11413
Яким є майбутнє валютного курсу в Україні?
— Валюта
Вчора долар поставив свої нові рекорди: по-перше, офіційний курс долара досяг свого історичного максимуму, а по-друге, ціни на долар на міжбанку досягли історичного максимуму – 10,4500/10,6500. Але у порівнянні із днем сьогоднішнім це були лише квіточки.
Впливати на курс активними валютними інтервенціями Нацбанк зараз не може з однієї простої причини: через брак резервів. На 1 лютого вони становили 17,8 млрд дол, а за поточний місяць зменшились до 15 млрд дол. Значну роль тут зіграла і виплата 1,7 млрд дол боргу “Газпрому”, які були куплені знову ж таки з резервів у лютому.
Теперішня стрімка девальвація гривні – це спроба зберегти від марного спалювання резерви країни, вважає аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. “Враховуючи, що резервів у нас дійсно небагато, витрачати їх на інтервенції, коли ми не впевнені, що цей рівень можна вже втримати, не доцільно”, – сказав він. На його думку майбутній курс залишатиметься в межах між 9,5 і 10,5 грн. “Хоча зараз, через те, що ми не переживали раніше такого варіанту – вільного курсоутворення, – досить важко прогнозувати. Дуже багато невизначеності”, – підсумував аналітик.
Гривня вже давно знаходилася під високим девальваційним тиском, і помилки минулого року в багато чому посилили цей тиск і виявили свій вплив зараз. Наприклад – невчасна сплата боргів. “В минулому році переважна більшість фахівців казала, що гривню потрібно потроху відпускати. Але курс – це був такий дуже видимий політичний чинник, і звичайно влада намагалася демонструвати стабільність. І все це відбувалося і за рахунок втрати резервів, і за рахунок втрати конкурентних позицій. ”, – каже директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.
“Всі наші сусіди ще в минулому році девальвували свої валюти: польський злотий, турецька ліра, російський рубль. Вони слабшали в минулому році і певним чином зменшували той тиск, який сьогодні, нажаль, є типовим для багатьох країн, що розвиваються. Події останнього часу пов’язані і з політичним аспектом, але це більше відображення тих негараздів, які накопичилися в нашій валютній політиці”, – вважає він. На думку експерта, центральному банку зараз просто неможливо витрачати значні валютні резерви і проводити значні інтервенції на підтримку курсу. В України зараз слабка боргова політика і висока залежність від критичного імпорту. За обома цими позиціями треба платити.
“Якби борг “Газпрому” вчасно сплачували – то і тиск був би менший, і валюти з резервів бралось би менше. Тому на валютні інтервенції зараз не залишається коштів. І в принципі, така позиція дуже обережного втручання з точки зору інтервенційної політики курсоутворення – саме для того, щоб забезпечити платоспроможність країни, не допустити навіть натяку на те, що країна може не розрахуватись за своїми борговими зобов’язаннями, тобто не допустити дефолту”, – пояснив дії національного регулятора Юрчишин. Він очікує, що найближчим часом така політика буде продовжуватись.
“Інша справа, що для цього звичайно потрібен дуже прискіпливий контроль, щоб не було значних спекуляцій на цьому підґрунті. Щоб кредити рефінансування, які центральний банк зараз намагається надати комерційним банкам у зв’язку з відтоком депозитів, і з високим попитом на гривню, не переходили на валютні ринки. На першому місці зараз безумовно стоїть максимальне збереження і наповнення валютних резервів”, – зауважив він.
Тому масове викидання коштів як інструмент для стабілізації курсу Нацбанк зараз використовувати не буде. Просто тому, що їх немає. “Намагання збалансуватись – звичайно будуть. Скажімо, в 2004 році, коли були величезні проблеми, вдалося стабілізувати ситуацію – тим, що зветься максимальна зрозумілість, прозорість політики, скоординованість дій не лише Центрального банку, а і комерційних банків. І те, що зараз нібито на регулярній основі почали проводитись консультації керівництва Центрального банку і керівництва найкрупніших комерційних банків, це позитивний сигнал”, – відмітив експерт.
“В такому випадку можна сподіватися на віднаходження взаємної позиції – а це дозволить мінімізувати внутрішні і зовнішні ризики і не допустити спекулятивних тенденцій”, – додав він.
Майбутнє валютного курсу буде залежати від того, чи зуміє уряд разом із НБУ домовитись про фінансову підтримку з МВФ та ЄС. “В мене таке враження, що вже ті тиски, які були і які повинні були проявитись – вже в основному проявились. Ми знаходимось в стані насичення і в цьому контексті якраз дуже важливо, щоб новий уряд, тільки-но його буде сформовано, і Центральний банк спільно якнайшвидше звернулись до МВФ про підтримку, про формування програми, також до Євросоюзу, до найбільших розвинених країн, і якщо це буде зроблено вчасно і акуратно, то я думаю, що елементи паніки, які зараз присутні, суттєво зменшаться”, – зпрогнозував Юрчишин.
Як би там не було, а сьогодні вдень на міжбанківському валютному ринку України долар подолав межу в 11 грн.
Вплив девальвації на наші кишені проявиться не одразу. Це схоже на довгий шлейф, який чим далі, тим більшим стає. Першими з’являться додаткові цифри в цінах на побутову техніку, на імпортні товари, одяг закордонних брендів. Найбільше постраждають власники авто, адже ціни на нафтопродукти залежать від валютного курсу. Та це вже інша історія
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
