Придністровський синдром — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Придністровський синдром

Казна та Політика
4508
Що очікує економіку і промисловість Донбасу після особливого статусу? Лікнеп на прикладі першої самопроголошеної республіки
Широта повноважень, якими наділяє місцеву владу мирна угода, підписана в Мінську, де-факто перетворює частину Донбасу в українське Придністров’я.
На підконтрольних бойовикам територіях знаходяться десятки найбільших промислових підприємств, які належать українським олігархам: метзаводи, шахти і коксохіми Ріната Ахметова, Сергія Тарути та Віктора Нусенкіса, феросплавний завод Ігоря Коломойського, вагонобудівний – Костянтина Жеваго, енергокомпанії Ахметова, Костянтина Григоришина і Ігоря Гуменюка. Як особливий статус вплине на їх роботу? Чи зможуть підприємства виконувати міжнародні контракти? На прикладі Придністров’я ми спробували спрогнозувати майбутнє промисловості Донбасу.
Придністров’я в кілька разів менше окупованої частини Донбасу. Там живуть всього півмільйона чоловік. Незрівняні й обороти бізнесу. Проте, доля підприємств Придністровської молдавської республіки (ПМР) та її економіка можуть стати орієнтиром для промислових флагманів Донбасу.
Незалежність дорого обійшлася Придністров’ю. До розпаду СРСР регіон забезпечував близько 40% молдавського ВВП. Нинішні цифри говорять не на користь самопроголошеної держави. Торік обсяг ВВП Молдови склав $ 7,4 млрд, ПМР – всього $ 1,05 млрд.
Далі буде тільки гірше. Підписання угоди про зону вільної торгівлі між Молдовою і ЄС тільки погіршить економічне становище Придністров’я, заявив нинішнім літом міністр економічного розвитку ПМР Володимир Артеменко. За його оцінкою, випуск придністровської продукції може скоротитися більш ніж на 39%, експорт – на 65%, зовнішньоторговельний оборот – на 57%, податкові надходження до бюджету – на 36%, ВВП – на 23%.
Бюджет Придністров’я – дефіцитний. Його доходи в 2013 році забезпечили лише 80% витрат, розповідала в інтерв’ю місцевому телебаченню міністр фінансів ПМР Олена Гіржул. Інші цифри називають в Молдові. «Приблизно 70% бюджету Придністров’я формується за рахунок фінансової підтримки з боку РФ і тільки 25-30% – з місцевих зборів», – заявив посол Молдови в Україні Іон Стевіле. Тільки газовий борг ПМР перед «Газпромом», за його даними, становить $ 4-4,5 млрд. Сукупна щорічна допомога Придністров’ю з боку Російської Федерації досягає $ 1 млрд, визнає спікер ПМР Михайло Бурла.
Бізнес
Найбільші придністровські підприємства підконтрольні російському бізнесу. Молдавська ГРЕС належить корпорації «Інтер РАО ЄЕС». Її фактичний власник – російська держава. Власник Молдавського металургійного і Рибницького цементного заводів – найбагатший бізнесмен Росії за версією Forbes зі статком $ 18,6 млрд Алішер Усманов. Крім названих підприємств, на території ПМР є ще один великий гравець – компанія «Шериф», якій належить мережа заправок, супермаркетів, пекарень, вино-коньячний завод, телеком-оператор і однойменна футбольна команда. ФК «Шериф» можна назвати місцевим «Шахтарем». Команда грає в молдавському чемпіонаті і вигравала його 13 разів – більше, ніж будь-хто інший. Належить холдинг двом колишнім міліціонерам Віктору Гушану і Іллі Казмали, які, скориставшись ситуацією в Придністров’ї, просто за безцінь скуповували всі привабливі активи.
На прикладі найбільших експортерів самопроголошеної республіки очевидна декоративна незалежність Придністров’я, яке вона оголосила в 1991 році. Всі вони поставляють продукцію за кордон як молдавські підприємства. Удар по національній гордості пережити легше, ніж економічне ембарго. Заробітками в Придністров’ї не гидують і українці. Серед акціонерів місцевих підприємств і споживачів їхньої продукції зустрічаються українські бізнесмени і держкомпанії. Місцеві ЗМІ приписують економічні інтереси в Придністров’ї та найвідомішому уродженцю міста Бендери – Президенту України Петру Порошенко.
Молдавський металургійний завод
Кілька років тому ММЗ називали «заводом п’яти олігархів». За словами Хареса Юссефа, радника екс-президента Віктора Ющенка, в 2007 році його акціями володіли росіянин Алішер Усманов, а також Ігор Коломойський, Григорій Суркіс, Вадим Новінський та сам Юсеф. Незабаром список власників порідшав. Найбільшим акціонером підприємства з пакетом в 60% став Усманов, близько 40% акцій виявилося у Новинського. Злиття металургійних активів Новинського та Ахметова призвело на ММЗ їх об’єднану компанію – «Метінвест».
У 2011 році українська група взяла на себе питання забезпечення заводу ломом і збут металопродукції. З’явилися чутки про плани викупу комбінату «Метінвестом», але партнерство не заладилося.
Завод може виробляти близько 1 млн тонн сталі, але традиційно працює від сили на третину своїх потужностей. У 2013 році ММЗ простоював більше шести місяців і випустив 190 000 тонн сталі.
Молдавська ГРЕС
Підприємство – найбільший виробник електроенергії в Молдові. В радянські часи близько 30% виробленої електроенергії йшло в Україну, ще 30% – в Болгарію. Зараз Болгарія зникла зі списку споживачів придністровського струму. Її місце час від часу займає Румунія. Поставки в Україну також можна назвати ситуативними.
За перше півріччя 2014 Молдавська ГРЕС виробила 1809 млн кВт / г електроенергії. У цей період компанія працювала на 16,5% від своєї потужності. У 2013 році коефіцієнт використання потужностей ГРЕС був ще нижче – 13,5%. Завантаження станції за великим рахунком залежить від наявності замовлень у Молдавського метзаводу.
KVINT
За дивною назвою ховається абревіатура: коньяки, вина та напої Тирасполя. Щороку завод, підконтрольний холдингу «Шериф», випускає більше 20 мільйонів пляшок винно-коньячної та лікеро-горілчаної продукції.
Незважаючи на придністровське походження, на етикетці KVINT обов’язково вказується і «велика родина» – Молдова. Основні споживачі придністровського алкоголю – країни колишнього Союзу. Не є винятком і Україна – молдавський коньяк добре пам’ятає старше покоління.
До алкогольного ембарго 2006 року частка поставок до Росії становила майже 70%. Але торговельні війни між Молдовою і Кремлем боляче вдарили і по тираспольському заводу. Останній виток конфлікту стався не так давно – в 2013-му імпорт знову був зупинений. ПМР досі залишається невизнаною навіть у Москві, тому на нього поширюються всі обмеження з боку Росії.
Придністровська продукція проходить митне оформлення в Кишиневі і де-юре є молдавською, підтвердив місцевому «Коммерсанту» помічник віце-прем’єра Росії Дмитра Рогозіна Дмитро Лоскутов.
Андрій Самофалов
За матеріалами:
Hubs
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас