Експерти попереджають: після виборів Україну чекає девальваційний шок — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Експерти попереджають: після виборів Україну чекає девальваційний шок

Казна та Політика
7449
Чи поліпшать соціальні ініціативи президента життя українців? Зараз це питання широко обговорюється, і в дискусії на нього далеко не завжди виробляється позитивна відповідь. Але одна річ - академічне обговорення, під час якого вчені наче абстрагуються від власних проблем і оперують загальнодержавною статистикою і національними інтересами, і зовсім інша - особисті відчуття громадян. Наприклад, в інститутах Академії наук уряд трохи підвищив зарплату і навіть гроші на неї виділив. Зате комунальні платежі, електроенергія залишилися без покриття. І місцеве начальство було змушене не тільки зняти вченим надбавки за ступені та звання, а й відправити їх, як то кажуть, добровільно-примусово у відпустки за свій рахунок. В одній з академічних установ на захист співробітників виступив профком. Так директор швидко приструнив активістів: мовляв, не хочете у відпустку - почнемо скорочення, і не забудьте потім повідомити, де ви змогли знайти роботу.
Фіскальна дилема виборця
Новому міністру фінансів Юрію Колобову приписують крамольну в період підготовки до виборів фразу. Він нібито закликав підприємців і населення підготуватися до підвищення податків, оскільки без цього не вдасться виконати соціальні ініціативи Януковича. Тим часом в ЗМІ вже "полощуть" проект пакета податкових ініціатив Мінфіну, за допомогою якого бюджет планується поповнити на 7,4 мільярдів гривень. І це не тільки податок на розкіш. Експерти кажуть, що в основному навантаження ляже на споживача і, в кінцевому рахунку, навпаки, призведе до зниження надходжень до бюджету.
Але в Партії регіонів вже порахували, що соціальні ініціативи, ще не втілившись у життя, призвели до зниження протестних настроїв у суспільстві. І пов'язують це з ростом довіри до влади. Що може бути небезпечніше самообману? Проте заступник голови регіональної фракції в Раді Вадим Колесніченко говорить про "реальні паростки довіри в суспільстві до влади" і стверджує, що це "свідчення того, що суспільство буде цю владу підтримувати".
Минулого тижня про рівень довіри до влади на піку політичного передвиборчого циклу дискутували провідні економічні експерти. Як правило, ті, хто перебуває при владі, говорить директор Фонду Блейзера в Україні Олег Устенко, "будуть намагатися збільшити бюджетні витрати напередодні виборів". Це вплине, впевнений експерт, на рівень інфляції відразу після виборів. Але й опозиція, на його думку, використовує аналогічні аргументи. Для виборця це означає, що основа інфляції закладається владою, але в разі приходу туди нових сил їм також потрібно буде виконувати передвиборні обіцянки. "Таким чином, складається подвійний інфляційний тиск, який прийнято називати фіскальною дилемою для виборця", - констатує Устенко. Він стверджує, що "макроекономічна політика трактується і владою, і опозицією, в першу чергу, як засіб максимізації електоральної підтримки", бо виборці схильні судити про компетентність політиків саме за даними на момент виборів, оскільки вони не володіють інформацією про майбутні ризики та передвиборні маніпуляції з бюджетом. Разом з тим Устенко відзначає, що проведені у Фонді дослідження показали, що стійкий дефіцит держбюджету може погіршити шанс на переобрання діючих політиків, і, навпаки, політики, яким вдалося домогтися стабілізації державних фінансів, мають більше шансів на переобрання. Експерт вважає небезпечним запускати ослаблення бюджетної політики напередодні виборів, оскільки виборець дуже чутливо сприймає інфляційні процеси.
Переддефолтна яма
Курс національної валюти в нашій країні, на думку Устенка, сприймається не як економічна, а як політична категорія, і тому також має велике значення для політиків з точки зору мобілізації електорату. Напередодні виборів у нас, як правило, на ринок викидаються золотовалютні резерви Нацбанку, щоб стабілізувати, а то і зміцнити курс.
