Молоді іспанці воліють служити в армії, аніж бути безробітними
— Особисті фінанси
1138
В Іспанії пройшов набір у професійну армію, результати якого свідчать про зростання інтересу молоді до військової служби в період економічної кризи.
За даними міністерства оборони Іспанії, на 1,5 тисячі вакантних посад солдатів і матросів подано 42,2 тисячі заяв. Адже ще років п’ять-десять тому число претендентів навіть не покривало всі вакансії. Криза і масове безробіття змінили ситуацію. Подача заяв завершилася 1 серпня. У вересні претенденти пройдуть відбірковий конкурс: будуть враховуватися їхні фізичні дані і рівень загальноосвітньої підготовки. Результати конкурсу будуть опубліковані 11 жовтня, після чого новобранці приступлять до навчання, а потім і до служби за контрактом, розрахованої на 2-3 роки з правом продовження.
Чому іспанці йдуть в армію
Більшість спостерігачів пов’язує зростання інтересу до військової служби з економічною кризою в країні. Безробіття серед молоді до 30 років становить тут 57 відсотків, ну а армія принаймні надає на кілька років надійне робоче місце. Така думка, зокрема, мадридського соціолога Габріели Роспіде. Як показали результати опитування громадської думки, проведеного в липні Мадридським центром соціологічних досліджень, саме труднощі з роботою змушують молодих іспанців шукати собі застосування на військовій службі, зазначила соціолог в розмові з DW.
З подібним судженням згоден інший співрозмовник – представник Міноборони майор Хосе Луїс Алонсо Гомес. Він визнає, що “безробіття є головним фактором успіху нинішньої кампанії з набору у збройні сили”. Однак, на його думку, є й інший важливий фактор – “в останні десятиліття в іспанській армії відбулися зміни, які зробили військову службу справою привабливою для молоді, в тому числі з матеріальної точки зору”.
Від франкістських традицій до демократії
В кінці 70-х років минулого сторіччя Іспанія зробила історичний перехід від диктаторського режиму генерала Франко до сучасної демократії. Проте в суспільстві ще довго існувала думка, що “армія, яка чотири десятиліття служила опорою режиму, як і раніше, зберігала старі традиції”, зазначає мадридський історик і журналіст Сесар Відаль. Тобто, збройні сили у свідомості багатьох іспанців продовжували залишатися “оплотом консерватизму, де процвітали франкістські порядки, включаючи паличну дисципліну. Бути військовим вважалося невигідно і не дуже престижно”.
Майор Алонсо Гомес розповів, що реформування збройних сил за зразком, який існує в демократичних державах, почалося в 1982 році. З роками змінився командний склад, зникли “традиції” часів диктатури, на кшталт “дідівщини”, значно поліпшилося матеріальне забезпечення військових – з 2002 року іспанська армія стала професійною, відмовившись від обов’язкової військової служби. Від старої франкістської армійської системи не залишилося і сліду. “Без всіх цих змін наша армія не стала б альтернативою для тих, хто не може знайти роботу на цивілці”, – сказав іспанський військовий.
Служба як альтернатива безробіттю
Для 25-річного інженера-електронщика Антоніо, який подав документи для вступу на службу, армія, за його словами, поки що єдине місце, де він зможе застосовувати свої професійні знання. Пошуки роботи в цивільних установах, чим він займався протягом року після закінчення університету, не дали результатів.
Оклад рядового першого року служби – тисяча євро плюс безкоштовне харчування, обмундирування і кімната в казармі. Адже середня зарплата в країні всього 1,6 тисячі євро, з яких третину зазвичай доводиться віддавати за житло. Їжа та одяг теж коштують чималих грошей. Крім того, у солдатів – нормований семигодинний робочий день, місячна відпустка і статус держслужбовця. “Зовсім непогано в епоху кризи!” – стверджує молодий чоловік.
Антоніо сподівається, що його приймуть на службу, адже в армії “потрібні фахівці його профілю”. Ну а його знайома – 19-річна Інмакулада – теж вважає, що має всі шанси пройти відбір. Вона спортсменка – з дитинства займається бігом, перемагала на змаганнях – і це їй дає додатковий шанс. На питання DW, вибрала б вона цивільну професію чи військову, дівчина відповіла, що вибрала б цивільну, але знайти зараз роботу навіть продавщиці або офіціантки практично неможливо. Тож для неї “краще служити в армії, ніж сидіти на шиї у батьків”.
Віктор Черецький
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
