1766
Чому "Газпром" і "Нафтогаз" пішли на обопільні поступки
— Енергетика
Україна, Росія і ЄС близькі до компромісу в газових переговорах. За їхніми попередніми результатами, які озвучив єврокомісар з енергетики Гюнтер Еттінгер, ціна постачання газу для України знизиться з $485 до $350-380 за тисячу кубометрів, і буде зафіксована як мінімум до червня 2015 року. За даними джерел нашого видання, близьких до переговорів, вирішальною умовою стала готовність європейської сторони оплачувати газ, що закачується в підземні сховища (ПСГ), а також намір пов’язати український газовий конфлікт з дозволом на будівництво “Південного потоку”. Таким чином, “Газпром”, йдучи на поступки Києву, вирішує два ключових для себе питання: зняття тиску Європи на проект газопроводу в обхід України і заповнення ПСГ для забезпечення безперебійного зимового транзиту до ЄС.
За оцінками директора Інституту енергетичних досліджень Дмитра Марунича, такий компроміс не є перемогою якоїсь зі сторін, а лише дозволяє уникнути арбітражної тяжби між енергокомпаніями, фіксуючи умови на тому рівні, на якому вони б опинилися в разі подання позову до Стокгольма. “Жодній стороні, насправді, не хочеться йти до арбітражу. Але якби хтось подав позов, то, поки тривав би розгляд, сторони повинні б були виконувати контракт. А цей процес може затягнутися на рік або два”, – говорить експерт. У цьому випадку, на його думку, діяла б ціна $385 за тисячу кубометрів, тобто, контрактна з урахуванням знижки, наданої за Харківськими угодами. Росія денонсувала останні в односторонньому порядку, а значить, відповідно до міжнародного права, вони ще продовжують діяти, вважає аналітик. Правда, Міністерство енергетики та вугільної промисловості наполягає, що зараз повинна діяти остання зафіксована в контракті ціна, тобто $268,5 за тисячу кубометрів. Але, за словами Марунича, в документах чітко записано, що вона актуальна лише протягом I кварталу 2014 р.
Доживемо до “понеділка”
Ще менше, ніж в арбітражному розгляді, “Газпром” зацікавлений у перекритті газового крана Україні. Адже і ЄС, і Україна встигли запастися газом. У вітчизняних ПСГ накопичено близько 12 млрд кубометрів. Цього, а також власного видобутку, який за 4 місяці-2014 становить 6,5 млрд кубометрів, цілком вистачить, щоб пережити літо, коли споживання ресурсу становить не більше 2 млрд кубометрів на місяць. В ЄС ситуація також аж ніяк не на межі енергокатастрофи. На європейських біржах зараз надлишок танкерного газу, і ціна на споті впала з $317 в лютому до рекордних за останні 2 роки $270 за 1 тис. кубометрів, що дозволяє робити запаси.
Крім того, Україна за останні роки дуже просунулася в питанні реверсних поставок газу з ЄС. У 2012 році компанія “Укртрансгаз” відремонтувала і підключила до своєї системи “IV лупінг” біля Ужгорода – особливу трубу, яка будувалася у 80-ті роки як запасна. Вона перетинає кордон поруч з основним газопроводом, і нею можна повертати частину прокачаного до Словаччини газу назад в Україну, імітуючи його транзит у західному напрямку і обертаючи лічильники російської газовимірювальної станції на кордоні. “Нафтогаз” зможе відбирати цей обсяг просто на російсько-українському кордоні. Він ще й заощадить на витратах на транспорт газу через територію України”, – розповідає голова East European Gas Analysis Михайло Корчемкін. При цьому, європейським компаніям потрібно буде просто збільшити обсяги закупівель газу в Росії, купуючи його і для себе, і для України.
Цей сценарій дозволяє отримувати з Європи до 10 млрд кубометрів газу на рік, що, спільно з реверсом через Польщу та Угорщину обсягом 5 млрд кубометрів закриє більше половини потреб. Минулого року, Україна закупила у “північного сусіда” 25,8 млрд кубометрів палива, і європейські поставки дозволять наполовину скоротити закупівлі російського газу за прямим контрактом. Наприкінці квітня Україна і Словаччина нарешті підписали документ, що регламентує новий реверс.
