5049
Чи можуть українські вчені бути багатими?
— Казна та Політика
Фінансування науки в Україні, згідно з законом «про наукову і науково-технічну діяльність», не повинно бути менше 1,7% від ВВП. У 2012р. на ці цілі було виділено 0,3% ВВП. Наукове співтовариство вимагає від влади в 2013 р. збільшити квоту як мінімум до 0,32%.
6 грудня 2012р., у день ухвалення державного бюджету на 2013р., Верховну Раду (ВР) пікетували члени профспілки Національної Академії Наук України (НАНУ). Більше трьохсот вчених вимагали збільшити витрати на фінансування НАНУ: з 2,57 млрд. грн. до мінімально необхідних 3,7 млрд. грн.
«3,7 млрд. грн. – це сума, на яку НАН України здатна працювати на нормальному рівні. Ми розуміємо, що складний час, ми не авантюристи, але у людей мають бути нормальні зарплати. Комунальні платежі інститутів зростають. Тільки зараз вони становлять понад 2 млн. грн. Щоб хоч якось можна було працювати, необхідно ще 200 млн. грн. – на ремонт і обладнання», – сказав Анатолій Іванович Широков, голова правління профспілки НАНУ.
Мітингувальники оптимістично дивляться на можливість схвалення ВР їхніх вимог. «Більшість у ВР поки ще є. Ми не втрачаємо ні надії, ні віри. Бюджет не раз і не два переглядається протягом року», – висловив загальну думку Анатолій Іванович.
За словами організаторів мітингу, представники Кабінету Міністрів неодноразово заявляли, що ситуація з бюджетом на 2013 рік надзвичайно складна і грошей на дофінансувати немає. «У нас запитують: «А де взяти грошей?» Ми відповідаємо: «У СБУ та Генеральної прокуратури України». І там, і там 3,2 млрд. грн. По 200 млн. грн. зняти і додати Академії – і ми вийдемо на 3 млрд. грн. 3 роки тому бюджет Генпрокуратури був у 3 рази меншим, ніж НАН України. У цьому році Прокуратура отримала 2,65 млрд. грн. На 2013р. до них планується додати ще 650 млн. грн.», – сказав голова правління профспілки НАНУ.
Присутні під стінами Верховної Ради сподіваються, що до крайніх заходів справа не дійде. «Є простий шлях – скоротити людей, а іншим платити те, що належить. Але чисельність Академії і так вже зменшилася в 2 рази. Якщо в 1991 р. було близько 89 тис. співробітників, то зараз працює менше 42 тис. Це буде вже не Національна Академія. Людей скорочувати не можна. Потім відновити наукові кадри буде неможливо», – запевнив Анатолій Іванович Широков. Ті небагато ентузіастів, які присвятили себе науці, працюють у надзвичайно важких умовах, в неопалюваних приміщеннях на морально застарілому обладнанні. Вони змушені йти у тривалі відпустки за свій рахунок, працювати неповний робочий день або 2-3 дні на тиждень.
Замість призначеної за законом надбавки за наукові ступені в розмірі 15-25-33% отримують 1-2%. Середня зарплата в НАН становить 3111 грн. За місяць науковець отримує в середньому трохи більше 1200-1400 грн.
Доведені до відчаю представники науково-технічної інтелігенції налаштовані рішуче. «Поки ми політичних вимог не висуваємо, але для цього залишився не крок, а півкроку. Якщо ми й далі будемо бачити, що законні соціально-економічні вимоги не виконуються, ми з іншими організаціями і партіями прогресивного спрямування будемо ініціювати питання про дострокові перевибори президента», – сказав Анатолій Широков, голова правління профспілки НАНУ.
Лідер профспілки запропонував, за неповагу до науки, позбавити депутатів і членів уряду наукових звань чи продавати їм дипломи за високою ціною.
Лідер профспілки запропонував, за неповагу до науки, позбавити депутатів і членів уряду наукових звань чи продавати їм дипломи за високою ціною.
«Ті, хто сидять в Раді, мають звання академіків і професорів. На жаль, ці наукові ступені ми їм давали. Профспілка може направити лист про те, щоб позбавити їх цих регалій. Але, на жаль, статут Академії не передбачає такої можливості», – вважає Анатолій Широков.
З будівлі Верховної Ради до присутніх, крім міліціонерів, так ні хто і не вийшов. У схваленому в той же день, 6 грудня, законі «про Державний бюджет України на 2013 рік» вимоги вчених були частково враховані. Витрати на Національну академію наук України в наступному році складуть 3,15 млрд. грн., що на 0,55 млрд. грн. менше від необхідного мінімуму. З 1 січня 2013р. кандидати, доктори та академіки можуть розраховувати на надбавку за науковий ступінь у розмірі 15-25-33% від фіксованої ставки.
Якщо ситуація навколо фінансування галузі частково вирішилася на користь академічної спільноти, то права на вироблений «товар» – інтелектуальну власність, залишилися за державою. Згідно з останніми змінами до закону України «про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» (стаття 11, частина 2), майнові права на технологію, створену на бюджетні гроші, переходять органам державної влади. «Нововведення негативно відіб’ються, в першу чергу, на вчених і винахідниках, що працюють в державних НДІ, які існують здебільшого за рахунок бюджетного фінансування. Можу припустити, що тепер у них більше немає стимулу, щоб винаходити. Підсумки праці належать державі. Автору виплачують винагороду відповідно до економічної цінності технології. Знову-таки, можу припустити, що вона буде в рази меншою, ніж за неї готовий запропонувати приватний інвестор», – прокоментував нововведення директор Інвестиційного центру інтелектуальної власності (ІЦІнВ), кандидат економічних наук, Василь Олександрович Котляренко.
Шлях, яким пішла Україна, у вирішенні суперечок про право власності має аналогії в міжнародній юриспруденції. Разом з тим, держави з розвиненою ринковою економікою демонструють більш гуманне ставлення до майнових прав авторів винаходу. У США наукові розробки можуть фінансуватися з федерального бюджету, але права на винаходи будуть належати організації, в якій вони створені. Держава тільки претендує на невиняткову, безоплатну ліцензію на використання технології. У Німеччині до недавнього часу діяла система «професорської привілеї». Права на винахід належали не державі чи інституту, а конкретній людині, винахіднику. Зрозуміло, що в цих країнах рівень життя докторів наук набагато вищий, ніж в Україні.
«У вітчизняному законодавстві, з внесенням останніх поправок стає неясно – кому ж все-таки належать майнові права на винахід. Відповідно до цивільного кодексу, вони належать організації або фізичній особі. Закон закріплює права за державою. Така невизначеність стримує науково-технічний розвиток і обмежує можливість заробітку вчених. Чиновники не мають ні можливості, ні ресурсів, ні достатнього рівня знань, щоб комерціалізувати винаходи. У США, ще в 80-х роках пішли від такої практики, що стимулювало зростання числа інновацій. В Україні йде зворотний процес», – резюмував доктор технічних наук, професор, директор Інституту інтелектуальної власності Національного університету «Одеська юридична академія», Павло Миколайович Цибульов.
Інвестиційний Центр інтелектуальної власності
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Експорт ІТ-послуг у серпні знизився, але перевищив минулорічний рівень
Чотири країни ЄС витратили на газ із рф більше, ніж на допомогу Україні
Середня зарплата для розрахунку пенсій знижується другий місяць поспіль
Зеленський підписав закон про гуманітарні авто
Україна отримала $133 млн від Світового банку
У МВФ назвали умови для нової програми з Україною
