1097
Безнадійна гарантія. Прострочений борг компаній перед бюджетом виріс на третину
— Казна та Політика
В Міністерстві фінансів оновили список компаній, які накопичили перед державою борги за кредитами, залученими під держгарантії. Загалом розмір зобов’язань у більш ніж 80 підприємств становить понад 24,1 млрд грн, випливає зі звіту Державної казначейської служби. Основна сума боргу припадає на більш-менш живі підприємства, дев’ята частина – на вже ліквідовані.
З початку року загальний прострочений борг виріс на третину – на 8,5 млрд грн. Основною причиною такого різкого збільшення заборгованості стало знецінення гривні, так як в переважній більшості кредити під держгарантії компанії залучали в доларах або євро. Через девальвацію сумарний розмір боргу виріс на 8,1 млрд грн, ще на 400 млн грн додалася нова заборгованість. При цьому всі боржники за три квартали погасили всього 886 млн грн прострочених платежів.
Відгомін 1990-х
Суди, мабуть, – єдиний важіль впливу на компанію-боржника. Але поки не дуже ефективний. Деякі справи тривають роками. Як свідчать дані Єдиного реєстру судових рішень, цього року податкові органи відновили спроби вибити гроші з найбільш крупного неплатника – концерну «Украгротехсервіс». Судові розборки податківців з цією структурою, створеною урядом в 1990 х, тривають ще з 2007 р. Кілька років тому Мінфін підключав фіскальні органи до відшкодування боргів, прирівнявши заборгованість до податкового боргу. У Рахунковій палаті України раніше давали зрозуміти, що уряд сам винен у цій ситуації. Кабінет міністрів і Мінфін протягом 10 років «мовчки спостерігали за неефективною діяльністю концерну», відзначили в рахунковому відомстві.
Найчастіше гарантії уряду під займ від міжнародних фінансових організацій і банків отримували держкомпанії, тоді як запити приватних структур Кабмін задовольняв рідше. Проте склалася практика, коли підприємства отримували кредити, але не обслуговували їх, зазначив директор «CASE Україна» Дмитро Боярчук. При цьому, за словами експерта, влада не утрудняла себе аналізом роздарованих нею поручительств. «Це тільки звучить добре, що за допомогою держгарантій можна когось підтримати. До того ж я не пам’ятаю, щоб уряд оцінював їх ефективність після використання – повертали гроші чи ні», – пояснює співрозмовник.
Наповнити бюджет за рахунок прострочених позик намагалися в 2006 р. Вісім років тому Мінфін пробував продавати погані борги. Прострочену заборгованість понад три роки міністерство намагалося реалізувати через біржі. Для цього Кабмін схвалив схему, щоб борги оформляли в векселі. Кілька спроб продати папери зазнали фіаско. З одного боку, самі боржники не йшли назустріч міністерству, відмовляючись випускати векселя, з іншого – запропонований інструмент не зацікавив ринок. Продавати векселя не вдавалося навіть з дисконтом 40%.
Зробити висновки
Складнощі з відшкодуванням боргів виникають у тому числі через те, що багато гравців знаходяться на стадії банкрутства або є збитковими. До того ж, навіть розпродаючи майно таких підприємств, Мінфін все одно не зможе перекрити їх борг. Ненабагато легше вибити гроші з компаній, що працюють. Наприклад, Надра Банк, заборгував бюджету більш 26,7 млн грн, також опинився в переліку боржників держави. Кредит під поруку уряду фінустанова залучало ще в 1998 і 2007 році для рефінансування довгострокових кредитів підприємців, які працюють у сільській місцевості.
Надра Банк був учасником двох проектів Світового банку. «В рамках цих проектів Надра Банк підписав кредитні договори з Міністерством фінансів, – розповіла керівник прес-служби фінустанови Вікторія Ковальчук. – Але під час кризи 2008 2009 рр. ряд позичальників Надра Банку почали відчувати проблеми з виконанням своїх кредитних зобов’язань. У зв’язку з цим Мінфін був змушений ініціювати стягнення частини заборгованості». У результаті банк отримав розстрочку щодо виконання даних зобов’язань і з грудня 2013 щомісяця перераховує в бюджет кошти в рахунок погашення заборгованості.
Враховуючи суму боргів, що зростає, не дивно, що влада стала пильніше давати держгарантії. Комерційні структури кілька років не отримують такої підтримки. На це можуть розраховувати тільки такі держкомпанії, як НАК «Нафтогаз України» або «Укрзалізниця». При цьому в подальшому Кабінет міністрів, навчений сумним досвідом, зовсім має намір утриматися від видачі держгарантій. Такі рекомендації Мінфін розіслав кілька місяців тому розпорядникам бюджетних коштів. Рекомендації поширюються на бюджетні запити до проекту держбюджету-2015 і до проекту прогнозу бюджетів на 2016 і 2017.
Ростислав Шаправський
За матеріалами: Капітал
Поділитися новиною
