1140
Дам вам БАМ
— Світ
ВАТ «Російські залізниці» приступило до виконання вказівок Володимира Путіна: почало модернізацію Байкало-Амурської магістралі. Проект зміцнить зв’язки між центральною частиною Росії і Далеким Сходом. Але реалізовувати його потрібно швидко, інакше Росію випередять конкуренти. Тим часом лише обговорення будівництва триває довгі роки.
Початок реалізації проекту з модернізації Байкало-Амурської магістралі (БАМ) дано. Про це розповів президент ВАТ «Російські залізниці» Володимир Якунін на прес-конференції за підсумками правління компанії. Він підкреслив, що компанія приступила до виконання рішень президента Росії Володимира Путіна. За його словами, вже сформовано проектний офіс та розпочато роботи з розшивки ряду вузьких місць. «По суті, проект в цілому ще в розробці, але є й проекти на конкретних дільницях. З урахуванням роботи з їхнього розвитку можна вважати, що ми на початковій стадії реалізації», – зазначив Якунін. «За участю коштів федерального бюджету продовжиться реалізація таких проектів, як реконструкція і модернізація Байкало-Амурської і Транссибірської залізничних магістралей…» – підтримав президента ВАТ «РЖД» міністр транспорту Росії Максим Соколов.
У липні 2013 року на нараді з членами уряду в Ново-Огарьово президент Росії Володимир Путін запропонував актуалізувати схему розвитку Транссибу і БАМу. Обидві магістралі мають бути розширені, модернізовані, продовжені. «За останні п’ять років тільки в напрямку далекосхідних портів Росії обсяг вантажних залізничних перевезень збільшвся на 55%, склавши близько 110 млн тонн на рік, – це рекордні показники для цієї ділянки», – підкреслив тоді Путін.
Фінансувати даний проект планується за рахунок ВАТ «РЖД», коштів Фонду національного добробуту Росії (ФНБ) і бюджету.
Монополія повинна витратити на БАМ і Транссибірську магістраль 302 млрд руб. до 2018 року, ФНБ виділить 150 млрд, а бюджет – 110 млрд. На ці гроші планується підвищити провізні потужності цих двох магістралей на 55 млн тонн. Затверджений проект модернізації дозволить збільшити середню вагу поїзда і зберегти дільничну швидкість.
«Архаїчна структура і низька пропускна здатність Транссибірської магістралі і БАМу, що не відповідає вимогам, стримує розвиток Росії. Тому даний проект не лише має витягнути російську економіку, а й щільно з’єднати між собою Далекий Схід і центральну частину Російської Федерації. Економічна вигода від проекту набагато перевершить витрати на його реалізацію. Тому в наших цілях боротися за виживання проекту та його реалізацію», – каже завідувач кафедри історії країн Далекого Сходу СПбДУ професор Володимир Колотов. «Це важливий проект для російської економіки, який зможе дати новий поштовх для економічного зростання Далекого Сходу і Сибіру», – погоджується головний економіст Deutsche Bank в Росії Ярослав Лісоволик. «Витрати будуть досить значущими, і в короткостроковій і середньостроковій перспективі вони будуть багато в чому перевищувати одержувані від проекту дивіденди. Але в довгостроковій перспективі реалізація проекту несе більше користі, оскільки інтегрує наш Далекий Схід у російську економіку», – оцінює економіст. «До того ж реалізація проекту дозволить завантажити російську металургійну промисловість, енергетиків, а також машинобудування», – додає Колотов.
Однак міжнародна обстановка зараз загострюється. Багато країн вже реалізують проекти, що конкурують з російськими, про що вже писала «Газета.Ru».
Одним з таких альтернативних проектів є Великий шовковий шлях, який передбачає залучення в сферу економічного впливу країн Центральної Азії, а також створення через даний регіон торгових маршрутів між Китаєм і Євро-Атлантичним регіоном в обхід Росії.
«Китайський проект Великого шовкового шляху буде торпедувати не лише проект відродження наших двох магістралей, але й може зробити негативний вплив на Північний морський шлях. Тому нам життєво необхідно протидіяти цьому напрямку розвитку Китаю, в іншому випадку ми ризикуємо залишитися за бортом трансконтинентальних потоків з Азії до Європи», – розповідає Колотов. «Проект Великого шовкового шляху – це одна з причин, з якої Росія повинна активізувати свою роботу з налагодження транспортного сполучення через свою територію», – погоджується Лісоволик.
Ілья Ільїн, Олександр Орлов
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
