2591
Спекулянтам знижують апетит
— Валюта
Нацбанк у разі небажання ринку знайти рівноважний курс розглядає можливість вже через тиждень змінити правила зовнішньоекономічної діяльності. За допомогою адміністративних заходів НБУ буде боротися з бажанням експортерів максимізувати свій курсовий заробіток.
Експортерів беруть в оборот
Національний банк шукає можливості підвищити обсяги пропозиції валюти на ринку і знизити на неї попит. За останні шість торгових сесій долар стрімко подорожчав на 2,5 грн, а пропозиція валюти з боку експортерів так і не виросла. Вчора рівноважний курс на аукціоні НБУ склав 15,73 грн/$, а середньозважений курс за підсумками торгів на міжбанку – всього на копійку вище.
Зараз експортери зобов’язані продавати 75% валютної виручки протягом 90 днів, але Нацбанк планує змінити нормативи. «21 листопада закінчується дія цієї норми. Зараз визначається, чи буде вона продовжена (продовжується кожні півроку. – FinMaidan). Розглядається варіант знизити обсяг обов’язкового продажу до 50%, але при цьому скоротити термін надходження валюти з 90 до 60 днів. Якщо сильно скоротити термін, то хтось, можливо, не буде встигати», – сказав начальник управління валютних операцій і аналізу фінансових ринків НБУ Сергій Пономаренко.
Скорочення надходжень валюти видно і по стану платіжного балансу. За даними Нацбанку, в серпні надходження валютної виручки від експорту порівняно з липнем впали на $709 млн – експортери отримали $5330 млн. У вересні валютні надходження зросли всього на $85 млн – до $5415 млн.
Імпортні операції обмежать
Крім того, регулятор планує працювати і з другою важливою складовою валютного ринку. «Є така ідея – задовольняти тільки критичний імпорт. Але це крайній крок. Складно точно визначити, що відноситься тільки до цієї категорії. Але в принципі, якщо не вийде збільшити пропозицію валюти, то потрібно буде знижувати попит на неї», – прогнозує Сергій Пономаренко.
Учасники ринку нарікають, що рівень пропозиції валюти на ринку надзвичайно низький. Обсяги міжбанку в останні дні не перевищують $170 млн. «Експортери ще вичікують, але через якийсь час курс зупиниться, а потім буде знижуватися. У імпортерів бажання купувати валюту є, але воно менше, ніж раніше, – говорить глава правління Укргазбанку Сергій Мамедов. – Для багатьох клієнтів курс 14 грн/$ вже недосяжний. Угоди вже мають зовсім іншу ціну через такий високий курс, і ми бачимо зниження попиту».
Угоди доведуть до акредитивів
Має намір НБУ також звільнити ринок від фіктивних контрактів. Для цього в експортно-імпортних операціях планується використовувати акредитиви, пригрозила глава НБУ Валерія Гонтарєва. «Учасники зовнішньоекономічного процесу бачать, що відбувається з курсом, і в них з’являється бажання пограти з ним. Тому хтось за штучним контрактом може зробити поставку імпорту. А експортер, навпаки, притримує виручку. З цієї причини планується впровадити акредитиви для розрахунків, – розповідає Сергій Пономаренко. – Продаж і доступ до валюти не зміняться. Тільки відсіються фіктивні розрахунки, а залишаться реальні». Подібні угоди відбуваються за посередництва банків, які гарантують проведення грошових розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.
Курс вигідний бізнесу
Підприємці сумніваються в тому, що заходи Нацбанку можуть простимулювати насичення ринку валютою. «60 днів цілком достатньо, щоб підприємство встигло провести всі операції і завести гроші в країну. Але обмеження діяльності в будь-якому випадку негативно відбивається на бізнесі. При цьому зараз ситуація настільки непередбачувана, що складно сказати, чи буде це стимулювати експортерів заводити валюту», – говорить джерело в одній з торгових асоціацій.
Поки можливість заробити на курсовій різниці для підприємств є дуже привабливою. «Той, кому потрібна гривня, вже продає, і більше буде продавати валюту, коли терміни будуть підходити. Але ті компанії, чия мета – заробити на курсі, швидше за все, будуть тримати валюту до останнього. І це виправдано, оскільки зараз вони можуть заробити на курсі набагато більший дохід, ніж можуть отримати від свого бізнесу», – вважає представник однієї з аграрних асоціацій.
Олена Губар
За матеріалами: FinMaidan
Поділитися новиною
