608
Тарифні війни
— Казна та Політика
З початку нового року крім ціни на газ однією з головних проблем, що турбують уряд, залишаються тарифи в країні. Рішення місцевої влади підняти плату за "комуналку" вже не раз викликало гнів прем'єра. Але Кабмін стоїть на своєму: підвищенню - не бувати. Поки, принайсні...
Підвищенню - бій!
З настанням 2012 року однією з основних турбот Кабінету міністрів стала боротьба за утримання комунальних тарифів у звичних рамках. В усякому разі, саме таке враження складається за підсумками кількох помітних виступів голови уряду - як на засіданнях Кабміну, так і у спілкуванні з пресою.
Перші "ластівки" прем'єрського обурення в середині січня з'явилися ще на сторінці голови Кабінету в Facebook. "Кожен випадок необґрунтованого підвищення тарифів буде розглянуто, а особи, які допустили це, будуть запрошені на засідання уряду і відзвітують про свої дії", - обіцяв Микола Азаров у відповідь на повідомлення про те, що в низці регіонів місцева влада підняла розцінки на послуги комунальників. "Чому місцеві органи влади під новорічні феєрверки "нащедрували" таке підвищення квартплати?", - обурювався прем'єр-міністр вже під час проведення 18 січня засідання уряду. "Ми бачимо можливість утримати тарифоутворення на існуючому рівні", - повідомляв Микола Янович під час прес-конференції 20 січня. "Люди не розуміють, як рахуються тарифи. Місцева влада маніпулює завищеними нормами споживання. Відповідні матеріали вже передані в правоохоронні органи. Антимонопольний комітет, а також Агентство цінової політики повинні підключитися до цієї роботи", - продовжувала розвиватися гаряча тема вже на наступному засіданні Кабміну - 25 січня. І, якщо судити за масштабами гніву Миколи Азарова, навряд чи проблемне питання згадувалося в останнє.
За декілька тижнів спостереження за тарифними реаліями в уряді розгорнули масштабну акцію "Ні підвищенню тарифів!". І якщо спочатку прем'єр-міністр здебільшого згадував про скарги своїх Facebook-читачів, то до 25 січня в перше місце вийшла важка артилерія: Держфінінспекція запропонувала провести ревізію тарифів у всій країні, МВС звітувало про кількість викритих злочинів, "безпосередньо пов'язаних з формуванням тарифів на житлово-комунальні послуги". У низці областей-"порушниць" влада і справді позадкувала і підвищення тарифів скасувала. "У Херсоні, Полтаві, Чернігові та інших регіонах місцева влада про таке скасування (підвищених з 1 січня або запланованих до підвищення з 1 лютого) рішення вже прийняла. Цю роботу треба продовжити, тому що люди з інших міст надсилають повідомлення про підвищення тарифів", - не без задоволення констатував прем'єр. Однак межі "тарифної" стабілізації поки ще не досягнуто. У тому ж Харкові міська влада погодилися-таки знизити заплановані тарифи, але не до колишнього рівня.
Офіційним поясненням такого різкого обурення уряду стало переконання голови Кабміну в абсолютній необґрунтованості подорожчання комунальних послуг. "Ціни на електроенергію, газ, транспортні перевезення не змінювалися. Принципова позиція уряду полягає в наступному: всі необґрунтовано завищені тарифи на ЖКГ повинні бути скасовані", - роз'яснив незгодним прем'єр. При цьому "профільний" міністр - голова Мінрегіонбуду та ЖКГ Анатолій Близнюк - все ж запропонував можливе пояснення підвищенню якщо не "ресурсномістких" тарифів, то хоча б квартплати. "Найбільш витратні складові квартплати, - а це прибирання сходових клітин, прибирання території, витрати на обслуговування внутрішньобудинкових систем і на поточний ремонт будинку, - мають у своєму складі частку зарплати працівників", - розповів міністр, нагадавши, що в 2011 році планка мінімальної зарплати піднімалася чотири рази. І тим не менш, у повній відповідності з "генеральною лінією" Близнюк вважає, що тарифи не повинні "підвищуватися так різко" - у тому числі й тому, що якість послуг, які надаються споживачам, як і раніше, не влаштовує, та й прозоро обґрунтовувати нові ставки комунальники зазвичай не поспішають...
Про те, що рано чи пізно підвищувати тарифи, найімовірніше, все-таки доведеться, в Кабміні останнім часом намагаються не заговорювати. Члени уряду регулярно обіцяють зробити все, від них залежне, щоб жоден "маленький українець" не постраждав, а відповідальність за перекоси миттєво відправляється на місця і звично пояснюється "хворобою виконавців". Варто враховувати, що непростий стан справ представники центральної влади багато в чому створили собі самі, давши путівку в життя ідеї "Тарифи в країні повинні бути єдиними!". До її повномасштабної реалізації поки справа так і не дійшла, але, схоже, Кабмін вже зараз побоюється неприємних іміджевих "дивідендів". В і без того непростих економічних умовах підвищення тарифів, яке неминуче зачепить чи не кожного виборця, - не найприємніший подарунок правлячої політсили під передвиборну "ялинку". Можливо, тому центральна влада останнім часом всіляко уникає повномасштабного обговорення теми тарифів і поспішає провести "зразково-виховну" роботу з владою місцевою, поки відповідальність за неприємні цифри в платіжках люди не встигли покласти на Кабмін. "Зараз можна кричати: "Хто винен? Невістка". Ось роль "невістки" вже визначена - місцева влада. Треба визначити, що тарифи не можуть бути однакові, бо їх складові в різних містах відрізняються. Давно пора було б впровадити енергозберігаючі технології, як це зробили держави Східної Європи. Усі фасади треба утеплити. Але для цього необхідна програма, вести діалог з органами місцевого самоврядування, виділити гроші. З цим треба серйозно працювати", - вважає депутат-"бютівець" Юрій Ганущак, він не відкидає ймовірності того, що тарифне взаємонерозуміння в кінцевому підсумку може коштувати крісла Близнюку... При цьому варто зазначити, що незалежно від того, наскільки обґрунтовано/необґрунтовано намагалися підвищити тарифи в деяких містах і селах, місцева влада дійсно знаходиться в не вигіднішій позиції - прем'єр-міністр визнає, що кошти на погашення різниці між тарифними ставками і реальною собівартістю послуг в бюджеті знаходяться не завжди.
"Тарифні" аргументи
Ще однією майже ідеологічною "тарифної" складністю Кабміну залишається та роль, яку стабільність горезвісних тарифів грає в політиці уряду. Так, прагнення захистити народ від підвищення ставок серед інших доказів служить обґрунтуванням необхідності терміново переглянути контракти на постачання газу від 2009 року ("найбільша проблема нашої країни на сьогодні" - за визначенням Віктора Януковича). "Газові" аргументи використовуються в різних випадках, цікавих для потенційних виборців. "Ми щомісяця додатково платимо Росії 1 млрд доларів, а ці гроші ми могли б витратити на охорону здоров'я та соціальні потреби", - пояснював, наприклад, на що можна було б витратити "зайві" кошти Микола Азаров. Але і стабільність тарифів займає солідну нішу серед інших соціально-орієнтованих намірів влади. Адже, за словами нового міністра фінансів Валерія Хорошковського, "на сьогодні підвищення тарифів - це шлях в нікуди, тому що ми зіштовхнемося з неплатежами".
"Газова" зумовленість рівня комунальних платежів грає свою роль і на іншому фронті міжнародної взаємодії. Саме небажанням підвищувати ціни на "блакитне паливо" для населення і підприємств теплокомуненерго правлячий табір пояснює паузи у співпраці та загальні складнощі в переговорах з Міжнародним валютним фондом. На початку року в Кабміні говорили про те, що як тільки переговори з "Газпромом" вийдуть на фінішну пряму, уряд зможе пояснити кредиторам, що нагальної потреби підвищувати тарифи не існує. Однак і довгоочікуваний "газовий" фініш все відкладається, і перший раунд відновленого спілкування з Фондом поки небагатий на радісні звістки.
Турбота про тарифні інтереси громадян залишається головним поясненням, чому в офіційного Києва не ладиться співпраця з МВФ. "Головною на цих переговорах буде тема підняття тарифів на газ. Питання комунальних тарифів, цін на газ для населення, рівень дефіциту бюджету - це будуть головні питання", - пояснював депутат-"регіонал" Дмитро Святаш. Визнають це і учасники переговорів. Пояснюючи, що наступний етап спілкування має пройти через два-три тижні, "соціальний" віце-прем'єр розповів, що як "антитарифні" аргументи уряд планує використовувати обіцянки збалансувати бюджет "Нафтогазу" іншими шляхами і запустити Національну програму енергозбереження. Однак багато експертів уточнюють, що одним тільки "тарифним" мотивом МВФ-проблеми можуть і не вичерпуватися. "...Знову виникає питання неузгодженості позицій МВФ і Україною, але уряд можна зрозуміти: 2012 рік - це рік виборів, і уряду важливо піднімати зарплати, пенсії та інші соціальні виплати. Інакше нинішній владі не буде з чим виходити на парламентські вибори", - зазначає провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко, припускаючи, що МВФ навряд чи захоче "фінансувати передвиборні обіцянки чинної влади і Партії регіонів". А в ситуації, що склалася, збереження тарифів може служити прикладом першого етапу такого "спонсування" рейтингу.
І все ж, якщо судити зі слів Сергія Тігіпка, про категоричну відмову підвищувати тарифи не йдеться. З одного боку, віце-прем'єр, згадуючи про можливе зростання тарифів, говорить про те, що "наша чітка позиція - і до виборів, і в цьому році: ми не будемо цього робити". З іншого боку, більш докладні пояснення урядового відповідального за "соціалку" дозволяють робити припущення з приводу того, що ремарка про "до виборів" - це і справді не більше ніж спроба окреслити календарні плани. "Якщо ми говоримо про підвищення тарифів у нас повинні бути кредитні лінії... для населення, щоб люди могли замінити вікна... двері... щоб займатися енергозбереженням, і могли за рахунок зменшення кількості розтрат газу, вийти на те, на що вийшла Європа... вона піднімала тарифи, але випереджаючими темпами там проходило енергозбереження", - розповідав про далекосяжні плани віце-прем'єр-міністр.
Як саме буде реалізовуватися програма енергозбереження та якою мірою вона буде покладена на плечі кінцевого споживача цієї енергії, поки невідомо. Але Сергій Тігіпко вже зараз говорить про те, що "для того щоб розгорнути досить серйозну програму з енергозбереження, з кредитування населення, нам потрібно приблизно 5-7 місяців". До того часу вибори дійсно можуть встигнути пройти, а значить, тарифам знову належить з рейтингоутворюючого фактора перетворитися на просто цифри. І необов'язково для всіх приємні.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
