1908
Ъ: Приносимо свої зміни
— Казна та Політика
Україна вже два роки живе в очікуванні повномасштабних реформ - як економічних, так і соціальних. Однак далі слів і точкових перетворень справа не пішла. Проблеми у влади виникли на всіх напрямках - від створення максимального режиму сприяння бізнесу до ефективності державного управління. Результатом імітації реформ стало зниження ділової активності, інвестиційного клімату та відсутність довіри до влади, відзначають експерти. Вони пропонують повернутися до основної проблеми - проведення реформи державного апарату.
Після обрання президентом Віктор Янукович представив країні програму економічних реформ, розраховану на 5 років і спрямовану на створення "заможного суспільства, конкурентоспроможної економіки та ефективної держави". Саме зміни, як було обіцяно новою владою, повинні дозволити Україні до 2020 року увійти до топ-20 розвинених країн. Але ні минулий, ні рік, що минає, так і не стали переломними - "перезавантаження" не відбулася, реформи підмінили ілюзією.
У рамках п'яти напрямків - макроекономічна та соціальна стабільність, максимальне сприяння розвитку бізнесу, модернізація економіки та ефективне держуправління - уряд неправильно розставив пріоритети. Кабінет міністрів щомісяця звітує про перевиконання бюджету, про зниження інфляції, зростання ВВП і дерегуляцію, тоді як підприємців не влаштовує інвестиційний клімат, говорить виконавчий директор "Європейської бізнес асоціації" Анна Дерев'янко.
Основною спірною реформою бізнесмени вважають прийняття Податкового кодексу, застосування якого на практиці призвело до посилення фіскального тиску, а не налагодження партнерських відносин. "Бізнес працює за кодексом і несе відповідальність за все, а податкова служба живе за своїми правилами", - підкреслює президент Союзу податкових консультантів Леонід Рубаненко. Хоча не варто недооцінювати і зниження податкових ставок, зокрема, з податку на прибуток, і спрощення бухобліку, зазначає економіст Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Молдован. Проте вже зрозуміло, запевняє він, що необхідні нові зміни, наприклад зниження ставки податку на прибуток до 10% для компаній, які інвестують свій дохід у виробництво. Тоді буде менше стимулів виводити гроші за кордон.
Скорочення кількості бюджетних програм з 940 до 580 не збільшило ефективність використання державних коштів. "Витрачаємо мільярди на вугледобувну галузь, яка працює на приватні генерації, і мільйони - на стільці та комп'ютери для Верховної Ради", - обурений Молдован. Ця політика є наслідком безкарності чиновників, які можуть обходити тендери і закуповувати товари у непублічно обраного замовника.
У списку сумнівних реформ знаходиться і пенсійна, яку прийняли заради ліквідації дефіциту Пенсійного фонду, але всупереч громадській думці. У підсумку фонд досі не може порахувати кількість жінок, на яких позначиться підвищення пенсійного віку, говорить провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко. Ситуація не покращилася, оскільки не був затверджений весь комплекс необхідних заходів: розвиток ринку зайнятості, прийняття умов, що стимулюють населення продовжувати роботу після виходу на пенсію, детінізація доходів, удосконалення Трудового кодексу та скорочення кількості пільг для чиновників.
Часткове полегшення викликала дерегуляція - скорочення переліку ліцензованих видів діяльності, запровадження принципу "мовчазної згоди" і спрощення механізмів відкриття і закриття бізнесу. Однак скасування свідоцтва про реєстрацію тепер зобов'язує пред'являти виписки та довідки. "Ми з літа лаємо тих, хто це придумав. Бізнес тільки й робить, що шукає докази того, що він не слон, а підприємець", - нарікає голова Всеукраїнського об'єднання малого і середнього бізнесу "Фортеця" Оксана Продан. Багато питань і до проведення земельної та житлово-комунальної реформи. Процес отримання дозволу на користування земельною ділянкою триває місяцями, а земельний кадастр наповнюється дуже повільно. У сфері ЖКГ поки відбулося тільки одне перетворення - створений новий регулятор. Але щоб реформування галузі прискорилося, необхідно послабити адміністративний тиск і відпустити її в "вільне ринкове плавання", при цьому враховуючи специфіку діяльності монополій, вважає голова Всеукраїнської асоціації приватних інвесторів у ЖКГ Сергій Бульбас.
Зміни в медицині і сфері освіти мали зробити ставку на розділення медустанов за типами наданої допомоги та перегляд системи вищої освіти, проте їх застопорила відсутність законодавчої бази. За півтора роки змінилося три міністри охорони здоров'я, що не сприяло поліпшенню ситуації. Тільки влітку був прийнятий закон про проведення експерименту в декількох областях з розділення медустанов, а законопроект про вищу освіту досі неприйнятний для студентів, які не згодні з наданням вузам прав самостійно формувати цінову політику і держзамовлення.
Примітно, що тільки до кінця другого року "реформ" прем'єр-міністр Микола Азаров занепокоївся відсутністю в суспільстві інформації про їх проведення. За його даними, понад 50% громадян не розуміють суті медичної та освітньої реформ, а 65% нічого не знають про зміни в ЖКГ та трудових взаєминах. Тому прем'єр доручив міністрам почати активну роз'яснювальну кампанію вже на початку 2012 року.
Експерти впевнені, що перш ніж проводити економічні реформи, необхідно було перебудувати адміністративну систему, оскільки кадрові рокіровки у владі в останні два роки лише створили ілюзію перетворень. Держапарат забюрократизований і корумпований - складно відкрити бізнес або вирішити проблему без зв'язків у чиновницьких колах, стверджують аналітики. І якими б ідеальними не були прийняті закони, актуальним є питання їх застосування. "Не люблю це слово, однак проблема в менталітеті. Отримавши повноваження, український держслужбовець вважає себе вище всіх, а в Європі чиновник нарівні з людьми", - відзначає Олексій Молдован. "Немає бажання щось змінювати. Ми направляли свої варіанти вирішення проблем президенту і кілька разів - прем'єру. Реакції немає", - додає Анна Дерев'янко. Пробуксовку з реформами визнає і Віктор Янукович - нещодавно він заявив, що з необхідних 79 законопроектів до парламенту внесено лише 39, але крім публічного осуду чиновникам за це нічого не загрожує.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