“Залишилося лише побудувати 300 м газопроводу, який дозволив би обійти російську станцію на території Словаччини”, – пояснює енергетичний експерт Богдан Соколовський.
За оцінками словацького оператора Eustream, поставки можуть початися з серпня-вересня.
Таким чином, чисто теоретично Україна зможе протриматися без російського газу як мінімум до листопада. Адже власний видобуток газу становить близько 1,5 млрд кубометрів на місяць, тобто, в червні-вересні з ПСГ доведеться піднімати лише по 0,5 млрд кубометрів на місяць. З початком опалювального сезону споживання газу збільшиться до 3-4,5 млрд кубометрів на місяць, а витрачати з ПСГ ми можемо максимум 7 млрд кубометрів, решта 5 млрд повинні там залишатися в якості так званого, “буферного” газу. Але якщо з серпня будуть завантажені на повну потужність усі реверсні напрямки, то всіх запасів може вистачити навіть до кінця року.
А ось Росія, у випадку зупинки постачання до нашої країни, фактично, сама для себе введе санкції в енергосекторі, на які ніяк не зважиться Європа. Адже, по-перше, втратить ринок України, яка і так з кожним роком зменшує імпорт. Якщо в 2011 році він становив 44,8 млрд кубометрів, у 2012-му – 32,94 млрд, а у 2013-му – 27,97 млрд кубометрів, з яких 2,1 млрд кубометрів надійшли з ЄС. Перекриття “крана” призведе до того, що “Газпром” залишиться без українських грошей ще на півроку. До того ж, бачачи, що Україна зустріне зиму з порожніми ПСГ, європейські компанії змушені будуть починати робити запаси, збільшуючи закупівлі танкерного газу, адже термінали з його прийому завантажені лише на 1/4. Від чого також постраждає “Газпром”, втративши частину європейського ринку.
Реваншизм?
Неприємним для України наслідком є відмова Європи від блокування будівництва “Південного потоку”, яке почалося у відповідь на анексію Криму. Цей проект позбавить Україну транзиту від 15 до 67 млрд кубометрів на рік (за загального обсягу 86,1 млрд кубометрів у 2013 році) – залежно від того, скільки “ниток” буде побудовано з чотирьох проектних, і чи дозволять “Газпрому” використовувати нову трубу на повну потужність. Така велика “вилка” залишає сторонам можливості для подальшого торгу щодо завантаження обхідного трубопроводу.
Втім, Єврокомісія поки що не показує, що вона готова погодити будівництво “Південного потоку”: 3 червня офіційний представник Єврокомісії Сабіне Бергер закликала Болгарію зупинити роботи з будівництва російського газопроводу, наполягаючи на перегляді проекту “у світлі енергетичної безпеки ЄС”. Болгарські політики, в свою чергу, ще сподіваються переконати ЄС “не робити “Південний потік” заручником відносин України і Росії”.
На підписанні нинішніх угод українсько-російська газова війна все одно не закінчиться. “Газпром” знизить ціну, тим самим зменшить напругу, і почне знову тиснути на Україну, зокрема, вимагаючи виконання принципу “бери-або-плати” за 2013 і 2014 роки”, – вважає енергетичний експерт Валентин Землянський.
З іншого боку, команда Петра Порошенка, інавгурація якого призначена на 7 червня, можливо, також захоче переглянути умови договору, укладеного нинішньою владою. Адже для нашої країни важливо не стільки отримання знижки на газ, скільки зміна формули розрахунку ціни, гарантія транзиту певного обсягу газу, а також перенесення точки обліку продажу газу із західного на східний кордон України, щоб за транспортування нам платили європейські покупці, а не “Газпром”. Щодо цих питань на сьогодні і дискутують міністри енергетики, проте якщо українська сторона не доб’ється таких поступок зараз – цілком імовірно повернення до цього питання через рік, коли закінчиться дія ціни, що погоджується зараз.
Артем Захарченко
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
