2435
Чи дотисне НБУ експортерів?
— Валюта
Двадцятого серпня Нацбанк понизив офіційний курс національної валюти до нового рекорду — 13,22 гривні за долар. В той же час на міжбанківському валютному ринку торги відкрилися позначкою 13,1—13,3 гривні за долар і до 12.00 трохи знизилися до 13,15—13,25 гривні за долар. НБУ з валютними інтервенціями не виходив.
Тож ринок відчуває нестачу валюти. Між тим «Українські новини» поширили інформацію з посиланням на джерела в НБУ про те, що Національний банк вирішив ввести 100% обов’язкового продажу юридичними особами та фізичними особами-підприємцями. Нагадаємо, що зараз діє норма про обов’язковий продаж 50% валютної виручки експортерами. Саме вчора завершився термін її дії. Відтак НБУ змушений визначитися, що йому робити: продовжувати чи скасовувати валютну «забов’язалівку». «День» звернувся в прес-службу нацрегулятора з питанням підтвердити або спростувати інформацію про те чи дійсно експортерів змусять повністю продавати валютну виручу. На момент здачі номеру офіційної відповідь не надійшло.
Тим часом прогнозні оцінки такого кроку в банківському середовищі вже з’явилися. Перший заступник голови правління «Промінвестбанку» В’ячеслав Юткін вважає, що зараз НБУ керується вищими мотивами (утримати курс) і якщо піде на цей крок, то в жертву приносять інтереси експортерів. На думку досвідченого банкіра, повний продаж валюти адекватне рішення на даний момент, але його побіжним наслідком може бути те, що бізнес почне приховувати доходи за кордоном. За оцінками Юткіна, 25-30% всієї валютної виручки може залишатися за кордоном.
Настільки реальним є такий варіант? І чи доцільно в нинішній ситуації іти на такий крок? Які ще наслідки від цього можуть бути для економіки і бізнесу? Про це «День» запитав експертів ринку.
КОМЕНТАРI
Анатолій ГУЛЕЙ, голова правління ПАК «Українська міжбанківська валютна біржа»:
— Якщо буде 100% продажу валюти — добре. Хоча це й запізніла реакція НБУ. До цього кроку треба було вдатися в лютому 2014 року і тоді б паніки з курсом не було. А загалом НБУ треба вживати адміністративні заходи, а не тільки обіцяти та анонсувати їх. Очікування ж, як відомо, гірше за можливий результат таких адміндій. Зокрема, всіх цікавить, що буде з валютними депозитами населення. Адже до 1 вересня діє норма про те, що в день фізособа може знімати не більше 15 тисяч гривень з валютного вкладу. Перше вже не за горами, а як буде далі — ні натяку, ні розуміння. При чому комплекс адміністративних заходів має прийматися одномоментно. НБУ як регулятор має збалансувати валютні відносини в середині системи і вирівняти курс. Чому цього не робиться? Будь -які дії НБУ має погодити з МВФ, інакше ніякого траншу від Фонду нам не бачити. Тому єдине реальне стабільне джерело надходження валюти на ринок — це агросектор, який почав збирати зерновий врожай і експортувати його. Тому головне завдання уряду та НБУ — дати спокійно аграріям продавати зерно, отримати виручку, завести в країну і забути про курсову лихоманку. І не треба чекати, що кредит МВФ щось заспокоїть. Він надійде в кінці вересня і Мінфін відправить його на виплату зовнішніх боргів. Тож реальні резерви валютної стабільності сьогодні приховані в АПК.
Борис СОБОЛЄВ, голова ради «Української кредитно-банківської спілки»:
— Повний продаж валюти експортерами потрібен, бо він збільшить пропозицію долара на міжбанку і заспокоїть всіх до моменту отримання Україною другого траншу від МВФ. Це найперше завдання для НБУ в нинішніх умовах. Друге — навести лад на ринку: запровадити серйозну відповідальність для банків за нецільове використання рефінансування НБУ (тобто виведення гривні на міжбанк і скупку за неї валюти). Третє — щоденний контроль за діяльністю банків з російським капіталом. Адже саме вони виводять багато грошей з країни, побоюючись санкцій чи конфіскації майна. Це все гарячі контр дії. А фундаментально Україні слід вирішити питання розвитку ринку похідних деривативів, які впливають на формування валютного курсу. Що буде з курсом в найближчий час цікавить всіх. Я думаю, що притік валюти від АПК та впровадження 100% продажу валюти поверне курс в рамки 12,60—13 гривень за долара. Важливо, щоб в боротьбі за стабільність курсу та економіку загалом своє слово сказав і уряд. КМУ має створити базу для розвитку потужної індустрії експорту товарів з високою доданою вартістю, якої зараз немає. Як? Через Державний експортно-імпортний банк запустити фінансову підтримку експортерів на нових зовнішніх риках, а також якнайшвидше створити систему торгових представників у основних країнах, куди іде українська продукція.