Після парламентських виборів 2012 року, зазначає експерт, настає період дворічного затишшя у виборчому процесі і можливість проводити необхідні, хоча й болючі економічні реформи. Але тут, на його думку, є приводи для занепокоєння. Подушки для економічної безпеки немає, а є розбалансовані передвиборними обіцянками державні фінанси. В умовах нестабільних зовнішніх ринків капіталу, а також обмежених можливостей залучення фінансування значний структурний дефіцит в Україні може призвести до таких негативних наслідків, як витіснення приватних інвестицій, а також накопичення короткострокового державного боргу та зростання вартості його обслуговування.
Трохи інакше сприймає "період затишшя" після виборів 2012 року директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин. На його думку, воно буде мати дуже специфічний характер. Причини його занепокоєння: вже побудована і будується боргова піраміда, а також проблеми в енергетиці. Крім того, експерт не бачить, за рахунок чого може зрости експорт України і скоротитися імпорт, його турбує зниження золотовалютних резервів країни, а тому він пророкує девальваційний шок, який нам доведеться пережити.
Рівень ризиків в 2012-2013 роках не спадає, і, на думку Юрчишина, загальний висновок може полягати в тому, що ні в цьому, ні в наступному році, по суті, ніщо не зміниться, а якщо і зміниться, то не на краще. У цьому експерт посилається також на опитування Центру ім. Разумкова, який показує, що в Україні економічна ситуація і її оцінки громадянами, як правило, погіршується в період після виборів. Тут працює глибоке розчарування виборців у тому, за кого голосували. Експерт бачить в економічній політиці України системні проблеми. Серед них головна - це борги, які вже перевищили рівень державних резервів і становлять 10-15% ВВП, в результаті чого країна опиняється в "переддефолтній ямі". Не менш важлива і "імпортно-газова" складова. За словами Юрчишина, чиста вартість енергоресурсів, що імпортуються, становить 14% ВВП України. А якщо ціни на нафту і далі будуть йти вгору, то ця цифра може зрости до 17-19%. І де взяти ресурси, щоб покрити ці витрати?
Чи вивезуть "ліфти"?
"Я наобіцяю, але зроблю все, щоб не дотриматися слова, - характеризує передвиборчі підходи влади генеральний директор аналітичного центру "БЕСТ" Валерій Гладкий. Він називає податок на розкіш, який має намір ввести уряд, не податком на багатих, а податком на середній клас. Він передбачає, що в результаті влада втратить ще й голоси середнього класу. А чиї придбає? Експерт підкреслює, що нинішня економічна політика все більше набуває рис ручного розподілу обмежених ресурсів за допомогою незрозумілих критеріїв. Яким регіонам і яким секторам промисловості виділяються бюджетні гроші - незрозуміло, говорить Гладкий. На його думку, найбільше бюджетних коштів піде в ті регіони, де менше підтримка влади, і в ті сектори, де можна заручитися підтримкою бізнесу. "Головна помилка в передвиборчій політиці влади - це орієнтація на швидкі перемоги, - говорить Гладкий і перераховує: - Податковий кодекс - не вийшло, Митний кодекс - не вийде, дозвільна система - не вийшло, земельна реформа - забуксувала". Спроби "розводу виборців" за допомогою цих проектів, вважає Гладкий, успіху не матимуть. Після виборів, пророкує він, тарифи підвищаться на 50%, і відразу ж буде покінчено з міфом про низьку інфляцію. Країні потрібна, на його думку, інша політика.
Чи не про неї говорив директор Інституту економіки і прогнозування НАНУ Валерій Геєць? Він, правда, називав її "спробою вирішити існуючу в усьому світі проблему нерівності" і вказував, що не знає, чим вона закінчиться. За його словами, ця політика полягає в тому, щоб перекласти певний вантаж проблем на "високоприбуткову верству населення", що має надмірну власність, розкіш і збагачується за рахунок неконтрольованого доступу до ресурсів країни і держави. "Це могло б зовсім по-іншому розставити акценти", - натякнув Геєць на результат виборчої кампанії, що складається поки що не на користь влади, і сказав, що міг би навести й інші приклади. Один з них він все ж позначив, повідомивши, що незабаром стане відомий новий пакет, який розширює соціальні ініціативи влади. "Він буде впливати на зайнятість, на доходи і формувати певні "ліфти", які у нас надто погано працюють. Це ще одна спроба, - повторив Геєць і зазначив: - Якщо вона буде реалізована в такому плані, як я її розумію, то вона матиме і передвиборчі, і післявиборчі наслідки".
Віталій Княжанський
За матеріалами:
День
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас