресько запропонували посаду в МВФ.
“У МВФ чи ні, але поки її відхід нікому не вигідний. Ще не все вирішено, вона потрібна прем’єру. Зокрема, немає перегляду програми з МВФ і ясності по “кредиту Януковича”, – говорить співрозмовник видання з уряду.
При цьому не виключено, що якщо щось піде не так, Яресько ризикує стати заручницею політичних розкладів між прем’єром і президентом. Незважаючи на гру в одні ворота з прем’єром, вона, все ж, призначена за квотою президента.
Прем’єр може розіграти цю карту тоді, коли потрібно буде зняти з себе відповідальність за що-небудь і перенести її, наприклад, на людину президента.
В цілому по частині кадрів ситуація в Мінфіні склалася непроста. Після звільнення Ігоря Уманського з поста першого заступника міністра фінансів незакритим залишається основний напрям роботи міністерства – контроль за бюджетним процесом.
За інформацією ЕП, поки частково функції Уманського взяла на себе замміністра фінансів Оксана Маркарова.
Можливий і ще один варіант – в приципі нікого не брати, а розподілити функціонал першого зама між рештою заступниками. Все б нічого, але подейкують, що з відходом Уманського кадрові перестановки в Мінфіні не закінчаться.
Питання в тому, якою буде поведінка Мінфіну, коли в профільних парламентських комітетах стартує підготовка змін до бюджету-2016 і проект ПК? І хто буде “латати” бюджетні дірки? Останні, до слова, очікуються дуже скоро.
“Тільки за рахунок зниження цін на нафту недонадходження до бюджету від ренти можуть скласти 4 млрд грн на рік при плані 7,8 млрд грн. Тобто половина під загрозою. І це за умови, що обсяги видобутку збережуться”, – уточнило ЕП джерело в державній фіскальної службі.
За його словами, через скасування щомісячних авансових платежів у цьому році недонадходження з податку на прибуток можливі в межах 3-3,5 млрд грн.
Галина Калачова
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
