489
Навіщо Україні LNG-термінал
— Енергетика
Перш ніж говорити про недоцільність будівництва в Україні LNG-терміналу, треба бути впевненим в тому, що у країни є гарантовані поставки дешевого природного газу хоча б на найближчі 10 років. Я досі про такі гарантії не чув. Тому питання диверсифікації поставок природного газу в Україну необхідно розглядати в комплексі.
LNG-термінал – це один з можливих напрямів диверсифікації, як і реверсні поставки газу. Реверс теж необхідно реалізовувати. Проте чомусь протягом 2013 року реверсні поставки газу так і не були реалізовані в повному обсязі. З моєї точки зору, робилися якісь демонстраційні кроки, а не реальні.
Я не знаю, яку суму називали в.о. міністра енергетики та вугільної промисловості Едуарду Ставицькому, який сьогодні говорить, що «цей термінал за ці гроші будувати недоцільно». Тому що цифри в $700 млн, $ 800 млн, і навіть в $500 млн – вони не реалістичні. І я кажу це як колишній голова координаційної ради Національного проекту «LNG-термінал». Такі гроші не потрібні. Але я можу сказати точно, що термінал потужністю до 4,5 млрд м. куб. в рік ми могли б побудувати за $100-115 млн. Мова йде про використання технологій, які базуються на плаваючому регазифікаційному судні. Не на землі, я підкреслюю.
Для України завод з регазифікації наземного базування в даному випадку не потрібний. Якщо Ставицький під «недоцільністю» мав на увазі саме цей варіант, то до подібного висновку наша Координаційна рада прийшла набагато раніше. Питання будівництва LNG-терміналу – це питання політичної волі. На жаль, у 2013 році реалізація цього проекту теж носила скоріше демонстраційний характер, ніж конкретні кроки. Мені складно сказати, хто винен, але так працювала бюрократична машина.
Я сподіваюся, що дуже скоро в країну зможуть повернутися ті інвестори, які свого часу декларували готовність взяти участь у будівництві. Та ж американська компанія Excelerate Energy. Різні американські фонди, які й раніше були готові вкладати гроші в розвиток в Україні американських технологій. У вигляді кредитів, у вигляді інвестицій. І ми зможемо забезпечити собі диверсифікацію як мінімум 10% річних потреб в газі за значно менші гроші. І вже, виходячи з цього, ми повинні говорити, чи потрібен Україні LNG-термінал.
Протягом минулого року з боку компанії Excelerate Energy постійно проходили ініціативи, вони завжди знаходилися в стані готовності. Споруда LNG-терміналу – розгортання морської частини, включаючи проектування, забере від 15 до 17 місяців. Це в будь-якому випадку більш стислі терміни, ніж будівництво наземного терміналу.
Безумовно, зберігається питання необхідності проходження турецьких проток, але це швидше питання правильної роботи нашої дипломатії та побудови правильних відносин з турецькими партнерами.
Зріджений газ – він, на відміну від трубного газу, вже є світовим товаром. Потенційні постачальники зосереджені в цілому ряді країн. Насамперед, найбільший гравець на ринку lng – це Катар, потім Алжир. На сьогодні Кіпр займається розробкою газових родовищ. І, почавши отримувати газ з Близького Сходу, ми могли б переключитися на інші джерела. Джерела з lng-газу вкрай різноманітні. Зацікавленість є, вони досі телефонують. До мене ще 2 місяці тому приходили мої колеги, з якими я свого часу вів переговори, з «Катаргазу» і цікавилися, наскільки далеко Україна просунулася в реалізації проекту. І це незважаючи на те, що я вже більше року цим проектом не займаюся.
Один напрямок диверсифікації поставок газу в країну ніколи не повинен виключати іншого. У цьому, власне, – суть диверсифікації. І якщо ми говоримо, що щось можна зробити дешевше, то постає питання: а чому тоді це не було зроблено?
Віталій Дем’янюк, директор програм енергетичної диверсифікації та енергоефективності, Міжнародний центр перспективних досліджень
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
