2599
Прощай, лосось: на чому економлять українці
— Особисті фінанси
Споживчі настрої українців продовжують знижуватися вже третій місяць. Такі результати дослідження компанії GfK Україна, яка порівняла індекси споживчих настроїв наших співвітчизників за червень, липень і серпень 2014 року (що таке індекс споживчих настроїв і що він показує, див. нижче).
ЯК ПОРАХУВАТИ НАСТРІЙ. Індекс споживчих настроїв (ІСН) розраховується фахівцями на підставі опитування громадян. Він потрібен виробникам товарів для прогнозування поведінки покупців, щоб ефективно планувати своє виробництво і збут. Індекс змінюється від 0 до 200, якщо він дорівнює 200, це означає, що всі опитані позитивно оцінюють економічну ситуацію, якщо дорівнює нулю – значить, всі респонденти вважають, що ситуація погіршилася, якщо 100 – кількість оптимістів і песимістів однакова. При ІСН нижче 100 в суспільстві переважають негативні настрої, люди економлять.
У серпні в порівнянні з липнем, ще більше людей визнали, що їх бажання і можливості витрачати гроші стали скромнішими (ІСН впав з 65,1 пункту до 54,1). Основні причини – більшість за останні півроку стали менше заробляти, вони побоюються, що в найближчий рік економіка країни буде погіршуватись, а гривня знецінюватися, і тому не сподіваються на збільшення доходів, скоріше навпаки. У підсумку відмовляються від великих покупок (в червні ІСН по ним був 68,9, в липні – 62,1, в серпні – 53,8) і намагаються заощадити, і на їжі також.
“Основні причини для зниження ІСН в серпні – загострення військових дій в Донбасі, руйнування інфраструктури регіону та девальвація гривні. Найменше змінилися споживнастрої громадян з низькими доходами і пенсіонерів, найбільше – у молоді і більш заможних людей, а також у великих містах”, – роз’яснюють фахівці GfK Україна. Вони відзначають, що в кризу 2009-го ІСН був ще гіршим: близько 50, але, як бачимо, різниця з нинішнім періодом не така вже й велика …
ЯК ЕКОНОМИТИ. Експерти кажуть: українці економлять насамперед на ЖКГ, одязі та відпочинку. “Потреби не першочергові, а зберігають 10-20% бюджету”, – відзначає директор економпрограми Центру Разумкова Василь Юрчишин.
На думку президента Украналітцентра Олександра Охріменка, важче заощадити на продуктах, адже від улюбленої їжі важко відмовитися: “У кризу люди купують м’яса менше на 15-25%. Відмовляються від риби, особливо червоної, кондитерки, фруктів. В раціоні з’являється більше овочів, круп , макаронів. Зберігаються молочка і яйця. Причому закупівлі робляться на оптових ринках, а на ринках все частіше і активніше торгуються. Це дозволяє зберегти 15-30% витрат”.
Директор компанії “ПроАгро” Микола Верницький впевнений: економія в продуктах харчування йде за рахунок переходу від дорогих брендів до дешевих. “Заміна може йти по м’ясу, молоку, макаронах, крупах. Також українці відмовляються від імпорту, який дорожчає через зростання долара, і більше купують наших товарів”.
Президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жалило рекомендує: хочете заощадити, робіть запаси на зиму. “Можна зараз закупити дешеву картоплю, інші овочі. І дотримуючись умов зберігання, не витрачатися на них взимку і навесні під час подорожчання. Пригодяться в господарстві і запаси борошна, м’ясні та овочеві консервації”, – говорить аналітик.
Інші експерти дають поради щодо походів до магазину: “Не йдіть в супермаркет голодними, тоді купите набагато менше. Ковбасу і сир краще купувати нарізаними або просити це зробити, тоді їх на довше вистачить. Яйця краще купувати поштучно – рівно стільки, скільки потрібно, наприклад, на якусь страву”.
НЕВРОЗИ. Психологи попереджають: прагнення до економії може привести до неврозів. “Коли люди себе обмежують, це викликає внутрішній протест. Тому варто концентруватися на позитиві: музика, кіно, книги, сім’я”, – відзначає психолог Тетяна Подільська. А соціопсихолог Олег Покальчук радить займатися спортом і сексом: “Це дозволяє забути про проблеми”.
Індекс споживчих настроїв (ІСН) розраховується фахівцями на підставі опитування громадян. Він потрібен виробникам товарів для прогнозування поведінки покупців, щоб ефективно планувати своє виробництво і збут. Індекс змінюється від 0 до 200, якщо він дорівнює 200, це означає, що всі опитані позитивно оцінюють економічну ситуацію, якщо дорівнює нулю – значить, всі респонденти вважають, що ситуація погіршилася, якщо 100 – кількість оптимістів і песимістів однакова. При ІСН нижче 100 в суспільстві переважають негативні настрої, люди економлять.
Олександр Панченко, Коновалова Христина
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
