557
Альтернативні гроші: де український бізнес шукає фондування
— Фондовий ринок
Криза, що затяглася в Україні з моменту втечі Януковича і постійно підігрівається північним сусідом, суттєво ускладнює українським компаніям доступ до інвестицій.
Якщо раніше компанії ще могли отримати інвестиції через M&A угоди, IPO або ж отримати кредит, то зараз, практично у всіх випадках це неможливо.
Основні способи залучення капіталу зараз недоступні. Кредити дорогі, M&A угод немає, а вихід на фондові майданчики відкладений до кращих часів.
Нинішні ставки за кредитами не відрізняються особливою привабливістю. Бізнесу потрібні довгі гроші, а банки на сьогодні мають у своєму розпорядженні лише короткий і дуже дорогий ресурс, підкреслює старший радник з питань преси Європейського банку реконструкції та розвитку Антон Усов. Фактично, кредити не можуть отримати як малий, так і середній бізнес, відзначає він. За даними Простобанк Консалтинг, на початок липня в середньому ставка за гривневим кредитом становить більш ніж 20%, а за валютним – 10,5% річних, а це дуже дороге фондування.
З угодами M&A не краще. Юрист фірми “Астерс” Олексій Дем’яненко відзначає, що якщо раніше угоди зі злиття і поглинання мали на увазі отримання партнера, який купує частку в бізнесі, то останнім часом вони трохи змінилися. “Зараз це не прямі грошові інвестиції, – говорить Дем’яненко. – Партнери швидше створюють спільне виробництво та інвестують замовленнями, які дозволяють підприємству перебувати на певному рівні”.
Одне з останніх IPO української компанії було в 2013 році, коли девелопер Arricano залучив $24 млн від розміщення своїх акцій на альтернативному майданчику Лондонської фондової біржі (AIM LSE). До цього, з часів кризи 2008-го, на великих майданчиках ніхто практично не розміщувався.
Тому середній бізнес все активніше починає придивлятися до альтернативних майданчиків, вихід на які може принести менші гроші, однак і умови у них простіші. Найчастіше українські компанії придивляються до альтернативної платформі Варшавської Фондової Біржі New Connect.
Під час Першого міжнародного бізнес-форуму в Харкові Андрій Дубецький, виконавчий директор представництва Варшавської фондової біржі в Україні презентував цей майданчик, як один з найреальніших способів залучення капіталу українських компаній на міжнародних фондових ринках.
Так, вимоги для включення до лістингу на альтернативному майданчику простіші, ніж для виходу на відкрите розміщення. Необхідний продаж 15% компанії, 1 рік фінансової звітності за міжнародними стандартами і авторизація (свого роду поручительство) компанією, яка вже сертифікована біржею. Водночас, для IPO на основному майданчику потрібно декілька років фінзвітності, продаж 25% акцій компанії. Але головне – необхідно пройти перевірку держрегулятора. Це може бути або Мінфін Польщі, або регулятор тієї країни, де зареєстрована холдингова надбудова компанії (Кіпр, Беліз, Ірландія, Люксембург і так далі). Коштувати це може близько мільйона євро, і забрати декілька років, але й обсяги залучених інвестицій перевищують 20 млн євро.
При цьому, для виходу на альтернативний майданчик часу і грошей необхідно менше. Все залежить від ступеня відповідності компанії міжнародним стандартам. “Якщо з моменту створення підприємство відрізнялося публічністю, здійснювало фінзвітність відповідно до міжнародних стандартів, проводило аудит і вибудувало прозору структуру власності, а також має зрозумілу стратегію розвитку – вихід може забрати всього місяць”, – зазначає Андрій Дубецький.
Однак, варто зауважити, що більшість бажаючих в Україні не можуть похвалитися подібним рівнем підготовки. У середньому, щоб потрапити на New Connect, українські компанії витрачають рік-два і 100 тис. євро. До цієї суми входить наймання експертів, які допоможуть підготувати компанію до виходу на біржу. Це і аудитори, і фінансові консультанти, і юристи, і PR-служби.
До поточного моменту на New Connect успішно вийшло дві українських компанії. Одна з них, Agroliga вийшла на майданчик у 2011 році. За словами Дмитра Бабаєва, представника компанії C-consulting, який займався виведенням компаній на альтернативний майданчик, головною її перевагою була наявність певного пулу інвесторів. “Ми могли б звернутися до одного певного інвестору, – каже він, – але це зробило б нас певною мірою залежними від побажань однієї людини, тоді як альтернативний майданчик біржі надає цілий пул інвесторів”.
Але на вихід вона витратила рік і 120-140 тис. євро, а залучила 1 млн євро за 16% акцій. до 2014 року компанія готувалася перейти на основний майданчик біржі і здійснити IPO, але планам завадила ескалація конфлікту в країні.
Іншою компанією стала Cereal Planet. Їй пощастило менше, і вона вийшла на біржу безпосередньо напередодні подій на Майдані. Але, за словами Андрія Дубецького, для цієї компанії головним було не так залучення інвестицій, скільки саме потрапляння до лістингу на біржі.
Дмитро Бабаєв зазначає, що велика кількість українських компаній також намагаються вийти на New Connect. Основна перевага біржі, яку виділяє партнер C-consulting, це наявність певного пулу інвесторів. При цьому, для більшості українських компаній є дві перешкоди – це відсутність реальної стратегії розвитку і розбіжність в оцінках вартості компанії між інвестором і власником.
Як розповідають консультанти, багато власників компаній приходять до інвестора з вимогою надати кілька мільйонів, щоб “налагодити справи”, але при детальному розпитуванні з боку інвестора, стратегія власника розсипається, оскільки він не може виразно і докладно пояснити, на що він витратить надані гроші.
Крім того, інвестор і власник по-різному оцінюють ризики компанії. Через високі ризики інвестори розраховують на хороший дисконт, але в підсумку, власники не готові продавати частку в компанії за пропонованою ціною.
“Якщо вартість європейських компаній сягає 15 чистих прибутків в річному численні, – коментує Бабаєв, – то українські компанії і в хороші часи коштували лише 8, а зараз і зовсім сягають 2,7 EBITDA”.
Різниця в підході до визначення рівня ризиковості залежить від “точки сидіння”. Якщо власник присутній на місці і розуміє, може він впоратися з ризиками чи ні, то все, що бачить інвестор – це фінансовий звіт компанії і зведення новин із закордонних ЗМІ.
“Я спілкуюся з декількома інвесторами, – говорить Дмитро Бабаєв. – Це люди, готові інвестувати у все, крім IT. Так от, вони говорять, що до питання інвестицій ми повернемося не раніше зими. І то, якщо конфлікт на сході заспокоїться”.
І хоча зараз мало хто готовий інвестувати в українські компанії, навіть на альтернативних майданчиках, тільки для виходу на Варшаву в 2015-му вже готується близько 10 українських компаній. Оптимізму бізнесу додає підписана асоціація України з ЄС.
Втім, New Connect – не єдиний альтернативний майданчик, хоча умови на ньому одні з найвигідніших для українських емітентів. Такі майданчики можна знайти й на біржі NASDAQ OMX – там альтернатива називається First North. На Лондонській фондовій біржі це AIM, на NYSE Euronext – Alternext, на Гонконзькій фондовій біржі це GEM.
Валерія Давидова
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
