Lucky і фарби


Lucky і фарби

Перший квартал 2012 р. не приніс практично нічого нового українській економіці. Влада як тримала у другому півріччі минулого року економіку на голодному пайку, намагаючись домогтися надзвичайно важливих перед виборами показників зниження інфляції та стабілізації курсу гривні, так і продовжує це робити.

Фіскальний тиск як був надмірним (принаймні, для економічних суб'єктів, прямо не представлених у владі), так і залишається. Зовнішнього фінансування як майже не було, так майже і немає. "Майже", тому що російські банки періодично "підгодовують" НАК "Нафтогаз України" кредитами, які практично відразу перераховуються "Газпрому".

Нарешті, практично не змінився і зовнішній фон: поки, правда, найгіршого (некерованого дефолту з боку Греції та інших країн PIIGS - Португалії, Італії, Ірландії, Греції, Іспанії) вдалося уникнути, проте стан і європейської, і світової економіки залишається дуже нестабільним, а перспективи - неоднозначними.

Відповідно, за незмінних умов для функціонування української економіки незмінними залишилися і тенденції її розвитку. Тому що в суворій відповідності з прогнозами чотиримісячної давності зростання реального ВВП та індексу обсягу промислового виробництва, як і раніше, сповільнюється.

Перший показник скоротився з 5,2% в 2011 р. до 3% в січні-лютому 2012 р. Другий, відповідно, з 7,6% до 2%. Вже в II кварталі зростання економіки ризикує знизитися до нуля, а промисловість і зовсім може почати деградувати.

Побічним ефектом монетарного голоду для економіки є зниження цінових індексів. Зокрема, індекс цін виробників у березні в річному вирахуванні впав до рекордних за багато років 6,5%. А споживча інфляція, за офіційними даними, і зовсім склала 1,9% - тобто за останній рік ціни на продукти (послуги) кінцевого споживання практично не виросли.

Звичайно, напередодні виборів зниження темпів зростання цін - зручний і вигідний спосіб "піару". Проте ж зрозуміло, що після виборів владі доведеться активно розігрівати "заморожену" економіку. І головними інструментами тут можуть виступити підвищення цін (передусім тарифів природних монополій) і зниження курсу гривні.

До речі, одразу кілька причин (монетарний голод для економіки, уповільнення зростання в промисловості та неадекватні дії митниці з наповнення бюджету) сприяли якомусь виправленню торгового і платіжного балансів.

За підсумками перших місяців 2011 р. платіжний баланс виявився позитивним, правда, винятково завдяки залученню капіталу ззовні. У січні-лютому поточного року він негативний. Але від’ємне сальдо торгового балансу скоротилося до - $1 млрд.

Припущення

Уже очевидно, що до кінця поточного року українська влада не зможе розраховувати не тільки на кредити МВФ, але і на інші варіанти залучення коштів на зовнішніх ринках, за винятком запозичень у російських банків, які, мабуть, періодично будуть здійснюватися.

У зв'язку з цим актуалізувалася проблема чергового продовження кредиту в розмірі $2 млрд від ВТБ, взятого ще влітку 2010 р. І хоча формально термін повернення позики настає влітку, видається, сторони дійдуть згоди про його нове продовження. Поки в Україні є привабливі для російської сторони активи, доводити її до дефолту просто нераціонально.

Українська ж сторона в умовах відсутності зовнішнього фінансування (російські кредити покриють певну частину газових виплат, але аж ніяк не посприяють розрахункам з тим же МВФ) явно розраховує поповнити бюджет за рахунок приватизації.

Здається, питання приватизації Одеського припортового заводу вже вирішено. Неспроста розпочата і нагальна корпоратизація НАЕК "Енергоатом" і "Укренерго". На залізницях також відбуваються події, які передбачають можливість початку приватизації її об'єктів.

Відсутність зовнішнього фінансування явно прискорює всі ці процеси. На жаль, винятково на радість українським олігархам. Оскільки діюча влада про відкриту і прозору приватизацію явно навіть не думає.

Бюджет в результаті гроші отримає, але в значно менших обсягах, ніж міг би. Втім, для підтримки фінансової системи і курсу гривні протягом поточного року цих грошей має вистачити. А ось той часовий відрізок, який настане після їх "проїдання", владу турбує мало, так як він буде після виборів.

Що стосується зовнішніх чинників, то ціни на основні товари українського експорту (метали та хімічну продукцію) в цілому стабілізувалися. І більшість експертів вважають, що хоч якогось значимого обвалу на цих ринках очікувати не варто. Що дозволяє дивитися в майбутнє трохи оптимістичніше.

Першочерговою для України залишається проблема цін на енергоносії. Очевидно, що до виборів "газова" проблема так і не буде усунена. Як уже зазначалося, замість комплексного вирішення, мабуть, будуть мати місце запозичення у російських банків.

Ще в кінці 2011 р. девальвація гривні протягом року здавалася неминучою - хоча б до рівня 9-9,5 грн./USD. Однак комплекс вжитих Нацбанком заходів (у тому числі не цілком традиційних, а часом і нешкідливих), а також маніакальна завзятість, з якою стримується курс, дозволяють з великою часткою ймовірності прогнозувати, що до виборів курс буде не сильно відрізнятися від нинішнього. А до кінця року не перевищить 8,4-8,6 грн./USD.

