Чому молдавський лей стрімко падає?
— Світ
801
Молдавський лей переживає найдраматичніші моменти за всю історію свого існування з 1993 року. Він стрімко дешевшає, щодня долаючи все нові психологічні бар’єри. Так, за даними Нацбанку, 18 лютого долар подорожчав на 1,4 відсотка в порівнянні з попереднім днем і коштує майже 21 лей. У комерційних банках і валютних касах його продають майже по 25 леїв, євро – по 30. З початку року лей знецінився на 25,5 відсотка по відношенню до долара і на 17,8 по відношенню до євро. Про причини падіння лея і про прогнози подальшої долі національної валюти розмірковують експерти DW.
Три причини падіння лея
Президент Нацбанку Молдови (НБМ) Дорін Дрегуцану на прес-конференції у вівторок, 17 лютого, назвав три причини різкого знецінення національної валюти. Перша – це ембарго Росії на продукцію молдавських сільгоспвиробників. Заборона на ввезення в РФ молдавського алкоголю діє з вересня 2013 року, з липня 2014 заборонено ввозити фрукти, овочі і консерви.
Другу причину падіння лея президент Нацбанку бачить в “зниженні експорту, яке призвело до зменшення пропозиції валюти на ринку”. За даними національного бюро статистики, у 2014 році Молдавія скоротила обсяги зовнішньої торгівлі. У порівнянні з 2013 роком експорт знизився на 3,7 відсотка, склавши 2,34 мільярда доларів.
Нарешті, третя причина – зниження грошових переказів від трудових мігрантів, в першу чергу з Росії. “Через девальвацію російського рубля в грудні перекази з Росії скоротилися більш ніж наполовину”, – заявив Дрегуцану. За підсумками 2014 грошові перекази молдавських громадян з-за кордону склали майже 1,61 мільярда доларів США. Понад 35 відсотків з них – перекази в російських рублях. “У курсі національної валюти, як в дзеркалі відбивається ситуація в економіці, на яку впливали ці три шоки”, – пояснив журналістам голова Нацбанку.
Куди поділася валюта
У 2014 році населення обміняло на леї на 840 мільйонів доларів менше, ніж у 2013 році. Це, на думку Дрегуцана, і створило дефіцит валюти, який спричинило за собою подорожчання долара та євро. На банківських рахунках фізичних та юридичних осіб валюта є, “але через нестабільну ситуації вона не продається. Питання в тому, коли володарі цієї валюти запропонують її до продажу”. Для виправлення ситуації Нацбанк ухвалив рішення збільшити базову ставку з 8,5 до 13,5 відсотків. Це, впевнене керівництво НБМ, посприяє зміцненню молдавського лея.
Виконавчий директор Центру стратегічних досліджень і реформ Галина Шелару впевнена, що це проблему не вирішить. “Підвищення базової ставки означає подорожчання кредитів, – пояснює вона в інтерв’ю DW. – За логікою, це має спричинити за собою ланцюжок – зниження інвестицій, зниження попиту, в тому числі на валюту. Але у нас цього не відбудеться, тому що кредити у нас завжди були дуже дорогими, люди до цього звикли. Вони як і раніше будуть стояти в чергах біля валютних кас”.
Потрібні екстрені заходи
Екс-міністр економіки Молдови Олександр Муравський побоюється, що “хвороба зайшла занадто далеко”. “Зараз головне зупинити процес падіння лея, який став уже неконтрольованим”, – поділився експерт своєю думкою з DW. В якості екстреної заходи Муравський пропонує змінити керівництво Нацбанку, яке не справляється з ситуацією. “Російське ембарго на молдавську сільгосппродукцію було введено не вчора, обсяги зовнішньої торгівлі знижувалися поступово, НБМ повинен був підготуватися до можливих наслідків. Але причиною катастрофічного обвалу лея стало не тільки це. Я згоден з тими, хто пов’язує ситуацію з банківськими скандалами”, – говорить економіст.
На початку року стало відомо, що за допомогою операцій в трьох комерційних банках, які, як пишуть ЗМІ, знаходяться під контролем молдавського бізнесмена Ілана Шора, за кордон на ім’я однієї іноземної особи виведений з Молдавії мільярд доларів. За ініціативою прем’єр-міністра Юрія Лянке, до розслідування цієї справи залучено закордонні детективи. Оголошений НБМ тендер виграла американська компанія Kroll Inc, фахівці якої приїхали в Молдавію і приступили до роботи 11 лютого.
Доктор економіки Михайло Пойсік також бачить причину падіння лея і ажіотажного попиту на валюту у виведенні з країни мільярди доларів і в зменшенні продажів населенням валюти в 2014 році. “У нас завжди був дефіцит валюти, а зараз він відчувається ще сильніше”, – упевнений він. Паніка зростає “через нестабільність економічної ситуації в країні, побоюваннях населення втратити свої заощадження через банківські афери”. Експерт сподівається, що національна валюта буде ще кілька днів падати, потім підніметься до рівня 17-18 леїв за долар, “і планка вирівняється”.
Населення скуповує продукти
Термінові заходи для виходу із ситуації запропонувала опозиційна Партія соціалістів. 17 лютого їх озвучив на прес-конференції в Кишиневі її лідер Ігор Додон. Опозиція вимагає виділити гроші з валютних резервів і пустити їх у продаж, щоб зупинити ажіотаж на валютному ринку. НБМ, вважає Додон, повинен провести інспекцію комерційних банків і валютних кас і запобігти спекуляції на курсі, а держава з резервів Нацбанку має компенсувати втрати громадян за кредитами, взятими в доларах і євро. Опозиція наполягає на терміновому скликанні Вищої ради безпеки щодо фінансово-банківської ситуації в країні та зростанню цін і тарифів.
Значно піднялися ціни на бензин, продовольчі товари, будматеріали. У великих супермаркетах населення буквально змітає з полиць товари тривалого зберігання – крупи, цукор, консерви, розкуповуються мило і сірники.
Юлія Семенова
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
