476
Підвела реалізація
— Казна та Політика
Головні фінансові ініціативи влади, що так і не стали робочими
Парламент приймає закон про посилення відповідальності власників і менеджерів фінустанов за доведення ввірених їм структур до банкрутства, але жоден акціонер неплатоспроможного банку так і не потрапив під суд. Меморандум про конвертацію валютної іпотеки вже набув чинності, але банки не поспішають його виконувати через дії мораторію на продаж заставного майна кредиторів. Рішення проблеми неповоротних банківських активів прописано в документах про співпрацю між українським урядом та МВФ, але поки банкіри самостійно займаються вирішенням цих питань.
А ЧИ БУВ БАНК
Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов’язаних із банком осіб» набув чинності ще на початку березня. Документ передбачає залучення власників і менеджерів фінустанов до адміністративної та кримінальної відповідальності за доведення підконтрольних їм структур до банкрутства.
Питання вкрай актуальне, оскільки з початку 2014 року було визнано неплатоспроможними вже 50 банків. Щодо цих структур відкрито 239 кримінальних справ на загальну суму 42,6 мільярда гривень.
Збитки від цього несе і держава, яка виплачує вкладникам гарантовані до повернення депозити. В результаті ФГВФО повернув громадянам вже близько 15 млрд. грн. При цьому досі не був притягнутий до відповідальності жоден акціонер проблемної фінустанови.
«По-перше, далеко не завжди власник або менеджер володіють достатнім обсягом активів. А якщо й говорити про якийсь гіпотетичний банк, всі дії якого були спрямовані на капіталізацію власника, то, швидше за все, його активи заховані в складній структурі власності. По-друге, подібний судовий процес може розтягнутися на роки. За умови, звичайно, що позов буде прозорим. Особливо в сьогоднішній ситуації, коли об’єктивних чинників, здатних привести банк до неплатоспроможності більш ніж достатньо», — відзначає радник голови правління «Євробанку» Василь Невмержицький.
МОРАТОРІЙ ЗАВАЖАЄ МЕМОРАНДУМУ
Ще однією ініціативою, яку просуває уряд, є скасування заборони на продаж заставного майна банківських боржників. Цей мораторій діє з літа минулого року і унеможливлює продаж банкам іпотечних застав, навіть якщо боржники не платять за кредитами. Його необхідно скасувати для того, щоб банки змогли переводити валютні кредити своїх позичальників у гривню. Меморандум про конвертацію валютної іпотеки вже набув чинності і передбачає списання 25–50% боргів кредиторів.
Але фінустанови не поспішають вводити його в дію. «Банки можуть приймати індивідуальні рішення по кожному окремому позичальнику до тих пір, поки мораторій не буде скасовано. Тільки після цього фінустанови стануть готові задовольнити заяви всіх клієнтів, які підходитимуть за умовами, описаним в меморандумі», — пояснює директор департаменту зі стягнення кредитів Альфа-Банку Олексій Тесленко. Тому затримка з мораторієм унеможливлює конвертацію валютних боргів на суму близько $4 млрд.
ПОРОЖНІ СХОВИЩА
Рішення проблеми неповоротних банківських активів є однією з умов продовження співпраці української влади з Міжнародним валютним фондом. Уряд зобов’язався розробити комплекс заходів щодо поліпшення законодавства в цій сфері, а також створити систему позасудового задоволення позовів.
Для вирішення питання необслуговуваних позик вже давно обговорюється можливість створення банку поганих активів. Однак цю ідею так і не було реалізовано, хоча в країні вже існує одна установа зі статусом санаційної — Родовід Банк.
Тому поки особливих успіхів у роботі банків із проблемними кредитними портфелями не помітив. В основному вони лише продовжують формувати під них резерви й отримувати додаткові збитки. А незахищеність кредиторів від небажання боржників повертати позики або очевидного шахрайства з їхнього боку є однією з причин масового відходу іноземних банків із вітчизняного ринку. Тому поки банкіри самостійно займаються вирішенням цих проблем.
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