Значущим для економіки фактором буде й реалізація так званих соціальних ініціатив Президента. Кабміну і НБУ в цьому питанні найважливіше втримати крихку рівновагу. Щоб, з одного боку, кошти підтримали "голодуючу" економіку, але при цьому не пішли на придбання імпортних товарів.

З іншого - зайву частину соціальних "подачок" варто було б стерилізувати, щоб не викликати сплеску інфляції. Здійснювати стерилізацію в Нацбанку явно навчилися. А от чи зуміє влада дотриматися описаної рівноваги - велике питання.

Промвиробництво і ВВП

Українська влада продовжує робити хорошу міну при поганій грі - всерйоз збирається затвердити основні напрями бюджетної політики на 2013 р., виходячи з оптимістичного сценарію.

Між тим зовнішні експерти дотримуються зовсім іншої думки. Наприклад, ЄБРР, що знизив у минулому році прогноз зростання української економіки з 4,5% до 3,5%, на початку цього року оцінював його вже в 2,5%. І це явно не межа. Зростання у переробній промисловості вже припинилося. Невелике зростання індексу промвиробництва за підсумками перших двох місяців було досягнуто за рахунок невеликого ж зростання у добувній промисловості та електроенергетиці (у другій - головним чином внаслідок холодного лютого).

Немає підстав вважати, що наявні тренди будуть переламані. Набагато ймовірніше, що до кінця першого півріччя стагнувати буде вже промисловість в цілому.

Причому перед виборами влада буде приділяти увагу не стільки підтримці роботи цієї галузі, скільки видавлювання з неї коштів для фінансування соціальних ініціатив. Тому у другому півріччі набагато ймовірніший спад в промисловості, ніж її відновлення.

За підсумками січня-лютого 2012 р. зростання призупинилося ще в двох найважливіших галузях - в будівництві та транспорті. І перспективи цих галузей у другому півріччі вельми туманні.

Локомотивом зростання економіки зараз є торгівля. І в умовах підвищення соціальних виплат такою вона, мабуть, залишиться до кінця року.

Цінові індекси

Стабільність цінових індексів і курсу гривні поставлені владою на чільне місце. Заради цього Кабмін і Нацбанк навіть готові пожертвувати показниками зростання економіки. І немає підстав вважати, що напередодні виборів вони відмовляться від цих цілей.

Інша справа, що соціальні виплати у другому півріччі здатні дати поштовх зростанню цін - передусім споживчих. Хоча поки в річному вирахуванні споживчі ціни зростають в 3,5 рази повільніше, ніж ціни виробників, до кінця року вони повинні практично зрівнятися.

Торговий і платіжний баланс

Як вказувалося вище, дії влади вже посприяли скороченню від’ємного сальдо торгового балансу. У цьому ж напрямку ситуація розвиватиметься і до кінця року. Зрозуміло, в межах можливого, адже вуглеводні залишаться дорогими.

Тому розраховувати на позитивне торговельне сальдо підстав просто немає. У той же час можна очікувати зменшення дефіциту: якщо минулого року він склав майже $9 млрд, то в цьому може знизитися до $5-7 млрд.

Так різко вплинути на фінансовий рахунок платіжного балансу владі, зрозуміло, не під силу. Разом з тим, за попередніми оцінками, залучення першого ж в цьому році кредиту "Газпромбанку" призведе до позитивного сальдо не тільки фінансового рахунку, але і всього платіжного балансу в березні. Є підстави вважати, що цей кредит не стане останнім.

Виплати ж України МВФ в 2012 р. повинні скласти близько $4 млрд. Їх реально покрити за рахунок запозичень в Росії. Плюс є надія, що напередодні виборів в країну надійде певна кількість коштів. Якщо при цьому ще й вдасться двічі (влітку та восени) продовжити кредит ВТБ, то за підсумками 2012 року платіжний баланс може бути зведений з дефіцитом навіть меншим, ніж дефіцит торгового балансу.

Наші припущення
1.Буде вирішена проблема дорогого російського газу - або шляхом досягнення угоди про зниження ціни, або шляхом отримання кредитів на його оплату.
2.Світова економіка увійде в період стагнації, однак повномасштабного її обвалу не буде.
3.Ринкова кон'юнктура для основних видів продукції українського експорту суттєво погіршуватися не буде.
4.Ціни на енергоносії на світовому ринку стабілізуються.
5.Кредитів МВФ Україна в 2012 р. не отримає.
6.До кінця року буде проведена контрольована девальвація гривні - до 8,4-8,6 грн./USD.
7.Будуть приватизовані кілька великих об'єктів, що дозволить частково компенсувати відсутність зовнішнього фінансування.
8.Нацбанк продовжить застосовувати монетарні заходи для контролю за курсом та інфляцією, однак відмовиться від політики надмірного "грошового голоду", що застосовується з жовтня минулого року.
9.Влада відмовиться від подальшого збільшення адміністративного тиску на бізнес з боку контролюючих органів.
10.Передвиборні соціальні "подачки" будуть максимально стерилізовані НБУ.
11.Не буде неврожаю в сільському господарстві.
12.Парламентські вибори не приведуть до хаосу в країні і жорсткого протистояння у Верховній Раді.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування