760
Крок вперед, два кроки назад: на що може перетворитися податкова міліція
— Казна та Політика
У результаті ліквідації Міністерства доходів і зборів податкова і митна служби об’єдналися в підконтрольну Мінфіну Фіскальну службу, яку очолив заступник міністра Ігор Білоус. При цьому фіскальна служба позбулася права законодавчої ініціативи, а отже, шлях будь-якої народженої у відомстві реформи ускладниться і подовжиться. А ось очолювана Володимиром Хоменко податкова міліція відокремилася від фіскальної служби і може перетворитися на контролюючий орган з неймовірними повноваженнями – Службу фінансових розслідувань. Крім того, на відміну від податкової служби, СФР отримає право подавати законопроекти до Парламенту.
Концепцію служби Хоменко презентував бізнесу у вівторок. Служба об’єднає податкову міліцію, Держфінінспекцію, управління по боротьбі з економічними злочинами МВС, частину УБОЗу та один з підрозділів СБУ. Вся ця структура буде займатися розслідуваннями у фінансовій сфері, маючи при цьому статус громадянської, а не правоохоронної. Служба матиме три напрямки роботи: агентурно-оперативний, слідчий і контрольно-перевіряючий.
Підпорядковуватися СФР буде Кабінету міністрів і звітувати перед Верховною Радою. Доглядати за нею має Генеральна прокуратура. Все це на рівні ідеї експертами та бізнесом схвалюється, але деталі викликають запитання.
Старий добрий рецепт боротьби з контрабандою
Одне зі спірних питань – вимога надати СФР право законодавчої ініціативи. Пан Хоменко розповідає про проблеми з величезними обсягами контрафактного і контрабандного алкоголю. За його словами, для вирішення таких проблем СФР повинна мати певні повноваження. “Ми повинні мати змогу вносити пропозиції – що робити, наприклад, з ринком підакцизних товарів”, – говорить він. Звучить не так вже й очевидно – чому право на “пропозиції” має бути у СФР, а не у податкової інспекції?
Головний податковий міліціонер розповів, що конкретно він планує робити з порушеннями на ринку підакцизних товарів. Для початку – повернути кримінальну відповідальність за контрабанду. “Я за адекватні заходи відповідальності. Штрафи не забезпечують боротьбу з контрабандою”, – говорить Хоменко. Адекватність кримінальної відповідальності за незаконне переміщення товарів через митний кордон теж далеко не очевидна. З 2012 року у нас була побудована система, за якої відповідальність залишилася лише адміністративна, але штраф становить 100% партії. Це логічно – контрабанда є злочином проти економічних інтересів держави, тому гуманізація дозволила наповнити бюджет, позбутися затягнутих судових розглядів і не витрачати казенні кошти на утримання у в’язницях людей, які не представляють ніякої небезпеки для суспільства.
При цьому Хоменко говорить про небувалий розмах контрабанди за рахунок схем обірваного транзиту і нарікає, що штрафи не рятують. Але нагадаємо, саме для боротьби з цією схемою Міндоходів почали використовувати з липня 2013 електронні замки з функцією GPS-GSM навігації під час переміщення товарів у режимі прохідного транзиту в контейнерах, ввезених на митну територію України. Пілотний запуск програми пройшов на одному з найбільш проблемних ділянок (на яку скаржився Хоменко) – в Одеському порту. Ця технологія дозволяє відслідковувати переміщення вантажів усередині країни і не дає їм “загубитися”. До початку листопада, за даними Міндоходів, обсяги транзиту через Одеську митницю скоротилися в 7 разів.
Крім того, українська митниця вела переговори з сусідами про створення єдиних баз митних декларацій, доступних онлайн. Якщо така система буде функціонувати, то митники зможуть відстежувати будь-які невідповідності в деклараціях, що технічно ускладнить незаконне ввезення товару. В цілому план Міндоходів передбачав 2014 рік зробити роком електронної митниці, з максимальною автоматизацією процесу. Але ж ні, навіщо? Можна ж просто саджати всіх контрабандистів у в’язницю!
