1846
Втеча з Іспанії
— Казна та Політика
Іспанію можуть підтримати на якийсь час, але її біди - тривожний урок для всієї Єврозони.
Найстрашніший кошмар той, від якого неможливо прокинутися. Запитайте про це у Іспанії. Рік тому вартість кредитування в країні різко підскочила, підхопивши "заразу" від Греції, Ірландії та Португалії. Тоді паніку розвіяли інтервенція Центробанку і обіцянки нового уряду в Мадриді. Іспанія стримала своє слово - уряд Маріано Рахоя урізав бюджети, звільнив ринок праці, брав участь у незліченних самітах в Брюсселі в стилі "пан або пропав", а також отримав 100 млрд. євро на підтримку банків. Однак, незважаючи на всі зусилля і втрати, Іспанія не може позбутися болісного почуття приреченості. 25 липня прибутковість по 10-річних облігаціях торкнулася рекордного максимуму по Єврозоні на позначці 7,75%. Прибутковість 2-річних паперів перевищила критичний рівень 7%: інвестори побоюються, що незабаром країна буде змушена звернутися по пакет порятунку, або оголосить дефолт.
Кошмар Іспанії - показник того, що щось негаразд з усією Єврозоною. Криза загострюється з кожним місяцем. Європейські лідери пообіцяли всьому світу зробити все можливе, щоб врятувати євро, попросивши дати їм більше часу на те, щоб навести порядок в регіоні. Їхнє завдання дійсно дуже складне, але як тільки вони опиняються за стінами своїх замків і пляжних будиночків, віра в їхні обіцянки зникає, а час грає проти них самих. Поточна ситуація в Іспанії ще страшніша - тільки в цьому місяці було оголошено про підвищення податків на 65 млрд. євро і скорочення видатків. Також, банки отримали частину коштів на своє спасіння. Це було зроблено, щоб переконати інвесторів у тому, що вся Єврозона серйозно ставиться до Іспанії та її членства в регіоні. Однак ця новина була знівельована тим фактом, що уряд країни очікує продовження рецесії в 2013 році, і, що ще гірше - владі доведеться добувати кошти для порятунку регіонів, які несподівано зізналися, що вони практично розорені.
Перспективи Іспанії виглядають не кращим чином. Економіка перебуває в стані рецесії, держсектор скорочує витрати, а приватний не бажає інвестувати. Низький внутрішній попит практично гарантує, що пан Рахой не зможе досягти цільового рівня дефіциту бюджету. Якщо це станеться, Іспанія буде змушена ще сильніше затягнути пояси і піти на ще більш жорсткі бюджетні заходи. Це, в свою чергу, підірве і без того не блискучий авторитет прем'єра. Ситуація в Іспанії продовжить погіршуватися через конфлікти на ґрунті заходів економії між Мадридом і регіональними політиками, які контролюють 40% держвидатків і пильно охороняють свою автономність. Напружена політична ситуація позначиться на стані економіки, який тільки погіршується. Порочне коло замикається.
Іспанія не зможе вибратися з цієї пастки самостійно. Влада визнала, що не має зайвих грошей, а кредитори починають сумніватися в її кредитоспроможності. Можна розробити спільний план порятунку, згідно з яким прибутковість облігацій буде стримуватися за допомогою комбінації заходів з боку ЄЦБ і різних фондів порятунку (незважаючи на те, що головний з них ще не схвалений Конституційним судом Німеччини, де судді надто повільні). Втім, це лише відтягне час. Може, і не надовго. Якщо врятувати Іспанію, інвестори тут же почнуть непокоїтися з приводу Італії. Тут є технічні складнощі: нові кредити фондів будуть вважатися першочерговими і відтягнуть погашення старих. Політичні ж труднощі полягають у тому, що ЄЦБ не зможе продовжити масштабну інтервенцію, якщо буде проти Німеччина, яка є основним держателем облігацій Центробанку. Порятунок Іспанії буде вважатися тимчасовим заходом доти, доки Єврозона дійсно не розробить спільний план, який буде економічно ефективним і політично можливим.
Об'єднатися або загинути
В кінцевому підсумку, як ми вже стверджували, вирішення проблеми можливе за умови, що всі члени Єврозони об'єднають свої зусилля і частини боргів, а також стануть на захист своїх великих банків. Але на шляху до федералізму Європі ще треба щось зробити з економічним зростанням. В пріоритеті має бути пом'якшення бюджетних програм (Іспанія показала на своєму прикладі, наскільки саморуйнівними можуть бути заходи економії); не менш важливо провести структурні реформи, щоб дати свободу підприємництву. За період з 1975 року країни, які на сьогоднішній день входять до складу Єврозони, заснували тільки одну компанію, яка входить до списку з 500 найбільших компаній в світі (за іронією долі, це Inditex, головний офіс якої розташований в Іспанії); для порівняння - тільки в Каліфорнії за цей же час було створено 26 таких компаній. Якщо позбутися божевільних правил, що заважають європейському бізнесу розвиватися, Європа могла б здивувати багатьох.
Цей задум - прагнення до федералізму, політика стимулювання економічного зростання та операції порятунку - можна втілити в життя, але на це потрібен час. Навіть якщо сьогодні влада домовиться про те, що необхідно зробити, на розробку деталей, проведення референдумів та внесення змін до конституції, може знадобитися три роки. Відстрочка цього процесу тільки ускладнює і без того нелегке завдання. Проблема в тому, що 17 країн Єврозони, не кажучи вже про 333 млн. громадян, не можуть домовитися про те, ким пожертвувати в ім'я появи нової Європи. Німеччина, яку нещодавно попередили про можливе пониження рейтингу, побоюється, що їй доводиться занадто багато платити за чужі гріхи. Данці і фіни теж обурюються. Франція і Німеччина по-різному дивляться на необхідні зміни. Що стосується боржників, грецькі виборці все більше схиляються від центристів у бік політичних екстремістів. В Італії Маріо Монті - найкращий прем'єр за кілька десятиліть, але його популярність стрімко падає, а проведення реформ під його керівництвом проходить не дуже успішно. Зате Сильвіо Берлусконі розглядає можливість повернення, і його випереджає комік, який зараз, згідно з опитуваннями, збирає одну п'яту голосів.
Єврозона стагнує, затягуючи з собою Британію. Криза породжує жорсткі заходи в держсекторі і невизначеність в приватному. Інвестори побоюються інвестицій, передбачаючи ризик великих втрат. Споживачі відкладають гроші на наступний "чорний день". І поки загроза катастрофічного колапсу Єврозони зберігається, складно уявити, що ситуація зміниться. Можливо, такі обставини, як масове вилучення банківських вкладів, хаотичний вихід Греції або відмова виплати державного боргу Італії, змусять політиків вдатися до рішучих дій. Але європейським лідерам буде дуже складно повести за собою народ. Ще більш глибокий урок іспанського кошмару: відстрочка забирає в євро шанси на виживання.
За матеріалами: forexpf.ru
Поділитися новиною
