922
Чого чекати від податкової реформи уряду
— Казна та Політика
У вівторок, 16 вересня, був оприлюднений текст урядового законопроекту № 5079, що вносить чергові зміни до Податкового кодексу та деяких інших законів. Новації не узгоджувалися з профільними комітетами Верховної Ради, і як, йдеться у пояснювальній записці, не будуть ні з ким узгоджуватися. Хоча опитані «Веста» експерти запевняють, що документ потребує суттєвого доопрацювання.
Податків стане менше
Законопроектом пропонується значне скорочення кількості податків і зборів – з 22 до 9. Одні ліквідуються зовсім, інші – включаються в структуру інших податків. Так, наприклад, назовсім скасується збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності та рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку території України.
А ось плата за землю включається до податку на нерухомість, фіксований сільгоспподаток – в єдиний податок. На рівні місцевих бюджетів скасовують туристичний збір, збір за місця для паркування та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
Проте, за словами експертів, навантаження на платників податків від цього не зменшується. За словами керуючого партнера юридично-консалтингової компанії «Де-юре» Григорія Трипульського, законопроект не стільки відміняє, скільки об’єднує ряд податків. Спрощується адміністрування податків, але навантаження на платників податків не зменшується.
«Можливо, це дещо знизить адміністративні витрати компаній, але не вплине на саму систему податкових зборів, – запевнив «Вести» експерт Фонду суспільної безпеки Юрій Гаврилечко. – По суті законопроект мало що змінює. Податки просто перейменовуються, а ті, на адміністрування яких витрачалося невиправдано багато грошей, будуть об’єднані з іншими, більш прибутковими. Це не суттєві зміни в податковій системі».
А ось дійсно позитивним кроком експерти вважають спрощення системи сплати податку на прибуток. По-перше, запроваджується єдиний облік, заснований на стандартах бухгалтерського. По-друге, 95% підприємств буде визначати податок на прибуток виключно за даними фінансової звітності без визначення різниць. Для решти 5% залишається всього 3 з 49 різниць (а це підприємства з річним доходом більше 20 млн грн.): Амортизація, формування резервів і фінансові операції. «Хотілося б, щоб це нікуди згодом не поділося, це приведення податкового та бухгалтерського обліку до якогось єдиного знаменника», – підкреслив Гаврилечко.
Одночасно пропонується значно скоротити пільги з податку на прибуток. Тепер вони будуть поширюватися тільки на чотири сфери діяльності: видобуток нафти і газу, машинобудування для агропромислового комплексу, оборонно-промисловий комплекс та підприємства, засновані громадськими організаціями інвалідів. Причому підприємства цих галузей отримувати пільгу тільки за умови спрямування звільненій від оподаткування прибутку в розвиток власного виробництва.
Аграріям скасують пільги по ПДВ
Істотні реформи очікують оподаткування аграрного сектора. Великі агрофірми, зокрема, пропонується перевести на загальну систему оподаткування. До цих пір вони, як і дрібні агропідприємства, могли користуватися як спецрежимом по сплаті ПДВ (вони не платили податок на додану вартість), так і фіксованим сільгоспподатком, введеними з метою держпідтримки розвитку АПК.
При цьому одночасне застосування великими сільгоспвиробниками обох пільгових режимів приводила до їх використання в схемах мінімізації податків. Так що крім переходу на загальну систему, протягом трьох років буде поступово знижуватися критерій зарахування таких підприємств в категорію великих – з 50 млн. грн. обороту на рік зараз до 20 млн. грн. в 2018 р.
При цьому передбачено механізм направлення всіх коштів, які надійдуть до бюджету від аграрних підприємств, на підтримку вітчизняного сільгоспвиробництва.
За нерухомість заплатять всі
Цим же документом скасовуються пільги для житлової нерухомості – податки повинні будуть платити всі без винятку, а не лише власники величезних квартир і будинків. Нагадаємо, що в 2014 р податкова пільга надавалася фізособам на квартири до 120 кв.м. і будинки до 250 кв.м., або на 370 кв.м., якщо людині належать будинок і квартира. Власники житлової нерухомості, що перевищує ці показники, платили від 1 до 2,7% мінімальної зарплати за кожен «зайвий» квадратний метр. Ставка встановлювалася місцевими радами, тобто була різною в різних містах.
Тепер право надавати податкові пільги передано місцевим радам, які повинні до 1 лютого повідомити про своє рішення фіскальним органам. При цьому знижений верхній поріг податку з 2,7 до 2% мінімальної зарплати. Тобто на квадратний метр податок складатиме максимум 24,36 грн. (З розрахунку нинішньої мінімальної зарплати в 1218 грн.). Тобто, наприклад, власник невеликої двокімнатної квартири площею 40 кв. метрів повинен буде викласти 974,4 грн.
Розширюється також база оподаткування: крім житлової нерухомості (від садового будиночка і кімнати в гуртожитку до шикарних апартаментів) буде обкладатися також комерційна. Тобто податок платитимуть за готельну нерухомість (готелі, кемпінги, табори відпочинку та ін.), Офіси, торгові приміщення, гаражі (наземні і підземні) і криті паркінги, а також промислові будівлі та склади, гральні будинки, лазні і т.і.
