4738
Що НБУ робитиме із банківською системою найближчим часом?
— Казна та Політика
Банки та їх клієнти опинились заручниками одне одного: перші не спускають кредитні забов’язання, а другі – виплати депозитних коштів. На фоні цього регулятор ввів валютні обмеження та почав “чистку” серед фінустанов. Коли і як вляжеться ця буря в склянці?
Все йде за планом
Національний банк продовжить розпочату політику очищення банківського ринку від неплатоспроможних і схемних банків, а системним фінанустановам регулятор готовий надавати підтримку, якщо вона буде потрібна, заявив перший заступник глави НБУ Олександр Писарук. Послідовна політика Національного банку України дозволить досягнути покращення в банківській системі через 1-2 роки.
“Я поясню політику НБУ по очистці системи. Не варто думати “О, знову якийсь банк вийшов з ринку, це проблема, банківська система у нас погана”. Вивід цих банків з системи у подальшому приведе до її покращення. Ми просто очищуємо систему від банків, які вже не існують фактично, або займаються далеко не банківською діяльністю. Тому давайте не будемо робити з цього трагедію. Оскільки у нас є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який працює як годинник, все гаразд. Треба розуміти, що це важливий напрям нашої діяльності без якого не можна покращити якість нашої системи”, – пояснив він.
Заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Андрій Оленчик запевнив, що Фонд встигає здійснювати виплати за всіма банками, які НБУ виводить з ринку.
“За 16 років існування Фонду ми супроводжували вкладників 60 банків, які виводилися з ринку. За цей час були здійснені виплати 600 тис. вкладникам на суму понад 16 млрд. грн. З цих 60 банків 32 виводилися з ринку ще за старою схемою до вересня 2012 року. Що стосується нової схеми, яка почала діяти після 22 вересня 2012 року, з дня набрання чинності Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, то відповідно по цій схемі ми займаємось виведенням з ринку 28 банків. Слід зазначити, що 26 із цих 28 банків ми отримали вже у 2014 році. 14 з цих банків на даний момент знаходяться на стадії тимчасової адміністрації, а ще 14 – вже на стадії ліквідації. По 12 банках ми здійснюємо інтенсивні виплати. Загальна сума, яку належить по них виплатити складає 11 млрд. грн. І станом на сьогоднішній ранок близько 90% від цієї суми вкладниками цих банків вже отримано”, – зазначив Оленчик. Тим не менш, швидка ліквідація банків призводить до того, що їх актви продаються по заниженим цінам. Над вирішенням цієї проблеми у Фонді поки що працюють – зокрема пропонується створити спеціалізовану установу, яка займеться роботою з проблемними активами банків, що ліквідовуються.
Другий крок до стабілізації, запланований Нацбанком – це додаткова капіталізація банків. “Це абсолютно важливий чинник стабільності банківської системи. Я думаю, що в наступному році ми проведемо нові стрес-тести і будемо поступово підвищувати вимоги до капіталізації банків. Тобто, банки будуть докапіталізовані, як треба”, – розповів Писарук.
За результатами стрес-тестування державні банки необхідно докапіталізувати на 12,5 млрд грн, а банки з іноземним капіталом потребують 20,5 млрд грн. Загалом обсяг необхідної докапіталізації банків першої групи складає 56 млрд гривень.
“І третє – Національний банк, як і будь-який центральний банк у світі, буде підтримувати банки рефінансуванням. Це нормальні механізми, які використовуються в усьому світі. Завдяки тому, що ми це будемо робити, а ми це можемо робити тільки для платоспроможних банків, добре капіталізованих, і з виводом банків з системи, я думаю, що на протязі року, може двох, ми матимемо однозначно кращу банківську систему”, – підсумував Писарук. Окрім того, регулятор виступає на підтримку консолідації банків.
Безправні кредитори
Банкіри скаржаться на своїх впливових позичальників. Жартують: хочеш не платити за кредитом – іди у Верховну Раду. Жарти жартами, але сьогодні прав у кредиторів України практично немає, розповіла глава ради директорів Дельта Банку Олена Попова.
“Домагатися погашення кредиту через стягнення заборгованості недобросовісних клієнтів – вкрай довга і дорога процедура. До того ж, є така частка клієнтів, які просто не хочуть платити по кредиту. Багато крупних позичальників займають високі посади в держструктурах або представляють ту чи іншу політичну силу. І використовують це для того, аби не платити”, – розповіла банкір.
“Лобісти намагаються вплинути на прийняття законів і рішень, які не сприяють стягненню або ускладнюють процес в приватному порядку. Це велика проблема, про яку банки починають говорити все голосніше. Ситуація залишатись такою довго не може”, – додала вона. Одним із таких рішень Попова називає мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті.
За словами Олександра Писарука, Нацбанк розробляє та планує до кінця року подати до Верховної Ради України законопроект, який суттєво посилить захист інтересів кредиторів. Також регулятор планує посилити відповідальність акціонерів і керівництва банків за прийняті рішення та стан кредитно-фінансових установ, спростити процедури злиття і поглинання банків, щоб сприяти процесу консолідації в банківському секторі.
Обмеження можуть зняти
Зниження спекулятивного попиту на валюту зробить можливим зняття частини адміністративних обмежень в найближчому майбутньому. “Центральний банк закликає з розумінням ставитися до тимчасових обмежень, оскільки їх запровадження зумовлено насамперед бажанням ліквідувати схеми виводу капіталу за кордон. На жаль не існує адміністративних обмежень без незручностей. Прошу вашого терпіння”, – сказав Олександр Писарук.
Також Національний банк планує до кінця року зняти усі введені раніше обмеження, які стосуються зняття коштів з депозитних рахунків. “Ми сподіваємось, що до кінця року знімемо усі обмеження. Я не буду називати якусь конкретну дату, але ми спостерігаємо певну стабілізацію і якщо вона продовжуватиметься такими ж темпами, то ми сподіваємось до кінця року їх (обмеження – ред.) усі зняти”, – заявив Писарук.
Отже, Національний банк обіцяє нам світло в кінці тунелю через рік-два. Але там, де товстий схудне, тонкий з голоду помре. І з 110 млрд. грн., які зараз знаходяться на руках у населення, невідомо скільки повернетсья назад у банківську систему.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
