1967
Дніпропетровським ракетам обіцяють знайти застосування
— Казна та Політика
На початку тижня президент Петро Порошенко побував на дніпропетровському «Південмаші». Флагман українського ракетобудування переживає не найкращі часи. Підсумком зустрічі з менеджментом і колективом стали обіцянки швидкого підключення заводу до держоборонзамовлення. Уже багато років підприємство працює в галузі мирного космосу, хоча в радянському минулому по праву пишалося досягненнями на ниві війни. Разом зі своїм сусідом, КБ «Південне», «Південмаш» заслужив статус союзного центру створення міжконтинентальних балістичних ракет (МБР). Сьогодні космічні програми не приносять доходу, який дозволяв би виживати, запевняють на підприємстві. У більшості з них занадто велика частка участі Росії. Не виключено, що завод очікує нова віха в розвитку – виробництво військової продукції. Але ймовірніший інший сценарій, в якому певна роль відводиться гіпотетичним західним партнерам і замовникам.
Сигнал лиха
21 жовтня президент Петро Порошенко відвідав з робочим візитом дніпропетровське ДП ВО «Південний машинобудівний завод ім. А. М. Макарова» («Південмаш»). В цехах заводу, що презентує свої можливості – традиційні для такої події трактори, автобуси і тролейбуси. «Ми готові до співпраці в будь-якій машинобудівній тематиці, у нас є всі технологічні процеси, які задіяні в середньому машинобудуванні», – запевняє помічник генерального директора «Південмашу» Володимир Ткаченко. Але були представлені і менше звичні екземпляри: моделі ручного гранатомета, легкого літака і мобільного комплексу спостереження. Все це, швидше, зацікавило б замовників від Збройних сил, ніж мирних споживачів.
Представники підприємства, яке в силу особливої специфіки виробництва ніколи не відрізнялося відкритістю, зараз охоче дають коментарі пресі. «Ситуація критична. Щодня йдуть люди, спад виробництва до рівня 2012-2013 років зараз становить 80%», – розповідає Володимир Ткаченко. За його словами, Україна як ніколи близька до того, щоб втратити почесний статус космічної держави.
Як пояснюють на «Південмаші», причина тяжкого становища – політичний курс на згортання кооперації з Росією і вихід РФ із спільних проектів мирного космосу. «Левову частку нашої виручки забезпечували поставки в РФ ракет «Зеніт – підкреслює Ткаченко, не уточнюючи розміру частки.
Ракети-носії «Зеніт-ЗSL» і «Зеніт 3SLБ» «Південмаш» поставляє в рамках програм «Морський старт» і «Наземний старт». Це багатосторонні міжнародні договори, але один з основних учасників програм – російський НКК «Енергія». За федеральною програмою РФ поставлялася модифікації ракети «Зеніт 3SLБФ». Ще один напрямок співробітництва «Південмашу» з Росією – поставка конверсійних ракет «Дніпро» (модифікація МБР РС-200 «Сатана»).
Ткаченко запевняє, що виробництво ракет «Зеніт» повністю припинено: поставки за раніше укладеними контрактами виконані, а нові не укладаються. «По «Дніпру»сказати поки нічого, там кооперація не розірвали, але і поставки не виконуються. Ведемо переговори», – відзначає він. І журиться, що з-за всіх цих проблем в поточному році підприємство, швидше за все, закінчить рік зі збитками – «з усіма неприємними наслідками». Останнє сказано в контексті поточних фінансових проблем заводу: «Південмаш» має затримки у зарплаті більше трьох місяців і періодично стикається з ризиками боргів перед постачальниками. Як, наприклад, у березні, коли ДТЕК пригрозила відключити електрику на заводі через борг за електроенергію в 111, 800 млн гривень. «Ми стрімко втрачаємо найкращі кадри», – констатує Ткаченко.
Погляд з боку
«Південмаш» як держпідприємство відноситься до сфери підпорядкування Державного космічного агентства (Держкосмос). Там не схильні драматизувати проблеми дніпропетровців. «Вийти з програм «Морський старт»,« Наземний старт» не так просто – це багатосторонні міжнародні договори. Тому пуски тривають, цього року у нас був, наприклад, унікальний запуск ракети «Дніпро», який вивів на орбіту одночасно 33 космічних апарата. Такого ще не було», – розповідає радник голови Держкосмосу Едуард Кузнєцов.
Також він нагадує, що цього року вже був запуск за програмою «Антаріс» – спільного проекту України і NASA, запуски в рамках якого почалися в 2013 році («Південмаш» за контрактом готує ракету до пуску і обслуговує її). Це одна з програм, в яких не задіяна Росія. Серед інших подібних можна назвати, наприклад, проект по створенню надлегкої ракети Vega спільно Україною, Європейським космічним агентством (ESA) і Італійським космічним агентством (ASI) (запуски з 2012 року).
Хоча Кузнецов визнає, що далеко не всі ці програми прибуткові для «Південмашу». «Щоб був рентабельним проект« Антаріс », необхідно 5-6 пусків на рік, зараз виконується тільки 3-4. Причому причина не в нас, а в американцях, вони поступово свої розробки допрацьовують», – відзначає представник Держкосмосу.
