Допомога внутрішнім переселенцям - все тримається на ентузіазмі — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Допомога внутрішнім переселенцям - все тримається на ентузіазмі

Казна та Політика
855
Починаючи від березня, щодня на Львівщину прибуває півсотні осіб. Хто з валізами, а хто і взагалі без нічого – у маленькому наплічнику тільки документи. Сім’я Аксьонових з селища Хрящеватоє Луганської області втікала з розбомбленої оселі у чому були одягнені, забрали лише гроші й свідоцтва про народження з паспортами. Нині вони винаймають квартиру у спальному районі Львова.
Але проблеми переслідують родину з двома дітьми й на безпечній території. Саме з проблем і почав спілкування батько сім’ї. “Ми приїхали в зовсім невідоме місто, повертатися нікуди, жити теж ніде. Вдалося з проблемами винайняти квартиру, одну кімнату за чотири тисячі гривень – це абсурд, – скаржиться Єгор Аксьонов. – Зараз нам запропонували стару хату в селі. Що ми там робитимемо і як перезимуємо, не знаю, але й квартиру не потягнемо”.
З прицілом на закордон
У рідному селі сім’я мала в приватній власності дві аптеки – залишилася з нічим. Доньок у школу ще не влаштовували, зізнається мати, бо не відомо, де саме житимуть у наступні місяці. “Будинок потребує капітального ремонту, а роботи немає. Ринок аптечний в місті – уже щільно зайнятий, у селі теж є аптеки. Реально, я в розпачі. На центральному рівні нічого не роблять, нас десятки тисяч, а на нас просто забили. Ми вже думаємо йти до Польщі, зрештою ми так і виїздили, з прицілом на західний кордон. Може зиму там переживемо”, – ділиться переживаннями Аксьонов.
Міжнародна допомога
Проблема з проживанням в осінньо-зимовий період справді стоїть дуже гостро, каже керівник західної філії громадської ініціативи “Крим SOS” Алім Алієв. “Ріелтери не хочуть здавати квартири, бо власники бояться укладати угоди. Багато людей селять у селах без умов, жити за таких умов не можливо, а зимувати і поготів”, – зауважує Алієв.
У співпраці з Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) громадська ініціатива “Крим SOS” запровадила дві програми підтримки переселенців. Перша – для започаткування власної справи. Заявник може отримати до трьох тисяч доларів. Ця програма лише для кримців, що мали свій бізнес у Криму, або захотіли започаткувати його у західному регіоні. Вимога: заява і короткий бізнес-план. Інша допомога для тих переселенців, хто готовий переїхати жити з міста у сільську місцевість, але оселя потребує ремонту. Заявник теж може отримати до 3 тисяч доларів, аби покращити комфорт і підготуватися до зими: заміна вікон, утеплення фасаду, купівля обігрівача тощо.
Робота військовим – без бажаючих
Алієв також визнає, що відсутність роботи – це друга нагальна проблема з якою стикаються переселенці, що приїхали на захід країни. Вакансій справді не вистачає, місць бракує і для львів’ян.
Водночас у Львівському центрі зайнятості запевняють, що далеко не всі, а лише приблизно третина офіційно зареєстрованих переселенців справді цікавляться і шукають роботу. “Більшість, кого ми обдзвонили, роботою не цікавиться, вони розраховують на соціальну допомогу”, – каже директор центру Олег Рісний. Він розповів, що є й випадки, коли центр зайнятості нічого не може запропонувати, скажімо для людей, які займались винятково сільським господарством і більше нічого не вміють робити.
“А от чоловікам з Донецька ми пропонуємо записуватися в батальйон спецпризначення “Львів”, або йти на військову службу за контрактом, за це платять гроші, але бажаючих нема”, – каже Рісний. Чиновник пояснює, що центр активно співпрацює з бізнесом, аби ті брали до себе на роботу переселенців.
Бізнес хоче компенсацій
Зрештою, саме західноукраїнські бізнесмени відіграють не останню роль у розселенні східняків і кримців. Приміром, лише один курортний Трускавець прийняв близько трьох сотень переселенців. “У нас практично всі заклади приватизовані. Комунального майна, де можна розмістити переселенців обмаль. Підприємці – власники відпочинкових комплексів і готелів – поселяють родини, годують кілька місяців, а держава не поспішає їм це компенсовувати”, – каже керівник управління місцевого соцзахисту Юстина Когут.
З настанням вересня це вже надсерйозна проблема, каже чиновниця. За її словами, кабінет міністрів у червні ухвалив схему компенсаційних виплат підприємцям, які прийняли мешканців окупованого Криму, до 200 гривень за добу проживання, а про східняків “офіційно забули”. “Зараз пішла хвиля, коли люди їдуть без нічого і потребують першої допомоги. Повірте, нині все тримається на ентузіазмі доброчинців”, – зазначила Когут.
Загалом за півроку Львівська, Чернівецька та Івано-Франківська області прийняли близько 8 тисяч вимушених переселенців. Це офіційна статистика. Експерти припускають, що реальні дані є значно вищими. Так, за неофіційними підрахунками мерії Львова, лише до цього міста за час протистояння на сході України прибуло не менше 10 тисяч біженців.
Галина Стадник
За матеріалами:
Deutsche Welle
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас