520
Економічна соціологія: лише 13,5% українців підтримують капіталізм
— Особисті фінанси
Можна заборонити в державі комуністичну ідеологію, але не можна насильно прищепити громадянам прогресивні ринкові погляди. Як свідчать дані дослідження, проведеного Національною академією наук України та Інститутом соціології в рамках проекту «Українське суспільство: моніторинг соціальних змін», більшість громадян і далі бачить у державі ефективного власника землі, великих промислових підприємств і не схильна довіряти свої гроші банкам. Вибірка охоплювала 1800 людей, старших за 18 років, репрезентативних за віком, освітою, типом поселення та регіонами. Дослідження показує ретроспективу поглядів українців на головні економічні аспекти.
Через 24 роки, протягом яких Україна будує ринкову економіку, майже половина опитаних не має сформованої економічної думки. У прихильності до капіталізму зізналися лише 13,5% респондентів, соціалістичні погляди близькі 15,6%. Більш як чверть (25,5%) респондентів підтримує обидві (!) ідеології – і соціалізм, і капіталізм, не вбачаючи в цьому жодних суперечностей. Не підтримують обидві доктрини 24% опитаних. Цікаво, що відсоток тих, хто не визначився, якщо порівнювати з даними опитування 1994 року, майже не змінився: 23,7% підтримували обидві течії і 20% не підтримували нікого.
До приватизації великих підприємств 1992 року негативно ставилися 31,6% опитаних. Через більш ніж 20 років громадяни України тільки зміцнилися в цій думці: на сьогодні більш як половина респондентів (54,4%) негативно ставиться до передання у приватну власність. Ще радикальнішу позицію українці займають щодо ринку землі: якщо 1992 року лише 13,9% опитаних виступали категорично проти ринку, то тепер таких 52,9%.
Також українці стабільно незадоволені поточною економічною ситуацією у країні. Найгірше (0 за 10-бальною шкалою) респонденти оцінювали стан справ у державі 1994 року (38,4%), 2000-го (33,2%) і 2014 року (23,4%). Найвищі бали (у діапазоні 3–5 з 10 можливих) респонденти ставили 2005-го і 2012 року.
Павло Фролов, співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, зазначає: незважаючи на те, що люди насторожено ставляться до великої приватизації, вони, утім, лояльні до малого і середнього бізнесу.
«Починаючи з 1993 року, наше українське суспільство в ритмі «крок назад, два вперед» просунулося далеко в готовності сприйняття ринкових змін, – каже він. – Зміни колосальні: 1993 року домінували антиринкові та проросійські настрої, сьогодні – проринкові і прозахідні». При цьому через різнорідність українського суспільства в різних групах погляди на українську економічну модель можуть бути діаметрально протилежними.
Економіст Ярослав Жаліло пояснює, що українському суспільству близька доктрина, яка має високий рівень соціальності економіки, де у держави активна роль у життєзабезпеченні людей і в результаті – високий рівень доходів і підтримка соціальної активності бізнесу. «Не знаю, як влучніше назвати цю доктрину. Можливо, соціал-ліберальна: люди багато чого чекають від держави, при цьому не особливо готові, щоб держава диктувала їм умови», – зазначає він.
Змінити ситуацію можна загальнонаціональними просвітницькими програмами, кампаніями в ЗМІ, але ніщо так не навчає, як практика. Що більше люди будуть задіяні в різних економічних моделях – у статусі підприємців, працівників, платників податків, то краще і швидше вони складуть свій іспит з економіки.
Віталій Кравченко, Дарія Кравченко
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