За даними Forbes, фінансова ситуація на «Південмаші» не така погана, як її описують на підприємстві. За І півріччя 2014-го ДП збільшило виручку майже в три рази в порівнянні з тим же періодом 2013-го – зі 148, 4 млн гривень до 430 ,7 млн гривень. Але за цей же період завод істотно наростив збиток – зі 112,7 до 661, 7 млн гривень. Виручка підприємства за 2013 склала 839 млн гривень, чистий збиток – 184, 7 млн гривень. В 2012-му збиток становив 46,6 млн гривень при виручці 1,8 млрд.
Держкосмос розробив пакет законопроектів для порятунку заводу, говорить Кузнєцов. Серед них – проект закону про корпоратизацію підприємства (це дозволить поліпшити систему менеджменту, вважає експерт), про фінансову стабілізацію (передбачається збільшення статутного фонду та ряд інших кроків), а також пропозиції про продовження пільгового режиму ввезення комплектуючих. Він закінчується в поточному році і закріплений положеннями Митного і Податкового кодексів.
Такі кроки на заводі вітають. За словами Володимира Ткаченка, «Південмаш» розраховує на вливання від держави в рамках цих законів в 1,7 млрд гривень. Щодо держоборонзамовлення там теж не заперечують. Не бажаючи, правда, вдаватися в деталі щодо того, яку саме продукцію підприємство зможе виробляти для армії.
Стратегічний заділ
У «Південмашу» є ще одна стаття заробітку, про яку сьогодні неохоче говорять як на самому підприємстві, так і чиновники з експертами. Це обслуговування балістичних ракет 15П 118м «Воєвода» (за класифікацією НАТО SS18 «Сатана») на підставі договору між Росією і Україною про продовження терміну експлуатації ракетного комплексу. Більше сотні цих ракет, що перебувають на озброєнні російських ракетних військ стратегічного призначення, складають основу ядерного арсеналу РФ.
Заборона на військову співпрацю з Росією, яка з’явилася невдовзі після початку її військової агресії, торкнулася лише підприємств ДП «Укроборонпром», що продають свою продукцію через «Укрспецекспорт». Тому формально у «Південмашу» є всі підстави цю заборону обійти. На підприємстві відмовилися від коментарів з цього питання. А опитані Forbes експерти поспішили запевнити, що виконання даного контракту призупинено.
Для Росії ж цей напрямок військової співпраці з Україною – один з найважливіших. І в Держкосмосу, якому підпорядковується «Південмаш», є свій резон не йти на відкриту конфронтацію з РФ. Адже на території окупованого Криму залишився один з українських стратегічних об’єктів з точки зору програм мирного космосу – Національний центр випробування космічних засобів.
Ймовірно, колектив заводу далеко не в захваті, що при всіх існуючих складнощах центральна влада наполегливо вимагає відмови від обслуговування російських ракет, забираючи у працівників останній хліб. Але у Петра Порошенка свої завдання: уже багато років США чинять тиск на Україну, схиляючи її відмовитися від участі в продовженні терміну експлуатації ракет «Сатана». Це змістило б баланс світових ядерних сил на користь американців.
Чи можуть Штати запропонувати альтернативні напрями співпраці, щоб компенсувати втрати «Південмашу»? На думку Валентина Бадрака, директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР), можливостей безліч. Це і розширення співпраці в рамках програми «Антарес», і нові програми мирного космосу за замовленням NASA. Днями американська корпорація Boeing, яка є стороною в проекті «Морський старт» і учасником багатьох програм NASA, повідомила про відкриття свого представництва в Україні і про набір фахівців для нього. Що може говорити і про бажання американців більш широко взаємодіяти з Україною в сфері мирного космосу.
Мова також може йти і про вихід на міжнародний ринок із продукцією по існуючим напрацюванням для оборонного комплексу, каже Бадрак. «На «Південмаші» не перший рік створюють оперативно-тактичний комплекс« Сапсан »дальністю 300-500 км. Така продукція може як поставлятися по держоборонзамовленню, так і зацікавити іноземних замовників, – відзначає директор ЦДАКР. – Ще одна оборонна напрацювання «Південмашу» – крилаті ракети «Коршун».
На самому підприємстві скептично ставляться до таких розмов. «Постановка на виробництво нової продукції в складній галузі – це 5-7 років. А питання виживання стоїть вже сьогодні. На Заході діє своя система стандартів, за якою складають всю документацію і всі технічні процеси. І щоб поставляти щось туди, потрібно повністю перебудувати наші стандарти під стандарти замовника », – пояснює Володимир Ткаченко. Хоча він підтверджує, що «Південмаш» посилено шукає способи диверсифікації, розглядаючи всі можливі варіанти.
Ймовірно, побувавши на «Південмаші», президент пообіцяв заводу гарантоване майбутнє і без співпраці з Росією. Хочеться вірити, що уроки минулого враховані. Їх в контексті ситуації можна згадати як мінімум два. У 2006 році на «Південмаш» приїхав президент Віктор Ющенко. І пообіцяв «золоті гори», зокрема – фінансування та сприяння в постановці на виробництво комплексу «Сапсан», аналога російського «Іскандера». Чого не сталося і по сей день.
А більш ранній урок сходить ще до часів президентства Леоніда Кучми і відноситься до іншої галузі. У 1998 році під наполегливим тиском американців Кучма схилив керівництво харківського турбобудівних заводу «Турбоатом» відмовитися від спільного з росіянами великого контракту на поставку тихохідних турбін для АЕС в Ірак. Натомість США пообіцяли альтернативні замовлення для «Турбоатома» і допомогу українському енергетичному сектору. Але ні те, ні інше так і не було реалізовано.
Катерина Гребеник
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
