3399
Гривня за ціною золота
— Валюта
Індикатор здоров'я банківської системи - міжбанківська ставка овернайт - б'є всі рекорди, а значить, криза ліквідності триває без будь-яких передумов для її завершення. "Вартість ресурсів строком до одного тижня на міжбанківському ринку перевищила 30% річних", - сказав перший заступник голови правління АТ "Сбербанк Росії" Олександр Ведяхін.
За оцінкою аналітика ІГ "Арт Капітал" Олега Іванця, це фактично кризові ставки, які не можуть бути за нормальних обставин. "Тепер навіть найзавзятішим оптимістам очевидно, що це саме зміна ситуації на грошовому ринку, а не ситуативні провали ліквідності", - зазначив він.
Для поповнення ліквідності, за підрахунками експерта "Арт Капітал", банкам бракує 15-20 млрд. грн. "Поточна криза - це криза довіри до гривні. Її можна перебити, тільки запустивши кредитування в гривні за низькими ставками, але НБУ в цьому напрямку поки не діє, годуючи ринок обіцянками", - стверджує Олег Іванець.
Дії Нацбанку зі стиснення гривневої ліквідності логічні і почасти виправдані - велика частина ресурсів раніше використовувалася для спекуляцій на валютному ринку, що розгойдували нацвалюту. Але у такої політики НБУ є й негативний бік. "Стиснення ліквідності обмежує потенціал зростання/відновлення економіки. У випадку, якщо основні причини інфляції і девальвації гривні не будуть усунуті ринковими механізмами, методи НБУ можуть привести до уповільнення економічного розвитку, рецесії і стрибкоподібної девальвації гривні", - застерігає В'ячеслав Іванишин, аналітик ІГ "ТАСК".
Як відзначають опитані учасники ринку, індексні ОВДП Мінфіну тільки погіршили ситуацію з ліквідністю, оскільки окремі банки намагаються купити нові держоблігації, щоб знизити валютний ризик, керуючись страхом девальвації гривні. "Тепер банки часто навіть не дивляться на 30%, які можуть отримати від розміщення депозитів в інших банках", - підкреслює Мар'ян Заблоцький, аналітик АТ "Ерсте Банк".
Вартість запозичення для банків як на внутрішньому (депозити, облігації), так і на зовнішньому ринку зростає з початку осені. На цьому тлі банки змушені підвищувати вартість кредитів для збереження операційної маржі. У будь-якому разі подорожчання залучення ресурсів матиме негативний вплив на фінпоказники банків і на тлі відсутності якісних позичальників, основним джерелом вкладення пасивів стануть низькодохідні держоблігації і депозитні сертифікати НБУ, що об'єктивно знизить операційну маржу банків. "Ми оцінюємо, що до кінця року вартість залучення ресурсів на внутрішньому ринку може ще підвищитися на 2-3% в річному вирахуванні", - очікує В'ячеслав Іванишин.
Втім, не всі експерти вважають, що ситуація вже досягла точки кипіння. "Якщо банківському сектору буде критично необхідна фінансова підтримка НБУ - він її отримає як від регулятора, у вигляді коротко-і середньострокового боргового фінансування з належним рівнем контролю використання коштів, так і від уряду, коли прийдуть терміни погашення держпаперів, - коментує провідний фінансовий аналітик агентства "Кредит-Рейтинг" Віктор Шулик. - Цілком імовірно, що НБУ перекредитує уряд, викупивши нові випуски держпаперів замість тих, які будуть пред'явлені банками-власниками до погашення, як це відбувається в США і країнах єврозони".
Поки ж від кризи ліквідності найбільше страждають позичальники. Багато банків значно обмежили видачу нових кредитів, переважно обмежуючи їх сумою погашення старих. "Все це призводить до заморожування кредитування", - доповнює колегу менеджер проектів ІГ "Альтера Фінанс" Андрій Приходько.
Подальше подорожчання гривні для банків цілком здатне стати причиною зниження рейтингів українських банків. Минулого тижня аналогічні тенденції на сусідньому, російському фінринку привели до падіння до "негативного" діагнозу розвитку тамтешніх банків рейтинговим агентством Moody's.
Але на відміну від ситуації в Росії, кредитно-дефолтні свопи (CDS) - інший індикатор стабільності фінансової системи - після нетривалого зростання знову відкотилися, що говорить про те, що міжнародні інвестори загалом зберігають оптимістичний погляд на українську фінансову систему. Тому навіть якщо Fitch або Moody's щось і знизять, крім неприємного осаду, це не означатиме нічого. "Ми не уявляємо, щоб хтось з банків у сьогоднішній ринковій ситуації намагався шукати позикові кошти на міжнародних ринках капіталу. Такі кошти зараз були б тільки трохи дешевшими, ніж позики на міжбанку в Україні. Та й завжди виникає питання, що з цими доларами в Україні робити", - пояснює голова аналітичного департаменту Eavex Capital Володимир Дінул.
Тому платоспроможність банків зараз більшою мірою залежить від стану економіки країни, дій НБУ та якості управління ресурсами, ніж від зниження стелі країни або рейтингу материнської структури. "Хоча окремі структури, на нашу думку, залишаються чутливими до останніх двох факторів", - стверджує Віктор Шулик.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
