2514
Кабмін ліквідує "чорнобильську" проблему?
Смерть Геннадія Конопльова, який протестував разом з донецькими "чорнобильцями", сколихнула Україну і зажадала реакції влади. Остання не змусила себе довго чекати. Кабмін рапортує: проблему з пенсіями ліквідаторів він готовий вирішити. А іншим складнощам поки доведеться "потіснитися"?
Лиш би без політики
Миттєва реакція на акції протесту, позбавлені політичної складової (в іншому випадку влада часто готова зіграти на випередження, як це було з відзначенням 7-ї річниці Помаранчевої революції), - не найхарактерніша риса нинішнього керівництва країни. Поки ситуація дозволяє - сильні країни цієї нерідко відмовчуються або, роблячи втішні заяви, відкладають прийняття конкретних рішень до кращого моменту. За схожою схемою розвивалася і ситуація з "афганцями" та "чорнобильцями", що протестували. Вересневе обурення з приводу законопроекту про виконання судових рішень, який "заодно" коригував порядок визначення пільг, зійшло нанівець після того, як над документом пообіцяли ще попрацювати. Коли ж "чорнобильці" збунтувалися через невиплати пенсій у визначених судами розмірах, верхи спочатку також реагували не надто активно, регулярно пояснюючи, що потрібних грошей в бюджеті немає, і нагадуючи про ризики кримінальної відповідальності для тих, хто прагне обдурити державу. Але після того як 27 листопада при розгоні наметового містечка у Донецьку загинув один з мітингарів, зберігати обличчя можновладцям стало важче: ситуація вимагала прискореного вирішення.
Перша відповідь правлячого табору виглядала прогнозовано. Вище керівництво країни поспішило висловити співчуття і жаль. "Події в Донецьку, коли помер чоловік, - це мене дуже вразило, і я співчуваю родині загиблого, що це так сталося, на жаль", - розповів Віктор Янукович 28 листопада. А от владним "поверхом" нижче встигли перейнятися зустрічними проблемами а-ля "Як би нічого не вийшло". Правоохоронці взялися розбиратися, на кому саме лежить відповідальність за несподіваний для учасників акції демонтаж наметового містечка, а деякі спікери правлячої партії - переживати через можливий політичний ефект. "До цієї смерті нинішня влада має дуже опосередковане відношення", - повідомив нардеп-"регіонал" Вадим Колесніченко, уточнивши, що "акції протесту - це лише мобілізаційна перевірка тих, хто повинен працювати постійно на акціях протесту тільки заради захоплення влади".
Переживання з приводу того, що протести можуть мати не суто соціальний, а й політичний характер, стають все більш характерними для української влади. "Через акції невдоволення урізаними виплатами за рішенням судів те, що відбувається, перетворилося на політичний проект, який має чіткі цілі. Це дестабілізація ситуації в регіоні", - впевнений донецький губернатор Андрій Шишацький. У будь-якому випадку, зі смертю Геннадія Конопльова протести не вщухли: 29 листопада "чорнобильці" мітингували під будівлею Кабміну, після чого суд заборонив робити це біля Кабміну, ВРУ і на Банковій, 30 листопада "своє" голодування з'явилося і в Києві. У подібній ситуації правила хорошого політичного тону, очевидно, вже не дозволяли використовувати як головний аргумент "політичні" побоювання. Тридцятого листопада під час засідання Кабміну темі "чорнобильських" протестів прем'єр приділив чимало уваги. Але принципово нового він сказав не так вже й багато.
Похід назустріч?
Відкриваючи засідання, глава уряду не обійшов увагою донецьку трагедію. "У Донецьку трапилася надзвичайно трагічна подія - помер літній чоловік, який вийшов протестувати, причому помер він тоді, коли компроміс, власне, був знайдений, але його не донесли людям. Це жахлива несправедливість. Протести закінчаться, а людину не повернеш", - шкодує Микола Азаров. Слова прем'єр-міністра про "знайдений компроміс" пояснюються легко. Вранці 30 листопада на сайті Кабінету міністрів було оприлюднено резюме з "чорнобильської" постанови КМУ. Урядові плани щодо перерахунку засновані на документі, датованому 23 листопада. І нові правила підрахунку ще тиждень тому анонсував Сергій Тігіпко. Але після недільних подій колишнє рішення заграло новими барвами.
Згідно з розрахунками виконавчої влади, з 1 січня 2012 року середня пенсія ліквідаторів-інвалідів першої групи складе майже п'ять з половиною тисяч гривень, другої - трохи більше п'яти, третьої - майже чотири тисячі гривень (у випадку з інвалідами-"чорнобильцями", що не брали участі в ліквідації, - цифри очікуються скромніші). Крім того, планується зафіксувати і новий розмір додаткових пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю. Вирішили в Кабміні і гарантувати мінімум виплат для інвалідів-ліквідаторів першої, другої та третьої груп, які повинні складати не менш 285, 255 і 225 відсотків прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. За словами голови Пенсійного фонду України Бориса Зайчука, з 1 січня це повинно бути 2400; 2147 і 1894,5 гривні відповідно. "Це історичне рішення. Вперше держава віддала належне тим, хто, ризикуючи здоров'ям і життям, брав участь у ліквідації смертельної загрози не тільки нашій країні, а всій планеті", - підсумував рішення прем'єр.
