Ящик Пандори: які проблеми принесе Криму перехід на рубль? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Ящик Пандори: які проблеми принесе Криму перехід на рубль?

Казна та Політика
5153
Верховна Рада Криму прийняла постанову про перехід на російський рубль як офіційну грошову одиницю. Раніше цей крок планувалося здійснити в квітні, однак, слідом за референдумом і проголошенням незалежності республіки, самопроголошена Рада поспішила проголосувати і за це. Гривня ж залишатиметься в обігу до 1 січня 2016 року. Чи виявиться перехід в рублеву зону для економіки Криму ящиком Пандори, з якого вилетять усі майбутні лиха?
Глава Мінекономрозвитку РФ Олексій Улюкаєв заявив, що перехід Криму з гривні на рубль може зайняти два-три місяці. “Це непроста технічна задача, тому що передбачає організацію платежів, розрахунків, кореспондентських рахунків, банківської системи, відповідність ліцензування тощо. Зрозумілий її алгоритм. Робота може зайняти два-три місяці, думаю”, – сказав Улюкаєв.
Визначитися з організацією платежів і розрахунків, з тими коштами і ресурсами, які є в населення, відкриттям кореспондентських рахунків, з ліцензуванням та налагодженням банківської системи – все це рішення не миттєві. “Наступний досить складний момент полягає в тому, що сам рубль не є міцною валютою. Рубль досить сильно залежить від зовнішньої кон’юнктури, особливо від цін на сировинні ресурси. Стабільність заощаджень і коштів, які є в громадян, не стане міцнішою”, – відмітив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.
“Рубль на даний момент не є набагато міцнішим, ніж гривня. Якщо подивитись на динаміку, то рубль досить сильно почав дешевшати. І залежність рубля від зовнішніх цін, в першу чергу на нафту, дозволяє сумніватися, що зорієнтованість на рубль надасть більшої стійкості економіці, ніж коли вона була орієнтована на гривню”, – міркує експерт. На його думку, особливої уваги вимагатиме питання гривневих заощаджень населення.
“Потрібно досить чітко визначитися, що робити із заощадженнями громадян, які зроблені в гривні. Чи має це якесь відношення до поточного курсу, чи можливо будуть знайдені якісь інші механізми. Я не думаю, що правильний механізм – це конвертація гривневих депозитів у рублеві депозити. Тут має бути інший підхід”, – вважає експерт.
Як відомо, один із найбільших банків, що працює в Криму, “ПриватБанк”, оголосив про тимчасове припинення роботи з клієнтами. Через банкомати можна зняти не більше 500 грн. на добу з кожної картки. Коли робота відновиться, у банку пояснити не можуть. Про те, що буде з коштами вкладників, залишається лише гадати.
Якщо говорити про економічні наслідки, то тут треба звернути увагу на економічну динаміку регіону. На те, на скільки вона в Криму співвідноситься з Росією чи Україною. “Нажаль, останніми роками не можна сказати,аби Крим був лідером розвитку. Навпаки, Крим не вирізняється значною економічною динамікою, а відтак це означає, що конкурентна спроможність Криму не зможе претендувати на те, що його підприємства однозначно увіллються в російську економіку. А відтак це означає посилення тих ризиків, які є в Росії, на Крим – це знову ж таки, інфляція”, – підкреслив Юрчишин.
Інфляція в Росії вище, ніж в Україні, тому якщо відбувається зорієнтованість Криму на Росію, інфляція на півострові буде мати сильніший прояв у порівнянні навіть з російською. “Найближчим часом пересічні громадяни в Криму можуть відчути значне підвищення цін. Це навіть без суттєвого впливу, суттєвої зміни структури виробництва. А якщо потрібно буде змінювати цю структуру, тому що знову ж таки, це нові поставки, нові контракти, які потрібно заключати-перезаключати, шукати нових партнерів – це все займе тривалий відрізок часу, і це буде нелегкий час. Відтак, тут дуже висока імовірність і зниження виробництва, зменшення економічних основ для добробуту”, – підсумував економіст.
В довгостроковій перспективі вплив переходу на рублеву зону може залежати від того, наскільки дійсно Крим буде інтегрований і наскільки дійсно там запрацює нова система державного управління, і чи зможе вона посилити конкурентну спроможність регіону. “А от в коротко- і особливо середньостроковій перспективі якраз більше проблемних питань, аніж тих вигод, про які можна говорити”, – додав експерт.
Якщо опустити технічний перехід на рубль, то залишиться проблема розірвання зв’язків кримських підприємств із українськими, що може завдати суттєвої економічної шкоди, переконаний голова Комітету економістів України Андрій Новак.
“Справа не в техніці, не в процедурах, а в економічній основі життєдіяльності Криму, яка без материкової України практично неможлива. Тому що і фізичні постачання основних ресурсів – це енергоресурси і питна вода, – повністю залежать від України. І постачання продуктів харчування здійснюється по суходолу материкової України. І бюджет Криму завжди на 2/3 дотувався із центрального бюджету України. Бюджет Севастополя на 80% дотувався з центрального бюджету України. Понад 90% торгівельно-господарських зв’язків кримських підприємств зав’язано на зв’язках з українськими підприємствами. Тому я не уявляю, якщо все це розривати, хоча б наполовину – кримська економіка впаде”, – вважає він.
При цьому експерт звернув увагу, що туристичний сезон цього року вже зірваний. “Основою туризму в Криму були саме українці, і щороку проглядалася тенденція: українців у Криму відпочивало все більше і більше, а росіян все менше. Звичайно, що українці зараз відмовляться від відпочинку в Криму, і це означає, що туристичного сезону як такого не буде. І не тільки в цьому році. Тому як збирається Російська Федерація забезпечувати Крим фізично, і звідки візьме економічну основу для роботи кримських підприємств, і як вони збираються компенсувати відсутність туристичного сезону – це важко уявити”, – пояснив він.
Прогнозовано знизиться і рівень доходів кримчан. “Технічно перейти на рубль можна, але навіть в цьому питанні рубль місяць тому, рубль зараз і рубль через місяць чи півроку – це зовсім різні грошові одиниці, зовсім різні купівельні спроможності. Ми зараз спостерігаємо і далі будемо спостерігати девальвацію рубля. Не ясно, за яким курсом будуть індексувати підвищення цін, яке вже зараз відбувається. Тобто рівень доходів кримчан очікувано буде значно нижчим, ніж той, яким він був в Україні”, – вважає Новак.
Розвиток ситуації в Криму експерт порівнює із Україною на пострадянському просторі в перші роки незалежності 1991-93 рр. “Це гіперінфляція, це бартерні операції, бартерні стосунки в економіці, і дуже низький рівень доходів населення”, – підсумував він.
Падіння економіки, зниження рівня доходів, інфляція, невизначеність у банківській системі – чи думали про це в кримській Верховній Раді, приймаючи рішення про перехід на рубль? І як могли погодитись на таке самі кримчани? Можливо, зіграла свою роль і фінансова непідкованість – недуг, на який страждають більшість українців. Однак, за невігластво їм тепер доведеться платити – в прямому сенсі.
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас