478
Навіщо Україні бізнес-омбудсмен?
— Казна та Політика
Незабаром в Україні може з’явитися інститут, який представлятиме в державних органах інтереси бізнесу і захищатиме їх — Рада бізнес-обмудсмена. Відповідне рішення Кабінет Міністрів України ухвалив постановою № 691 від 26 листопада.
Згідно з документом, основним завданням Ради є розгляд скарг бізнесу на дії чиновників, вироблення рекомендацій владі у сфері підприємництва та підготовка меморандуму пропозицій до законопроекту про створення установи бізнес-омбудсмена. Також Міністерству економічного розвитку і торгівлі доручили до 20 березня наступного року подати на розгляд Кабінету Міністрів України законопроект щодо утворення установи бізнес-омбудсмена.
• Рада складатиметься із власне бізнес-омбудсмена, двох його заступників і працівників секретаріату. Керівним органом Ради бізнес-омбудсмена буде наглядова рада, яка складатиметься з уповноважених осіб трьох сторін: Кабміну, міжнародних фінансових організацій (Європейський банк реконструкції та розвитку — ЄБРР, Організація економічного співробітництва і розвитку — ОЕСР) та бізнес-асоціацій (Американська торгова плата в Україні, Європейська бізнес-асоціація, Федерація роботодавців України, Торгово-промислова палата України, Український союз промисловців та підприємців).
Необхідність створення інституту бізнес-омбудсмена в Україні обговорюється давно. Ще 2012 року з такою ініціативою виступив бізнесмен Вадим Новинський на засіданні Ради вітчизняних та іноземних інвесторів при Президентові України. На початку минулого року створити посаду бізнес-омбудсмена запропонував президент Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) Сума Чакрабарті під час зустрічі з керівниками України. А вже на початку цього року відповідне розпорядження дав колишній президент Віктор Янукович. Ним він зобов’язав Кабінет Міністрів до 1 червня цього року підготувати і внести на розгляд Верховної Ради проект закону про бізнес-омбудсмена.
• У травні цього року уряд і ЄБРР підписали меморандум про взаєморозуміння для української антикорупційної ініціативи, що передбачає створення в Україні такого інституту. А вже наприкінці минулого місяця Україні глава представництва ЄБРР в Україні Шевки Аджунер повідомив про рішення надавати щорічно півтора мільйона євро для фінансування офісу омбудсмена.
У принципі, в Україні вже є орган, який покликаний допомагати бізнесу в Україні вирішувати спірні питання — Державна служба України з питань регуляторної політики і розвитку підприємництва. Проте постановою Кабміну її було ліквідовано. «Пізніше суд скасував рішення уряду, але Кабмін оскаржив його. Тому, по суті, ця служба в дуже хиткому становищі: багато людей звільнилося, немає голови служби, немає першого заступника — залишився один заступник, який тимчасово виконує обов’язки. І таким чином, сьогодні служба не працює», — констатує факт перший віце-президент, генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх та приватизованих підприємств В’ячеслав БИКОВЕЦЬ. Тому, зазначає він, на інститут бізнес-обмудсмена покладено великі сподівання.
Загалом же, той інститут бізнес-омбудсмена, обов’язки та права якого прописані у відповідних документах, — досить позитивний крок щодо підтримки і розвитку підприємництва в Україні. «Як на мене, є певна безпорадність держави, яка не може своїми механізмами і нормативними актами забезпечити розвиток та підтримку підприємництва. Тому необхідна додаткова особа, яка займалася б цими питаннями, захищала права й інтереси бізнесу», — вважає він.
«Інститут бізнес-обмудсмена — стандартний інструмент розбудови ринкового середовища. Тому, я гадаю, сьогодні Україна перебуває в такому стані, коли потрібно думати на випередження», — каже директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор БУРАКОВСЬКИЙ.
Утім, експерти переконані: змінити правила гри на ринку і встановити контакти між владою та бізнесом один лише інститут бізнес-обмудсмена не зможе. «У нас маса органів, які нібито повинні сприяти розвитку підприємництва в Україні. Тоді навіщо створювати нові служби, якщо проблеми можна вирішити, знімаючи їх на місцях — на рівні податкової, митниці, місцевих органів влади, різних адміністративних циркулярів, що їх буквально «наштампували» як у Кабміні, так і в НБУ», — говорить голова Комітету економістів України Андрій НОВАК. За його словами, досягнути певних змін можна за допомогою дерегуляції сфери, а не завдяки створенню окремого органу, який знову, подібно до раніше створених аналогічних утворень, повинен з усіма боротися.
• Насамперед — це проблеми державного нагляду й контролю в сфері господарської діяльності, дозвільна система, технічне регулювання, система ліцензування, — відзначає В’ячеслав Биковець. — Якщо ми паралельно не вирішуватимемо цих питань, то хоч би що ми придумували та які посади запроваджували, бізнесу все одно буде важко працювати», — розмірковує він.
«Омбудсмен не зможе тягнути той вал проблем, які є в усіх підприємців по всій країні. І ефективність буде або мізерна, або її взагалі не буде», — додає Андрій Новак.
Відповідно до постанови Кабміну, посаду бізнес-обмудсмена може обіймати як громадянин України, так і іноземець. Таку думку висловив заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Валерій П’ятницький. «З положення (постанови. — Авт.) була вилучена норма про національність, тобто це може бути і українець, і іноземець», — сказав він журналістам минулого тижня.
«Певні події в країні засвідчили, що у нас, мабуть, немає людини, яка могла б займати цю посаду. Адже в нас уже троє міністрів — іноземці. Можливо, все-таки є люди більш досвідчені, не пов’язані з різними корупційними схемами, які зможуть «з чистими руками» виконувати свою роботу», — говорить генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх та приватизованих підприємств.
• Водночас складно зрозуміти, як така людина буде адаптовуватись до українського середовища. «Уявіть, скільки часу потрібно іноземцю, щоб розібратися в наших регуляторних актах, у нашому законодавстві. Тільки на вивчення та опрацювання всього величезного обсягу цих матеріалів знадобиться як мінімум рік», — каже голова Комітету економістів України.
«Головне питання в тому, яким авторитетом ця людина користуватиметься в бізнес-середовищі, наскільки вона буде комунікативною для того, щоб до неї прислухалися посадовці. А це дуже важливо, оскільки наша політика — багато в чому персоналізована», — робить висновок Ігор Бураковський.
«Для мене, як представника малого і середнього підприємництва — все одно, хто це буде. Важливо, щоб це була людина, яка опікуватиметься проблемами бізнесу. Не буде просувати власні інтереси і буде обстоювати інтереси бізнесу. І робитиме це правильно. Важливо, щоб це була людина, яку не можна підкупити, вона має отримувати нормальну заробітну плату, щоб не хотілося брати хабарів», — додає В’ячеслав Биковець.
Марія Юзич
За матеріалами: День
Поділитися новиною
