733
Гранично раціональне харчування
— Особисті фінанси
У лютому продуктовий роздріб перевиконав план продажів. І хоча Держстат ще не опублікував дані з товарообігу, швидше за все, показники за минулий місяць виявляться набагато кращими, ніж за січень, коли обсяги роздрібної торгівлі знизилися на рекордні 22,6% — до 65,7 млрд. грн. Дійсно, такого масштабного продовольчого ажіотажу не спостерігалося давно. Одночасно у всіх регіонах країни покупці масово змели з полиць продукти з тривалим терміном зберігання.
Однак квапливо запасаючись продтоварами, мало хто звернув увагу, хто і як на цій паніці спекулює. За оцінками експертів, провина за створення штучного дефіциту продтоварів бакалійної групи та різке підвищення цін на них пропорційно розподілена між усіма учасниками ринку.
БЕЗКОНТРОЛЬНИЙ РОЗДРІБ
На жаль, чиновники виявилися безсилими забезпечити хоча б тимчасовий адмінконтроль над подальшою зміною цін на продтовари. Державна інспекція з контролю над цінами, що раніше курирувала питання ціноутворення соціально значимих товарів, першою потрапила під скасування в ході боротьби за скорочення держапарату. Таким чином, на сьогодні виконувати функції держконтролера за ціновим хаосом просто нікому.
Як зазначає керівник Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, частка продажів соціальних продуктів харчування за останній час збільшилася приблизно вдвічі — до 35–40%. І, за словами директора департаменту маркетингу мережі Varus Катерини Огуряєвої, якби у магазинів була можливість зберігати істотні запаси, то в лютому обсяги реалізації, наприклад, цукру зросли б відразу в 15–20 разів.
В оцінках подій роздріб злегка лукавить, оскільки існуючий ціновий хаос йому тільки на руку. Наприклад, після того, як кілька років тому великі та середні торгові мережі побудували власні розподільчі центри (РЦ), вони непогано заробляють на логістиці.
Якщо в структурі ціни у виробників продуктів на логістику припадало в середньому близько 15% (доставка від виробничої лінії до полиці магазину з урахуванням послуг дистриб’юторів і РЦ), то витрати на логістику мережевиків не перевищують 5–6% від товарообігу. Однак нарікаючи на підвищення цін на ПММ, супермаркети про власну економію воліють мовчати.
Відповідальними за різке підвищення цін на борошно в останній тиждень в асоціації «Борошномели України» теж вважають торговельні мережі. «На нас намагалися повісити весь ажіотаж з борошном, але навіть при ціні зерна в 5 тис. грн./т відпускна ціна борошна 6,5 тис. грн./т. У роздробі борошно коштує 11–12 грн./кг. Хто в цьому випадку тут крайній?», — дивується співголова правління асоціації Родіон Рибчинський.
Ситуацією з ціноутворенням на вітчизняні продукти зацікавився Антимонопольний комітет. У зв’язку зі зростанням цін АМК почав дослідження діяльності найбільших торгових мереж, їх постачальників і виробників продуктів харчування на предмет дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Однак, судячи з минулих прецедентів, швидкість розгляду таких справ у комітеті обчислюється місяцями і, як правило, реальних наслідків для пересічних споживачів не несе.
ВИРОБНИЧА ЖАДІБНІСТЬ
Не залишилися осторонь від спекулятивних операцій і виробники. За даними аналітиків Trade Hub (на базі торгів онлайнмайданчики zakupkionline.com) всього за один тиждень виробники підвищили оптововідпускні ціни на цукор більш ніж на 30%. Хоча, як стверджує керівник аналітичного департаменту «Консалтингової компанії «ААА» Марія Колесник, об’єктивних причин для подорожчання продукту, крім споживчої паніки, зараз немає.
За словами експерта, зараз в Україні два протилежні явища — профіцит цукру та нестача коштів у населення. Якщо виробники не зупиняться на нинішньому підвищенні, то ринок просто перестане купувати. І цукрозаводам доведеться шукати нові ринки збуту.
«У нинішньому маркетинговому році вітчизняні цукрові виробництва видали рекордно високий обсяг продукції, який на 70% перевищує результат минулого року. З урахуванням ще 661 тис. т залишків із минулого року, а також того факту, що в Україні вже вкотре скорочується внутрішнє споживання цукру, такі досягнення обернулися для галузі проблемами. Цукру на ринку стало набагато більше, ніж потрібно — виник профіцит, ліквідації якого підвищення цін аж ніяк не посприяє», — вважає Марія Колесник.
Як стверджує незалежний експерт аграрного ринку Олексій Крутибич, на сьогодні на ціноутворення на ринку впливає тільки експорт. «Виробники мають валютні зобов’язання, які треба погашати, а за нинішнього курсу та поточної ціни на сільгосппродукцію на світовому ринку її вигідніше вивозити з країни. Тому внутрішні ціни на продукти підтягуватимуться до світових трендів», — упевнений він.
Такий підхід виробників частково пояснює, чому ціни на соняшникову олію всього за декілька тижнів збільшилися на 40–60%. Аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь говорить, що продукт продаватиметься за $1 і в Україні, і за кордоном, оскільки реалізовувати його за заниженими цінами безперспективно. «Навіщо віддавати його по 20 грн. за пляшку, тоді як реалізація за кордон приносить 30 грн.?», — пояснює логіку виробників експерт.
СПОЖИВЧИЙ КОШИК
Ринкові наслідки продуктової спекуляції для пересічних українців проявлять себе відразу з декількох сторін. По-перше, знизиться загальний обсяг споживчих витрат населення. При прожитковому мінімумі на рівні 1218 грн., затвердженому Кабміном, і раціональних нормах споживання продуктів, задекларованих Мінекономрозвитку, протягом місяця тепер реально буде придбати лише невеликий набір продуктів. Десяток яєць, десять буханок хліба, кілограм пшона або гороху, десять кілограмів овочів з «борщового набору», два кілограми м’яса, десять літрів молока і стільки ж — кефіру або іншої дешевої кисломолочної продукції, 300 г мойви або оселедця, кілограм цукру і півлітрову пляшку вітчизняної соняшникової олії.
По-друге, зростання цін ще сильніше підстьобне інфляцію, яка, за інформацією Держстату, в лютому поточного року прискорилася до 5,3% (у порівнянні з січневими 3,1%) і до 34,5% — в порівнянні з показником річної давнини.
По-третє, в стратегічному контексті споживання наслідки все виразніше проглядатимуться в якісному перерозподілі структури витрат домогосподарств.
«Коли сім’ї змушені витрачати значно більше грошей зі своїх доходів на крупи, соняшникову олію, хліб та інші продукти, вони вже не зможуть витрачати кошти на одяг, іграшки тощо», — резюмує керівник Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