Тобто, приміром, Київ зі своїм мільйоном домогосподарств може поповнити місцевий бюджет при ставці в 2% приблизно на 1,2 млрд. грн. тільки за рахунок податку на житлову нерухомість. Професійна торгова нерухомість (у столиці такий трохи більше 1 млн.кв.м.) принесе скарбниці ще 25 млн.грн., а офіси (їх 1,58 млн.кв.м.) дадуть ще 38,5 млн.грн.
«Платити податок за комерційну нерухомість – нормальна світова практика. Для бізнесу цей податок незначний. Складніше тим, у кого, може бути, величезні промислові потужності не працюють, це може їх підштовхнути до вирішення продати їх », – відзначив в розмові з «Вестями» керівник відділу стратегічного консалтингу Української торгової гільдії Віктор Оборський.
Інші експерти відзначають, що, незважаючи на розширення бази оподаткування, незмінним залишився неринковий спосіб визначення ставки. «У всьому світі, навіть в Білорусі, базою оподаткування є не площа, а ринкова / кадастрова вартість. За великий, але дешевий будинок в селі, відповідно до нашого законодавства, господар повинен заплатити податків менше, ніж за дорогу, але малометражну квартиру в столиці », – сказав «Вістям» віце-президент Ліги експертів України Андрій Гусельников.
Менше платити не вийде
З початку 2015 вводиться електронне адміністрування податку на додану вартість. Відповідний закон вже прийнятий парламентом. Система звітності ПДВ залишиться місячною, щоб не вилучати надовго оборотні коштів у підприємств.
Планується також скорочення єдиного соціального внеску. Розмір ЄСВ з зарплат, що перевищують дві мінімальні (на сьогодні це приблизно 2,4 тис. грн) -будет зменшений майже втричі. За задумом авторів ідеї, ефект від детінізації зарплат і їх подальше зростання повинен привести до збільшення платежів і до компенсації втрат від зниження ставок. А ось опоненти називають цю ідею дуже спірною. «Уряд декларує, що ставка єдиного соціального внеску буде знижена до 15%, але при цьому «забуває» вказати, що одночасно роботодавців зобов’яжуть виплачувати не менше двох мінімальних заробітних плат, – говорить перший заступник голови комітету ВР з питань податкової та митної політики Оксана Продан. -Тобто, база оподаткування збільшиться вдвічі не тільки для єдиного соціального внеску, ставка якого знижується, а й для податку з доходів фізичних осіб, розмір якого не змінюється. Таким чином, для багатьох платників податків навантаження на зарплату не просто не знизиться, а збільшиться».
Банкіри бояться «тіні»
Неоднозначно оцінюють і зменшення максимальної суми готівкових розрахунків між фізособами і підприємствами майже в десять разів – з 150 тис. грн. до 15 мінімальних зарплат (при сьогоднішній ставкою -. 18,3 тис грн.). «Від скорочення суми готівкових розрахунків добре буде тільки банкам, а громадянам одні незручності. У нинішній ситуації потрібно робити навпаки: максимально спрощувати готівкові розрахунки », – вважає Андрій Гаврилечко.
Фінансисти ж розраховують поліпшити, таким чином, свою ліквідність, адже з початку року люди активно вимітають кошти з рахунків. «Потрібно повертати гроші в банківську систему, це нормальна світова практика. В Європі всі платежі понад 1 тис. євро відбуваються в безготівковому режимі – і це правильно. А що у нас? Уже з’явилася паралельна банківська система – «чорна». Нелегальні банкіри беруть депозити під підвищені відсотки і видають кредити. Гроші все далі відходять «в тінь», і з цим потрібно боротися», -підкреслив в бесіді з «Вестями» член правління Промінвестбанку Владислав Кравець.
Різні думки фінансисти висловлюють і на предмет пропонованого збільшення збору в Пенсійний фонд: урядовим законопроектом скасовується 0,5% з покупки і з продажу валюти, діючі нині для готівкового і безготівкового ринку. І вводиться збір 2% для одного боку -той, що купує долари або євро. «Уявіть собі валютного позичальника, іпотечного, що брав кредит, коли курс був 5грн ./$. Щомісячний платіж у нього $ 1 тис. Спочатку він повинен був віддавати банку 5 тис. грн., потім 8 тис. грн., а тепер 14 тис. грн. Він все це тягне абияк, а держава тепер ще й 280 грн. додатково доплачувати змусить. За покупку валюти», – зазначив у бесіді з «Вестями»з аступник голови правління одного з найбільших банків.
В той же час банкіри допускають, що це нововведення трохи простимулює експортерів. «Може вони стануть з більшою охотою заводити валюту в країну і продавати її на міжбанку – це дозволить підтримати гривню. Та й спекулянтів, постійно купують і продають долар, поменшає бажання розгойдувати валютний ринок», – сказав «Вістям» Владислав Кравець.
Оксана Гришина, Денис Вергун, Ольга Галицька
За матеріалами: Вісті
Поділитися новиною
