2973
Кримські татари шукають підтримки Туреччини
— Казна та Політика
Конфлікт між Україною та Росією в Криму набирає обертів. Зростає страх перед відділенням півострова від України, особливо серед близько 300 тисяч кримських татар, які там мешкають. Ідеться про нащадків людей, які упродовж 300-річного панування Османської імперії в Криму перейняли іслам, зазнали мовного і культурного впливу. Нині татари становлять близько 13 відсотків населення Криму. Анкара почувається етнічно та культурно близькою до “кримських турків”, як їх називають у Туреччині. Турецькі дипломати виступають за мирне вирішення кримського конфлікту.
Дипломатичні кроки
Днями глава турецького МЗС Ахмет Давутоглу зустрівся в Анкарі з 50 представниками кримських татар. На зустрічі він запевнив, що Туреччина завжди буде на їхньому боці. “Якщо наші брати й сестри страждатимуть, ми будемо першими, хто прийде на допомогу”, – сказав Давутоглу.
Ще він побував у Києві, щоб поспілкуватися з представниками нового українського уряду. Турецький міністр наголосив, що територіальну цілісність України має бути захищено. Окрім того, турецький прем’єр-міністр Реджеп Таїп Ердоган поспілкувався телефоном із російським президентом Володимиром Путіним. За повідомленнями мас-медій, Ердоган застеріг його від дестабілізації в регіоні та закликав Путіна сприяти мирному співіснуванню українців, татар та росіян.
У Києві позитивно оцінюють посередницьку роль Туреччини. Як повідомляє турецька інформаційна агенція Cihan, українське посольство в Анкарі закликало турецький уряд підключитися до міжнародних зусиль, щоб зупинити ескалацію напруги з Росією.
“Кримські турки” в фокусі турецьких мас-медій
Такі звернення не залишаються в Туреччині без уваги. Висвітлюючи події в Україні, тамтешні мас-медії дедалі більше зосереджуються на кримських татарах. Водночас і представники кримських татар намагаються привернути до себе увагу турецької громадськості. “В Анкарі, Стамбулі, Анталії та інших турецьких містах люди вже виходили на вулиці з протестами. Це все було організовано об’єднанням кримських татар у Туреччині”, – розповів DW професор історії Гакан Кірімлі. Він сам є етнічним кримським татарином та належить до об’єднання цієї національної меншини в Анкарі.
Близько п’яти мільйонів татар, які мешкають у Туреччині, розгнівані через розвиток політичних подій, констатує він. “Вони протестують проти російського вторгнення на їхню батьківщину, в Україну, та виступають за її територіальну недоторканність”, – каже Кірімлі. Ці люди проти анексії Криму Росією. “Причиною антиросійських настроїв є поганий досвід, який вони здобули під час російського панування, що тривало понад 200 років”, – пояснює професор. За його словами, татари побоюються, що історія може повторитися, і дуже занепокоєні своїм майбутнім.
Глибоко вкорінені антиросійські почуття
У 1475-1774 роках Кримський півострів був частиною Османської імперії. Після російсько-османської війни півострів отримав незалежність, але “в 1783 році Російська імперія анексувала Крим і зробила його російською провінцією”, – пояснює історик Караман Сакул у розмові з DW.
У 1944 році Сталін ухвалив закон, згідно з яким кримських татар оголосили зрадниками Радянського Союзу та звинуватили в колабораціонізмі. “На основі цього всіх татар вигнали з півострова. Тільки після розпаду Радянського Союзу та здобуття Україною незалежності кримські татари почали повертатися до Криму”, – каже Сакул.
Він вважає, що українці підтримують заселення півострова кримськими татарами, тому що в Криму багато росіян. “Вони хочуть, щоб у Криму було більше кримських татар, аби збалансувати російське населення. Українці та кримські татари – природні союзники проти російського домінування у регіоні”, – вважає Сакул.
Турецька зовнішня політика та “кримські турки”
Турецько-українські відносини базуються переважно на політиці стосовно кримських татар, каже Сакул. “Від 1990 року Туреччина інвестує перш за все в культурну сферу. В Україні існує чимало татарських об’єднань. Вони мають слугувати мостом між Туреччиною та Україною. Україна теж підтримує ці культурні проекти. Це спільний захист шляхом культурних інвестицій”, – зауважує історик.
Туреччина – проти російської інтервенції до України, але не хоче суттєвого погіршення відносин із Москвою. Вона не допустить трансформації кримської кризи в турецько-російську, заявив турецький міністр закордонних справ Ахмет Давутоглу. Водночас він запропонував допомогу Анкари для покращення українсько-російських відносин.
Кримські татари теж хочуть уникнути ескалації конфлікту – вони знають, що можуть стати першими жертвами російської армії, зауважує Гакан Кірімлі. “Окрім того, вони знають про ненависть войовниче налаштованих росіян до їхнього етносу. Тому ніхто з них не хоче війни”, – резюмує турецький історик Кірімлі.
Сенада Соколлу, Аніта Грабська
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
