1008
Що може зупинити тотальне падіння виробництва в Україні
— Казна та Політика
В Україні прискорюється спад виробництва.
Як повідомив Держстат, промислове виробництво в країні за підсумками серпня звалилося відразу на 21,4% – це набагато гірше показників попередніх місяців. У липні воно скоротилося на 12,1%, в червні – на 5%, в травні – на 2,1%.
Чиновники намагаються виправдати занепад військовими діями на Донбасі, де, як відомо, знаходиться безліч наших промислових підприємств: згідно з офіційною статистикою, промвиробництво Донецької області за минулий місяць впало на 58,7%, Луганській – на 85%.
Однак опитані «Вестями» експерти запевняють, що не тільки зона АТО псує загальну виробничу статистику. На неї впливає безліч інших чинників. Один з них – тотальна нестача фінансування. «Підприємствам і раніше було непросто отримати довгострокові кредити у банків, але зараз це стало практично нереально. Оскільки наша банківська система знаходиться в аховому стані», – зазначила у розмові з «Вестями» голова комісії з питань економічної політики Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) Юлія Дроговоз.
Боляче вдарила по виробниках девальвація гривні. «Багато підприємств закуповують сировину і комплектуючі за кордоном за валюту, тому у них виникли проблеми. Раніше їм вдавалося їх вирішувати за рахунок надходжень від експорту, а тепер зовнішніх замовлень, і відповідно, валютної виручки стало значно менше. Все це боляче б’є по виробництву», – сказав «Вістям» голова Комітету підприємців базових галузей промисловості при ТПП України Юрій Куренков.
Чимало питань у виробників до влади. «Не дивно, що відбувається такий різкий спад виробництва, адже за півроку для підтримки наших підприємств нічого не було зроблено, ніяких реформ ми не побачили. Ті законопроекти, які приймалися, були спрямовані не на економічне зростання, а на розширення оподатковуваної бази, що ще більше підштовхнуло виробничий спад», – говорить Юлія Дроговоз.
Тотальний занепад
Найсильніше виробничий спад відчули в нафтопереробці та виробництві коксу – там він склав 50,2%. Потім йде машинобудування (на 31%), виробництво меблів та супутньої продукції (30,8%), металургія (на 30%), хімічна промисловість (на 19,6%).
«Коксівне вугілля через збройний конфлікт не можуть вивезти з шахт, воно не надходить на коксохімічні підприємства. Отже, підприємства не виробляють кокс. Наприклад, найбільший в Європі Авдіївський коксохімзавод в серпні практично постійно простоював і був на межі зупинки через відсутність електроенергії. Зруйнована інфраструктура, розібрані залізничні колії. Проблем дуже багато», – прокоментував «Вістям» ситуацію начальник управління медіа-проектів ДП «Держзовнішінформ» Олександр Голіздра.
За його словами, основними споживачами важкого машинобудування, яке в основному зосереджено на сході України, були країни СНД. «Це і вугільне, і транспортне машинобудування … Картина ясна: експорт падає, виробляти просто нікуди. А їм, в умовах збройного конфлікту, переорієнтуватися на інші ринки нереально. Теоретично, це можливо, але лише в середньостроковій перспективі. Навіть якщо заспокоїться ситуація, це не робиться за місяць-два», – підкреслив Голіздра.
Різке погіршення показників хімічної промисловості пояснюють зупинкою в травні Сєверодонецького «Азоту» і Горлівського заводу «Стирол», які забезпечували половину експорту азотних добрив.
Проблеми ж металургів пояснюють проблемами з виробництвом руди через відсутність коксу. «Зупинялася робота Єнакіївського метзаводу, були проблеми з під’їзними залізничними коліями на Алчевському метзаводі. Донецький метзавод теж зупинився через реконструкцію», – зауважив Олександр Голіздра.
Невелике зростання за підсумками серпня продемонструвала фармацевтична галузь (на 8,7% порівняно з минулим роком) та переробна промисловість (2,7%), мінімальний спад показали виробники виробів з деревини (на 5%) – папір. «Результати досить скромні, хоча деревина – це західна Україна: Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська області. Там спокійна обстановка, тому нічого не заважає їм показувати більш-менш пристойні обсяги. Плюс, грає роль сезонний фактор, адже взимку менше заготовляють», – зазначають в «Держзовнішінформ».
У пошуках ринків
Простої виробництва через брак сировини або проблеми з транспортуванням продукції – не єдина проблема. Куди серйозніша проблема – це різке згортання ринків збуту, після загострення російсько-українського конфлікту. Адже, як відомо, на РФ припадало близько третини нашого експорту.
Українські підприємства активно шукають нові ринки, проте результати поки дуже скромні: наприклад, за підсумками першого півріччя 2014 наші металурги змогли наростити експорт в Африку на 2,3%.
«Розпочався панічний пошук нових ринків. Виробники дивляться в бік Європи, наприклад, на ті ж Балкани. І навіть виходять на обопільний інтерес: він є і до продукції фармацевтів, і харчовиків, і навіть машинобудівників з металургами. Але процес поки перебуває на рівні переговорів», – зазначив Юрій Куренков.
Потрібні держзамовлення
Уповільнити виробничий спад може державна підтримка підприємств, особливо тих, що були орієнтовані на ринки Росії: як за рахунок кредитних спецпрограм, так і держзамовлення. А також зниження податкового тягаря.
«Наприклад, Крюківський вагонобудівний завод, який ніяк не міг раніше продати державі свою продукцію, міг би зараз отримати додаткові замовлення: «Укрзалізниця» цілком може купувати не Hyundai, а його поїзда. Теж саме стосується і метрополітенів», – зазначила Юлія Дроговоз.
Виробники готові перепрофілюватися, якщо отримають від держави військові замовлення. «Ті ж машинобудівні підприємства цілком могли б переорієнтувати своє виробництво на військовий манер. Це допомогло б їм залишитися на плаву і показати позитивну динаміку», – сказали нам в УСПП.
Падіння може затягнутися
Втім, держпідтримка буде приносити плоди лише за умови проведення глобальних економічних реформ. Якщо ж макроекономічна ситуація в Україні не буде поліпшуватися, то промислове виробництво продовжить активно скорочуватися, запевняють експерти.
«Падіння може бути досить серйозним – і на 30%, і на 35%. Це прямо відіб’ється на валовому внутрішньому продукті, і на наповненні держбюджету. Падіння ВВП за підсумками 2014 може скласти не 6%, як розраховують влади, а всі 10-12%. А наповнення держбюджету складе лише 80-85% (влітку воно знаходилося на рівні 91-96% – Авт.)», – підсумував Юрій Куренков.
Денис Вергун
За матеріалами: Вісті
Поділитися новиною