Олександр СУГОНЯКО, президент «Асоціації українських банків»:
Наприклад, наразі виробники продають свою продукцію за кордон, отримують виручку назад в Україну — вся інвалюта знаходиться на їхніх рахунках в банках. Курс падає, а у них валюта на рахунку в банку лежить. Причому вони не хочуть її продавати. Але було б правильніше, коли б вони могли продавати її, та купувати те, що вони хочуть і вже потім — знову експортували. Адже таким чином, по суті, зменшується пропозиція валюти. Вона є реально велика, але штучно її зменшують. І це обвалює курс.
Павло КРАПІВІН, перший заступник голови правління банку «Контракт»:
— Для експортерів-імпортерів прийняття такої постанови — це, однозначно, погано. Отримуючи експортну виручку, експортерам та імпортерам не цікаво її продавати на міжбанку. Їм набагато цікавіше відправити валюту за іншим імпортним контрактом, не наражаючись в середині України на курсові ризики, не сплачуючи двічі комісію банку (за купівлю та продаж). Тому для них 100% продажу валюти — це величезний мінус в діяльності. Загалом же 100% продажу валюти — позитивно, бо це сигнал ринку, що НБУ не забув про курс, він намагається його врегульовувати, він впливає на ринок. Як банкір і з точки зору макроекономіки — я підтримую таке рішення. Адже це основний із ринкових інструментів управління курсом. За законом НБУ може ввести цю постанову на термін три або шість місяців із подальшим правом на продовження терміну.
Що повинна зробити влада, щоб втримати курс та економіку? Серйозно допомогло б поновлення притоку вкладів від населення в банківську систему. А зараз не несуть в гривні, бо при такій курсовій нестабільності люди бояться нести великі обсяги валюти в банки. А валюту не несуть, бо її потім просто не можна забрати. І це парадокс. Фізичні особи — просто загнані в куток. З одного боку — вкладник хоче бути впевненим, що валюту не заберуть, а з іншого — що ці гроші взагалі він зможе зняти, коли захоче. Тому на мій погляд, треба скасувати постанову про те, що забороняєстья знімати валютні депозити. Спочатку люди виноситимуть валюту із банків і вже потім поступово повернуть. І це потрібно буде все одно колись робити.
Віталій ШАПРАН, головний фінансовий аналітик агентства «Експерт— Рейтинг»:
— Потрібно робити 70%, максимум — 90% продажу, але не 100%. Слід залишати певний відсоток експортерам, щоб вони могли регулювати свої валютні ризики і не почали ховати валюту за кордоном. Притік валюти може становити — 2 мільярда доларів в місяць. Що стосується курсу, то поведінка НБУ має різнитися до і після 29 серпня. Очевидно, НБУ не робить інтервенцій на ринку, чекаючи рішення про кредит від МВФ, рішення по якому прийматимуть 29 серпня. Тож йому потрібно просто потягнути час до нового траншу і вдаватися до адміністративних кроків (проводити роз’яснювальні роботи, перевірки фіктивних контрактів з купівлі-продажу валюти на міжбанку, перевіряти дотримання банками валютного законодавства). А після 29 серпня — приступати до інтервенцій, бо обсяги валютних торгів показують, що цей курс навряд чи можна назвати ринковим. Адже у 2013 році середній обсяг торгівлі був 1,2 мільярда доларів, сьогодні ж — близько 200—300 мільйонів доларів. Тобто, він зменшився не в два-три рази, а в 4—5. При інтервенціях НБУ курс повернеться до позначки 11—12 гривень за долар.
Наталія БІЛОУСОВА, Марія ЮЗИЧ
За матеріалами: День
Поділитися новиною
