908
Кабмін схвалив новий механізм боротьби з рейдерством
— Кримінал
За п’ять останніх років інвестиції шведської компанії з управління активами East Capital в Україні скоротилися в три рази – до $ 200 млн. Україна більше не цікава інвесторам, вважає Айварас Абромавічус, партнер East Capital. Одна з головних причин – абсолютна беззахисність міноритарних акціонерів. «З тих 19 країн Східної Європи, в які ми інвестували, Україна знаходиться на найнижчому щаблі захисту корпоративних прав», – стверджує Абромавічус.
Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) підготувала проект закону, який покликаний вирішити частину проблем і підвищити рівень корпоративного управління в акціонерних компаніях. Вчора, 18 вересня, документ був затверджений на засіданні Кабміну. Він має захистити права міноритаріїв при зміні власника компанії, з одного боку, і власників контрольних пакетів від рейдерських захоплень – з іншого.
Право на витіснення
Основна новація документа – введення т.зв. інституту squeeze-out (витіснення). Він дає мажоритарним акціонерам, сконцентрувати не менше 95% акцій підприємства, право вимагати, щоб міноритарії які залишилися продали йому свої акції.
Навіщо? В Україні норма потрібна, щонайменше, з двох причин, каже юрист ЮФ Avellum Partners Олександр Полонік. По-перше, squeeze-out знизить ризик рейдерського захоплення підприємства. Один з ключових його механізмів – маючи мізерну частку в капіталі компанії, отримати важелі впливу на бізнес компанії або зовсім паралізувати її роботу. «Українське законодавство і суди по ряду питань не проводять відмінності між власником однієї акції і власником великого пакету, – пояснює Полонік. – І якщо власник всього однієї акції не був присутній на загальних зборах акціонерів і зможе довести, що його не повідомили про нього, у суду будуть підстави визнати рішення загальних зборів недійсним».
По-друге, squeeze-out спростить і здешевить корпоративне управління для мажоритарних акціонерів. У тому числі, тому що зменшить витрати на проведення загальних зборів. «Сьогодні, маючи тисячу акціонерів, які разом володіють 1% акцій підприємства, провести збори можна, лише розіславши повідомлення всій цій тисячі», – підкреслює юрист. Це уповільнює і ускладнює процес прийняття рішень у компаніях – не кажучи вже про ризики для бізнесу, якщо якісь повідомлення не дійшли до своїх адресатів.
Але якщо контроль над підприємством розкиданий між кількома афілійованими особами, щоб скористатися правом squeeze-out, їх власникам потрібно буде спершу консолідувати ці пакети. Це має стати додатковим стимулом для власників українських компаній підвищувати прозорість свого бізнесу, вважає в.о. глави НКЦПФР Анатолій Амелін.
Але ключова деталь норми про squeeze-out – за папери міноритаріїв мажоритарій повинен заплатити за ринковою вартістю: вона не повинна бути нижче номіналу, середньобіржового курсу за останні три місяці або середньої ціни акції в мажоритарному пакеті. Оплата акцій повинна проводитися виключно у грошовій формі. Це повинно дати гарантію міноритарним власникам, що їх права не будуть ущемлені, каже Амелін.
Українська версія проекту закону, що дає право на витіснення міноритарних акціонерів власнику не менше 95% акцій, ще дуже ліберальна, вказує Полонік. У деяких країнах ЄС право на squeeze-out акціонер отримує, якщо сконцентрував вже 80% акцій, в США і Великобританії і більшості країн ЄС – 90%. Такий же, як в Україні, рівень концентрації прийнятий в Росії, Грузії та Німеччині. Конституційний суд Росії, наприклад, визнав, що норма про витіснення міноритарних акціонерів не суперечить Конституції цієї держави, адже має законну мету – ефективне управління підприємством. А в ЄС право на squeeze-out обумовлено спеціальною директивою (2004/25/ЕС).
Купи дорого
Друге нововведення документа – інструмент sell-out, або право міноритаріїв вимагати викупу своїх акцій у власника контрольного пакету за справедливою ціною. Якщо одна особа стане власником більше 50% всіх акцій або більше 75% простих акцій товариства, вона зобов’язана буде запропонувати викупити частки інших акціонерів – також за справедливою ціною.
Ціноутворення – найважливіше питання, говорить Абромавічус з East Capital. Одне з основних правил ринку – при викупі вартість акції в міноритарному пакеті має бути не нижче, ніж у мажоритарному. Це робить покупку невеликих пакетів на біржах цікавою для інвесторів. У рамках операції з купівлі американської PepsiCo російської компанії «Вімм-Білль-Данн» американці зробили доппропозицію про викуп паперів у міноритарних акціонерів, і премія до ринкової ціни склала 32%.
В Україні – все догори дном. Частки дрібних акціонерів намагаються розмити, придбати за викидними цінами, знецінити, вивівши активи з підприємства і т.д. У підсумку оцінка багатьох українських компаній – набагато нижче балансової вартості, а одна акція в контрольному пакеті часто коштує дорожче, ніж одна акція в міноритарному. Так було, наприклад, з покупкою «Укрлендфармінгом» компанії «Дакор» або з покупкою структурами Дмитра Фірташа «Стиролу», нагадує Абромавічус.
Згідно з проектом закону, за акції не можна буде запропонувати менше, ніж їх номінальна вартість або найвища ціна, за якою папери скуповувалися в попередні півроку перед розсилкою оферти. Головне – не допустити ситуації, коли власники контрольних пакетів зможуть маніпулювати з цінами, і при цьому вимагати від міноритаріїв продати їм свій пакет акцій за низькою ціною, говорить Полонік.
Правда, за його словами, те, що в проекті закону НКЦБРФ називається інструментом sell-out, іноземцям відомо як mandatory bid, тобто пропозиція мажоритарія про викуп акцій за результатами придбання контрольного пакета. А ось sell-out в його західному розумінні в законі якраз немає – в розвинених країнах воно позначає , що власники міноритарних пакетів акцій можуть вимагати у мажоритарія викупити їхні частки, знову ж таки, за справедливою вартістю.
Формально права міноритарних акціонерів в Україні захищені і сьогодні. Діючий в Україні закон «Про акціонерні товариства» говорить, що якщо хтось отримає контролюючий пакет простих акцій товариства, він зобов’язаний запропонувати акціонерам, що залишилися, купити у них їх частки в компанії. Прецеденти застосування цієї норми є, каже керуючий партнер ІК Dragon Capital Дмитро Тарабакін, пропозицію продати свої пакети міноритаріям озвучував банк «Форум». Але до ефективних чинний закон все ж не віднесеш – у тому числі тому, що він не поширюється на ситуацію, коли контроль над підприємством сконцентровано не одній, а кількох пов’язаних між собою особах.
Правилом sell-out в такій ситуації також не можна буде скористатися. «Якщо група осіб не захоче демонструвати наявність зв’язків між собою, ви ніяк не примусите її це зробити», – каже Амелін. З іншого боку, додає він, в Україні часто бували випадки, коли вважалося, що кілька акціонерів представляють інтереси одного бенефіціара, але з часом виявлялося, що вони все ж дійсно незалежні один від одного.
Дар’я Марчак
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