Повернення до палеоліту податкових перевірок
Під час обговорення проекту податковий юрист і партнер ЮФ KM Partners звернув увагу на норму, яка надає право вимагати копії первинних документів. “Це завжди було головним болем підприємств – бізнес був змушений КамАЗами надавати копії до податкової. І тепер ми знову до цього повертаємося. Ми що, підтримуємо паперову промисловість?”, – цікавиться юрист. Сенсу в цьому і справді немає – шлях будь-якої накладної можна простежити аж до виробника або імпортера в електронному режимі.
Хоменко на це заперечив, що в будь-якому разі СФР від цієї практики буде відходити. Слово в слово він повторив улюблену тезу Клименка про те, що ми будемо “намагатися звести до мінімуму контакт підприємця з перевіряючими, щоб виключити суб’єктивний фактор”. Якщо від “суб’єктивних факторів” і знищення лісів заради копій накладних ми відходимо, то навіщо створювати для них юридичну базу?
З щирими намірами і стилем роботи податкової міліції за Хоменка бізнес вже зіткнувся. Приміром, не так давно управління фінансових розслідувань в ході слідчих дій у справі фіктивного підприємства звернулося до компанії (четвертої в ланцюжку контрагентів) із вимогою надати перелік копій документів про угоду, сума якої становила 1800 гривень. Перевірку проводили три людини. Очевидно, таких історій за недовгий час правління Хоменка набереться не одна сотня.
Голова податкової служби Ігор Білоус нещодавно розповів про зарплати чиновників Міндоходів – за його словами лише 3-4% з них отримують більше 5 тис. гривень на місяць. І це одна з основних причин непереможності української корупції. Очевидно, що підвищення зарплат мало б стати пріоритетним завданням. Замість цього, як зауважив Шемяткін, до концепції СФР не забули вписати створення відомчих поліклінік і санаторіїв, що виглядає вже зовсім абсурдно на тлі декларованого урядом прагнення до скорочення бюджетних витрат. Хоменко пообіцяв економити на чисельності кадрів. Але як скоротити апарат, якщо три людини займаються перевіркою копій документів з операцій на 2 тис. грн? І чи дійсно він вірить в стимулюючу роль санаторіїв для середнього чиновника?
Люди без автоматів
За концепцією, СФР хоч і буде займатися оперативною і слідчою діяльністю, статусу правоохоронного органу вона не отримає. Це буде громадянська організація, в якій, можливо, створять охоронний підрозділ.
“За останні роки маски-шоу стали важким психологічним фактором для населення, від цього потрібно відходити”, – пояснив таке рішення податковий міліціонер. Тобто людина зі зброєю в офісі викликає страх і недовіру. Але по суті нічого не зміниться – це буде той самий податковий міліціонер, тільки в краватці.
Загалом, ідея створення єдиної незалежної СФР хороша – в Україні занадто багато держорганів з дублюючими повноваженнями, а система боротьби з економічними злочинами давно потребувала серйозного реформування. Об’єднання в єдину інформаційну базу даних Держфінінспекції, казначейства, Фіскальної служби та Держфінмоніторингу – теж виправданий крок. Однак Юрій Залуський, колишній працівник податкової міліції, а нині – юрист Baker&McKenzie, закликає підходити до питання обережніше. “У податковій міліції постійно проходили реорганізації, реформування, приєднання та переформатування. Але, насправді, позитивних результатів бізнесу це не надало. Реформування не можна робити нахрапом.”
І головне – як не назви новий орган, й як не перепиши закони – поки в системі буде існувати корупція і зловживання – позитивного ефекту не буде. І прямий прокурорський нагляд не допоможе, оскільки прокуратура теж не заслужила довіри, а механізм громадського контролю “ще не опрацьований”. Хоменко обіцяє кадрову ротацію, але Залуський впевнений – функції СФР такі специфічні, що знайти для їх виконання людей не з системи буде вкрай важко. Представники міжнародних організацій повторюють, що для перемоги над корупцією потрібна політична воля. Однак заяви про криміналізацію економічних правопорушень, відомчі санаторії і печерні методи боротьби з правопорушниками змушують засумніватися в наявності цієї волі, особливо якщо враховувати багате на корупційні скандали минуле самого реформатора Хоменка.
Марія Стасенко
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