Щедрість Кабміну надіям "чорнобильців" не відповідає: за вердиктами судів, заснованими на не до кінця узгоджених законодавчих нормах, багато з них розраховували на більші виплати. Втім, судові рішення ПФ планує масово оскаржувати. "Зараз розпочата копітка і масштабна робота з вивчення кожної персональної справи, щоб для кожної людини знайти законне і справедливе рішення", - пояснив прем'єр, анонсувавши масштабну боротьбу з фальсифікаціями. Прагнення зменшити можливі збитки бюджету (а можливість побічно пригадати безвідповідальність своїх попередників Микола Азаров не упустив) здається логічним. Але все одно - до кінця неясно, де саме уряд планує знаходити кошти для виплат за новими правилами.
Про згубність нічим не підкріплених витрат владі нагадують економісти. "Потрібно бути обережними у плані підвищення соціальних стандартів. Це постійні витрати держави, які потрібно буде підтримувати не тільки в 2012 році. Потрібна дуже чітка система пріоритетів. Гроші не друкуються просто так: щоб дати одним - треба забрати в інших. А якщо просто друкувати, то це прямий шлях до інфляції", - цитує "Фокус" директора київського Інституту економічних і політичних досліджень Ігоря Бураковського. Показово, що ще минулого тижня Сергій Тігіпко визнавав: поки грошей в бюджеті наступного року на підвищені "чорнобильські" пенсії не вистачає - для цього потрібно 1,9 мільярда гривень, а проект головного кошторису країни зараз передбачає тільки 500 мільйонів. Соціальний "віце-прем'єр" продовжував сподіватися на схему "Багаті поділяться з бідними". "Решту 1,4 мільярда гривень уряд планує отримати за рахунок введення податку на багатство - це мінімум 800 мільйонів гривень - і введення окремого збору з операцій з офшорними зонами - це близько 3 мільярдів гривень, не рахуючи операцій на Кіпрі", - оцінював користь від ще не прийнятих законів Сергій Леонідович... Але прем'єр 30 листопада говорив уже про "перерозподільні" джерела виплат нового масштабу. "...Це важке рішення, тому що воно вимагає відібрати ресурси від інших програм, можливо, тому не вдасться десь побудувати нові школи, дитячі садки тощо, але ми взяли на себе відповідальність на цьому етапі зробити пріоритетом гідний рівень соціального захисту саме тих людей, які проявили відданість і самопожертву", - пояснив Микола Азаров.
Бажання влади жити відповідно до коштів викликає повагу. Але не позбавляє від питань: а чи точно гроші для "чорнобильців" можуть бути знайдені виключно ціною непобудованих "нових шкіл, дитячих садків" і нереалізації схожих соціальних програм? Деякі експерти вже попереджали про те, що влада може взяти на озброєння метод зіткнення інтересів різних соціальних груп - вирішуючи проблеми одних за рахунок інтересів інших (або натякаючи на можливість такого рішення). "Тому, з одного боку, влада прагне локально домовитися з тими чи іншими протестувальниками, але, з іншого боку, дуже активно намагається зіштовхнути лобами різні соціальні категорії", - припускає керівник центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов. Перемога "чорнобильців", які, до речі, не припиняють протести, в масштабах країни може виявитися пірровою: з одного боку, поки що складно оцінити, чи будуть нові пенсії виплачуватися в повному обсязі, з іншого - можливий перерозподіл бюджетних можливостей навряд чи викличе розуміння у залежних від обділених статей. І важко сказати, як далеко може завести ситуацію, що загострюється, (у якій політологи знову заговорили про можливість відставки Кабміну) подібний перекіс.
Але поки можновладці продовжують сприймати протести як недостойний метод взаємодії. "Ми займалися цим (пошуком компромісу, - "Подробности") так, як це належить робити уряду: не на площі і не під парканом, а консультувалися з громадськими організаціями, експертами, вивчали реальні складові проблеми, розраховували бюджетні можливості, визначали, за якими напрямками, в першу чергу, поліпшити забезпечення "чорнобильців", - розповідав Микола Азаров. Зате "з-під парканів", судячи зі слів прем'єра, владі "опонують професійні популісти, навіть провокатори, що людські болі використовують, як таран, для боротьби за власну політичну вигоду". Прагнення бачити політику в проявах соціальних проблем правлячому табору, як і раніше, не зраджує.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
Також за темою
Ситуація на Близькому Сході: прогнози для світової та європейської економік
Рада ухвалила закон про стратегічний резерв пального
Експерт пояснив, чи підскочить гречка до 100 гривень за кілограм
Коли потрібно подавати документи для обміну паспорта: пояснення Міграційної служби
Війна на Близькому Сході — еліта платить до 350 тис. доларів за евакуацію
Збиральник грошей та копіювальник: 5 незвичних вакансій в Україні
