Як проводити розрахунки з контрагентами в Криму: поради юристів (ПРАКТИЧНИЙ КЕЙС) — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Як проводити розрахунки з контрагентами в Криму: поради юристів (ПРАКТИЧНИЙ КЕЙС)

Казна та Політика
1382
Днями від одного з клієнтів надійшло цікаве запитання. Передісторія – київське торговельне підприємство відправило свого представника у відрядження територією Криму.
Звісно були видані добові і певні кошти на витрати. Співробітник, повернувшись назад, разом з авансовим звітом надав касовий чек на купівлю квитка на автобус з Ялти до Сімферополя. За чеком, квиток був оплачений російськими рублями. Грубо кажучи, підприємство оплатило послуги контрагента в Криму іноземною валютою.
У бухгалтера, відповідно, виникло резонне питання – чи є можливим прийняти такий чек як підтверджуючий документ, чи не буде наслідків?
Як відомо, у зв’язку з проголошенням Верховною Радою АРК декларації про незалежність і прийняття федерального закону Російської Федерації про входження Криму до складу Російської Федерації, Верховною Радою України був прийнятий закон “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”.
На сьогодні, Територія Криму з точки зору українського законодавства вважається невід’ємною територією України, тимчасово окупованою РФ. Зазначеним вище законом не встановлені правила обігу іноземної валюти (зокрема, російського рубля) на території Криму.
Таким чином, на територію Криму поширюється дія Декрету КМУ “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, за яким, гривня – є єдиним законним способом платежу на території України.
Водночас, слідуючи п. 4 ст. 5 абз. (г) Декрету, “використання іноземної валюти на території України як засобу платежу…” потребує отримання індивідуальної ліцензії НБУ.
Тобто, законодавство України в поточному вигляді не передбачає можливості використання як валюти платежів російський рубль.
На наш погляд, включення суми за чеком в рублях до авансового звіту і подальше зменшення податку на прибуток призведе до негативних наслідків через формальне порушення валютного законодавства. Більше того, будь-які розрахунки з контрагентами у валюті, відмінній від гривні, призведуть до тих же санкцій і порушення законодавства.
Встановлення такого порушення спричиняє такі санкції:
1. Штраф на підприємство згідно п. 2 ст. 16 Декрету на суму здійснених операцій з валютними цінностями;
2. Санкція на службову особу згідно ст. 162 КУпАП – попередження або штраф від 30 до 44 неоподатковуваних мінімумів з конфіскацією валютних цінностей.
Як позитивна нота, на поточний момент у ВРУ розглядається законопроект “Про податковий і митний контроль у вільній економічній зоні Криму…”, п. 13.2 якого встановлено, що на території Криму для готівкових розрахунків можуть використовуватися певні неконвертовані валюти, зокрема – російські рублі.
А розрахунки за безготівкою можуть здійснюватися лише з використанням гривні, або будь-якою іншою іноземною валютою, визнаною вільно конвертованою Нацбанком України (1-а група класифікатора іноземних валют та банківських металів).
Набуття чинності зазначеного законопроекту має вирішити не одну проблему з розрахунками з Кримськими контрагентами, а сама територія Криму буде визнана Вільною економічною зоною.
На жаль, до моменту законодавчого врегулювання податкового та митного статусу Криму, ми рекомендуємо утриматися від розрахунків з контрагентами в Криму російськими рублями або іншими валютами, відмінними від гривні.
Сергій Лисиця, адвокат, аудитор
Дмитро Дешунін, помічник аудитора
Юридична Компанія «Дешунін і партнери»
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас